§ 3. Права учасників господарського товариства

Під юридичним правом розуміють визначену законом міру можливої поведінки учасника певних правовідносин. До основних складових змісту суб’єктивного права відносять правомочності вимоги, правомочності на власні дії та правомочності на захист.

Правомочності вимоги дають особі можливість вимагати від зобов’ язаного суб’ єкта виконання покладених на нього зобов’ язань (вчинити певну дію або утриматися від неї).

Правомочності на власні дії дають можливість самостійно вчиняти фактично та юридично значущі дії, а правомочності на захист дають особі можливість вимагати застосування примусу від держави у випадку порушення суб’єктивного права.

Права учасників господарських товариств та інших господарських організацій прийнято називати корпоративними.

Згідно зі ст. 167 ГК України корпоративними правами є права особи, частка якої визначена у статутному фонді (майні) господарської організації, що містять правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) цієї організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Важливо пам’ятати, що володіння корпоративними правами не є підприємництвом.

В юридичній науці немає єдиного підходу стосовно визначення характеру корпоративних прав. Так, В. С. Єм зазначає, що здійснення корпоративних прав прямо чи опосередковано спрямовано на задоволення майнових інтересів носіїв таких прав, саме тому корпоративні права слід віднести до майнових прав^[‡‡‡].

В. М. Кравчук поділяє корпоративні права на організаційні та майнові.^[§§§] На думку О. Р. Кибенко, корпоративні права, залежно від їхнього змісту, слід поділяти на майнові та особисті немайнові права.^[****]

Остання позиція є більш слушною, адже в цивільному праві, в межах якого розпочалося формування корпоративного права, усталеним є поділ прав на майнові та немайнові. До того ж критерієм такого поділу слід вважати саме зміст того чи іншого права.

Основні права учасників господарського товариства зафіксовані в ЦК України та Законі про господарські товариства. До них належать:

1) право брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, установлених законом;

2) право брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

3) право вийти у встановленому порядку з товариства. Учасники товариства мають право вийти з товариства, якщо установчими документами не встановлений обов’язок учасника письмово попередити про свій вихід із товариства у визначений строк, який не може перевищувати одного року;

4) право здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;

5) право одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Цей перелік прав учасників не є вичерпним. Установчі документи та закон можуть закріплювати за учасниками й інші права.

До майнових прав учасників відносять брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину; право здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом; право одержати вартість частини майна, пропорційну частці учасника господарського товариства в статутному (складеному) капіталі, у випадку виходу, виключення учасника та інших, передбачених законом випадках.

Немайновими правами учасників є право брати участь в управлінні товариством, право одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом, право вийти з товариства в установленому порядку.

Зазначимо, що зміст прав та порядок їхньої реалізації визначено як законом, так і установчими документами і є різним для учасників різних видів господарських товариств.