Методика визначення нервово-психічної стійкості, ризику дезадаптації при стресі «Прогноз» Баранова .
Методика «Прогноз» використовується для профілактики та діагностики
емоційного стану, особливе значення надається так званій нервово-психічній нестійкості, яка є відображенням одночасно психічного та соматичного рівня здоров'я індивіда.
Нервово-психічна стійкість (НПС) показує ризик дезадаптації особистості в умовах стресу, тобто тоді, коли система емоційного відображення функціонує в критичних умовах, викликаних зовнішніми, так само як і внутрішніми факторами. Методика «Прогноз» розроблена в Санкт- Петербурзькій військово-медичній академії і призначена для визначення рівня НПС, ризику дезадаптації в стресі. Вона особливо інформативна при підборі осіб, придатних для роботи або служби у важких, непередбачених умовах, де до людини пред'являються підвищені вимоги. Текст опитувальника вміщений у додатку Б.Інструкція
Прочитайте твердження і дайте відповідь «так» або «ні».
Обробка даних. Підраховується сума балів - правильних відповідей, відповідних «ключу»:
«ТАК» - питання: 3,5,7,10,16,20,26,27,29,32,35,37,40,41,42,44,45,47,48,49,50,51,
52,53,5657,59,60, 62,63,64,65,66,67,69,70,71,72,73,74.75,76,77,78,79,80,81,82,83, 84;
«НІ» - питання: 2,12,13,14,19,21,23,24,28,30,33,37,38,39,46,49,54,55,58,61,68.
Методика містить шкалу для перевірки щирості відповідей:
«ТАК» - питання: 1,4,6,9,11,15,17,18,22,25,31,34,36,43.
Починати підведення підсумків слід з перевірки щирості відповідей респондента: якщо за даною шкалою опитуваний набирає 5 і більше балів, результати опитування недостовірні, тому що людина хоче здаватися краще, а не такою, якою вона є.
Шкала нервово-психічної стійкості
| Отримані бали НПС | Пункти шкали НПС | Значення пунктів шкали НПС |
| 33 і більше | 1 | Чим нижчий пункт, тим більша нервово- |
| 29-32 | 2 | |
| 23-28 | 3 | психічна нестійкість при стресі. |
| 18-22 | 4 | |
| 14-17 | 5 | Середній |
| 11-13 | 6 | Чим вищі пункти, тим більша нервово- |
| 9-10 | 7 | |
| 7-8 | 8 | психічна стійкість і менший ризик |
| 6 | 9 | дезадаптації при стресі. |
| 5 і менше | 10 |
Нервово-психічна нестійкість тим більша, чим більше отримано балів. Отриманий бал треба співвіднести з умовною шкалою НПС: вона в інтервалі від 1 до 10 пунктів. Чим більше значення пункту умовної шкали, тим вищою є нервово-психічна стійкість, а значить ризик дезадаптації в стресі є меншим.
Низький показник: схильність до нервово-психічних зривів, відсутність адекватної самооцінки і сприйняття дійсності.
Високий показник: високий рівень нервово-психічної стійкості та поведінкової регуляції, адекватна самооцінка і сприйняття дійсності.
Обробка результатів. Підраховується сума балів - правильних відповідей, відповідних "ключу".
2. Методика вимірювання рівня тривожності (шкала Дж. Тейлора).
Методика призначена для вимірювання проявів тривожності.
Опублікована Дж. Тейлор в 1953 р., адаптована Т. А. Немчінов в 1966 р. Текст опитувальника наведено у додатку В.Опитувальник складається з 50 тверджень на які обстежуваний повинен відповісти «так» або «ні». Твердження відбиралися з набору тверджень Міннесотського багатоаспектного особистісного опитувальника (MMPI). Вибір пунктів для тесту здійснювався на основі аналізу їх здатності розрізняти осіб з "хронічними реакціями тривоги". Тестування триває 15-30 хв. Для зручності використання кожне твердження пропонується випробуваному на окремій картці. Згідно інструкції, випробуваний відкладає вправо і вліво картки, в залежності від того згоден він чи не згоден з цими твердженнями. Вимірювання рівня тривожності як якості особистості особливо важливо, так як ця якість повністю обумовлює поведінку суб’єкта. Певний рівень тривожності – це природна і обов’язкова особливість активної діяльності особистості. У кожної людини існує свій оптимальний, або бажаний, рівень тривожності. Оцінка людиною свого стану у цьому відношенні є для неї суттєвим компонентом самоконтролю та самовиховання. Під особистісною тривожністю розуміють стійку індивідуальну характеристику, яка відображає схильність суб’єкта до тривоги і передбачає наявність у нього тенденції сприймати більшість ситуацій як загрозливі, відповідаючи на кожну з них певною реакцією. Як схильність особистісна тривожність активізується в момент сприйняття певних стимулів, які людина розцінює як небезпечні, пов’язані із специфічними ситуаціями загрози її престижу, самооцінці, самоповазі. Ситуативна, або реактивна тривожність як стан характеризується емоціями, що переживаються суб’єктивно: напругою, занепокоєнням, нервовістю. Цей стан виникає як емоційна реакція на стресову ситуацію і може бути різним за інтенсивністю та динамічним у часі. Особистості, яких відносять до категорії високотривожних, здатні сприймати загрозу своїй самооцінці та життєдіяльності у широкому діапазоні ситуацій та реагувати дуже бурхливо, вираженим станом тривоги. Якщо психологічний тест виявить у досліджуваного високий рівень особистісної тривожності, то це дає підстави прогнозувати у нього появу стану тривожності у різноманітних ситуаціях і особливо, коли вони стосуються оцінки його компетенції та престижу.
Інструкція.
Розподіліть картки на дві групи в залежності від згоди чи незгоди з твердженням. Час тестування - 10-30 хвилин.
Обробка результатів.
Спочатку слід обробити результати за шкалою неправди. Вона діагностує схильність давати соціально бажані відповіді. Якщо цей показник перевищує 6 балів, то це свідчить про нещирість випробуваного.
Потім підраховується сумарна оцінка за шкалою тривоги. Сумарна оцінка:
40-50 балів розглядається як показник дуже високого рівня тривоги; 20-40 балів свідчать про високий рівень тривоги;
15-25 балів - свідчать про середній (з тенденцією до високого) рівень; 5-15 балів - свідчать про середній (з тенденцією до низького) рівень;
0-5 балів - про низький рівень тривоги.
3.
Еще по теме Методика визначення нервово-психічної стійкості, ризику дезадаптації при стресі «Прогноз» Баранова .:
- Методика визначення нервово-психічної стійкості, ризику дезадаптації при стресі «Прогноз» Баранова
- Приложение Е Методика «Прогноз»
- Методика проведения дефибрилляции при ФП.
- 2.2 Методика занятий при заболеваниях дыхательной системы
- 2.7 Методика занятий при заболеваниях мочеполовой системы
- 2.5 Методика занятий при заболеваниях органов зрения (миопия)
- 2.9 Методика занятий при заболеваниях костно-мышечной системы стопы
- 2.8 Методика занятий при заболеваниях костно-мышечной системы позвоночника
- 2.6 Методика занятий при заболеваниях пищеварительной системы и нарушениях обмена веществ
- 6.1. Особенности строения черепно-мозговых нервов.
- Ноосферні трансформації та глобальні ризики
- §2. Структура методики розслідування злочинів. Загальні положення і наукові основи методики
- 1. Понятие и содержание криминалистической методики. Современные представления о структуре частной методики расследования
- Інформація про прогнозовані чинники ризику.
- Функціональна залежність між вартістю, часом та ризиком
- 7.1 Функціональна залежність між вартістю, часом та ризиком
- Характеристика методик дослідження
- дОдатОк 6. Б. колодзін «як жити після психічної травми» (скорочено)
- Криміналістична методика Загальні положення криміналістичної методики