РЕЗЮМЕ ДО РОЗДІЛУ 4
Професійна діяльність на фондовому ринку ‑ діяльність з торгівлі цінними паперами провадять торговці цінними паперами ‑ господарські товариства, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банки.
Діяльність з торгівлі цінними паперами включає: 1) дилерську діяльність; 2) брокерську діяльність; 3) андерайтинг; 4) діяльність з управління цінними паперами.Дилерська діяльність ‑ укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом.
Брокерська діяльність ‑ укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи.
Андерайтинг ‑ розміщення (підписка, продаж) цінних паперів торговцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента. У разі публічного розміщення цінних паперів андерайтер може брати на себе зобов’язання за домовленістю з емітентом щодо гарантування продажу всіх цінних паперів емітента, що підлягають розміщенню, або їх частини.
Діяльність з управління цінними паперами ‑ діяльність, яка провадиться торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами та грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери, а також отриманими в процесі цього управління цінними паперами та грошовими коштами, які належать на праві власності установнику управління, в його інтересах або в інтересах визначених ним третіх осіб.
Органом ліцензування професійної діяльності на ринку цінних паперів, в тому числі і торгівлі цінними паперами, є Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР). Строк дії ліцензії – 5 (п’ять) років.
Розмір статутного капіталу торговця цінними паперами визначається видом діяльності, що ліцензується: дилерська діяльність ‑ не менше 500 (п’ятсот) тис. грн.; брокерська діяльність – 1 (один) млн. грн.; діяльність з управління цінними паперами – 7 (сім) млн. грн.; андерайтинг – 7 (сім) млн. грн.
Торговець цінними паперами може здійснювати діяльність відповідно до отриманої ліцензії тільки за умови членства у саморегулівній організації професійних учасників фондового ринку за цим видом діяльності та включення ліцензіата (крім банку) до Державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів.
Торговець цінними паперами при здійсненні діяльності обов’язково повинен дотримуватись вимог щодо: 1) місцезнаходження ліцензіата, зазначеного у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи; 2) сертифікованих фахівців, в тому числі керівних посадових осіб, які мають відповідати встановленим кваліфікаційним вимогам та мінімальній кількості; 3) обладнання та програмного забезпечення, які мають відповідати вимогам діяльності та обсягу інформації, що обробляється, та забезпечувати безперебійність у роботі.
Зупинення дії ліцензії – зупинення на строк до 1 (одного) року дії ліцензії у разі порушення законодавства про цінні папери.
Підставою для застосування такої санкції є такі порушення: 1) неподання більше 2 (двох) разів протягом звітного року адміністративних даних; 2) здійснення операцій з купівлі – продажу (міни) цінних паперів з порушенням обов’язку виконання таких операцій на найвигідніших та пріоритетних умовах для клієнта.Анулювання ліцензії – позбавлення ліцензіата права на провадження окремого виду професійної діяльності на фондовому ринку. Ліцензія може бути анульована за власною ініціативою ліцензіата (за його заявою) та як наслідок застосування санкції за правопорушення на ринку цінних паперів.
Сертифікація – взяття на облік осіб, що здійснюють або мають намір здійснювати професійну діяльність на ринку цінних паперів та відповідають вимогам Положення про сертифікацію осіб, що здійснюють професійну діяльність з цінними паперами в Україні, затвердженого Рішенням ДКЦПФР від 29.07.98 № 93 (далі – Положення про сертифікацію). Сертифікації підлягають керівні посадові особи професійних учасників фондового ринку та фахівці, які безпосередньо здійснюють або мають здійснювати професійну діяльність.
Кваліфікаційний сертифікат – це документ встановленої форми, який видає ДКЦПФР відповідно до Положення про сертифікацію (термін його дії – 3 (три) роки), особам, що відповідають таким вимогам: 1) мають кваліфікаційне посвідчення фахівця з торгівлі цінними паперами; 2) не позбавлені за вироком суду права посідати певні посади та займатися певною діяльністю; 3) не мають непогашеної судимості за господарські та посадові злочини.
Торговці можуть здійснювати такі правочини: 1) купівля цінних паперів; 2) продаж цінних паперів; 3) обмін цінних паперів; 4) інші, передбачені чинним законодавством.
Усі договори обов’язково повинні мати реквізити ідентифікації – дату та місце укладення договору, номер, вид та серію (літерну ознаку). Літерна ознака визначає вид професійної діяльності торговця. У залежності від її виду договори позначаються: «Б» ‑ договори на здійснення брокерської діяльності; «Д» ‑ договори на здійснення дилерської діяльності; «А» ‑ договори на здійснення андерайтингу; «У» ‑ договори на здійснення діяльності з управління цінними паперами; «В» ‑ усі інші договори.
Договір комісії містить у собі разове замовлення на виконання певного виду послуги щодо цінних паперів. Разове замовлення ‑ замовлення, яке містить доручення на визначених умовах надати послугу певного виду та виконати певну операцію з визначеними цінними паперами. Разове замовлення до договору про брокерське обслуговування (договору про управління) вважається невід’ємною частиною такого договору та підлягає реєстрації у журналі обліку договорів.
Торговці цінними паперами зобов’язані розраховувати показники ліквідності, що обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку. Установлений показник ліквідності в залежності від виду діяльності знаходиться у межах 10-35.
Мінімальний розмір власних коштів торговця цінними паперами має становити не менше, ніж розмір його статутного капіталу.
Показник адекватності власних коштів ‑ здатність торговця цінними паперами своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов’язаннями. Нормативне значення показника адекватності власних коштів торговців цінними паперами має бути не меншим ніж 10 (десять) відсотків.
Показник адекватності основного капіталу ‑ спроможність торговця цінними паперами захистити своїх клієнтів і контрагентів від непередбачуваних збитків, яких може зазнати торговець у процесі своєї діяльності на фондовому ринку залежно від розміру різноманітних ризиків. Нормативне значення показника адекватності основного капіталу має бути не меншим, ніж 4 (чотири) відсотки.
Показник інвестування в цінні папери окремо за кожною юридичною особою визначається як співвідношення розміру активів (грошових коштів та/або цінних паперів), які інвестуються на придбання цінних паперів окремо за кожною юридичною особою, до власних коштів торговця цінними паперами. Нормативне значення показника інвестування в цінні папери окремо за кожною юридичною особою не має перевищувати 15 (п’ятнадцяти) відсотків.
Показник загальної суми інвестування визначається як співвідношення суми активів (грошових коштів та/або цінних паперів), що інвестуються на придбання цінних паперів юридичних осіб, до власних коштів торговця цінними паперами. Нормативне значення показника загальної суми інвестування не має перевищувати 90 (дев’яносто) відсотків.
Ведення внутрішнього обліку забезпечується системою внутрішнього обліку, до складу якої входять: 1) журнал обліку реєстрації договорів (разових замовлень); 2) реєстр внутрішнього обліку за договорами (разовими замовленнями).
Реєстр внутрішнього обліку (реєстр обліку операцій). Облік у реєстрі здійснюється за 3 (трьома) складовими: 1) облік грошових коштів; 2) облік цінних паперів; 3) облік зобов’язань щодо цих коштів та цінних паперів.
Звірка наявності грошових коштів проводиться торговцем не рідше одного разу на місяць. Звірка наявності цінних паперів проводиться торговцем: 1) щоквартально щодо цінних паперів, залишок яких змінювався протягом кварталу, а також для цінних паперів, що знаходяться в управлінні торговця; 2) щорічно щодо всіх цінних паперів, для яких на кінець року зафіксовано ненульові залишки цінних паперів в реєстрі або рахунках бухгалтерського обліку. За підсумками проведення кожної звірки торговець складає акт проведення звірки із зазначенням розходжень, виявлених у ході проведення звірки.
Адміністративні дані ‑ регулярна та нерегулярна інформація щодо діяльності торговця цінними паперами на ринку цінних паперів складається з документів в електронній і паперовій формах. У рамках регулярної інформації торговці складають щоквартальні та річні дані (за підсумками ІV кварталу).
Нерегулярні дані – інформація про виконання договорів з акціями, облігаціями підприємств, іпотечними цінними паперами (подається у формі довідки про нерегулярні дані на дату виникнення).
Терміни подання адміністративних даних: 1) квартальні ‑ не пізніше останнього дня місяця, наступного за звітним (подаються в паперовій формі та в електронній формах); 2) нерегулярні ‑ протягом 5 (п’яти) робочих днів після дати виконання договору.
Еще по теме РЕЗЮМЕ ДО РОЗДІЛУ 4:
- РЕЗЮМЕ ДО РОЗДІЛУ 2
- РЕЗЮМЕ ДО РОЗДІЛУ 3
- РЕЗЮМЕ ДО РОЗДІЛУ 5
- РЕЗЮМЕ ДО РОЗДІЛУ 6
- РЕЗЮМЕ ДО РОЗДІЛУ 7
- Резюме
- Резюме
- Резюме
- Резюме
- Резюме
- Резюме