§ 2. Розмежування понять «учасник» і «засновник»

У корпоративному праві широкого поширення набули терміни «учасник» і «засновник».

Чинне законодавство недостатньо чітко розмежовує ці поняття. Перш за все слід зазначити, що засновник господарського товариства — це особа, яка бере участь у заснуванні товариства, визначенні форми господарського товариства, обранні його найменування, формуванні статутного капіталу товариства за рахунок власного майна чи грошових коштів (у разі необхідності), бере участь у розробці та затвердженні установчих документів товариства тощо.

Учасником товариства є особа, яка володіє корпоративними правами в господарському товаристві. Учасником товариства може виступати як засновник, так і особа, яка вступила в товариство після його заснування.

Відповідно до чинного законодавства засновниками та учасниками товариства можуть бути фізичні та юридичні особи.

Розглядаючи фізичних осіб як засновників та/або учасників господарських товариств, слід зазначити, що закон встановлює різні вимоги до дієздатності фізичних осіб — засновників та учасників.

Так, учасником господарського товариства може бути малолітня особа (особа, яка не досягла 14 років), особа, дієздатність якої обмежена або особа, визнана недієздатною. Зазначені особи можуть стати учасниками господарського товариства, успадкувавши корпоративні права. Водночас як засновником господарського товариства може виступати неповнолітня особа (тобто особа віком від 14 до 18 років) у випадках, визначених ст. 32 ЦК України, або особа з повною цивільною дієздатністю.

Слід пам’ятати, що відповідно до ст. 110 ЦК України, ст. 38 Закону про державну реєстрацію, підставою для припинення господарського товариства є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні господарського товариства, які не можна усунути.

Можна припустити, що заснування господарського товариства особою, яка не мала відповідної дієздатності, може бути підставою для визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації господарського товариства і відповідно припинення господарського товариства.

Найбільш детально чинне законодавство визначає статус засновників акціонерного товариства. Так, ст. 26 Закону про господарські товариства передбачає, що:

— засновниками акціонерного товариства можуть бути юридичні особи та громадяни;

— засновники акціонерного товариства укладають між собою договір, що визначає порядок здійснення ними спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства;

— засновники несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями, що виникли до реєстрації акціонерного товариства;

— для створення акціонерного товариства засновники повинні зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство, провести установчі збори і державну реєстрацію акціонерного товариства.

Доцільно було б на законодавчому рівні закріпити права та обов’язки засновників господарських товариств усіх форм.