§ 4. Зміна складу учасників командитного товариства

Склад учасників командитного товариства може змінюватися з різних підстав, зокрема, може змінюватися у зв’язку з:

1) виходом повного учасника командитного товариства чи вкладника зі складу учасників товариства з власної ініціативи;

2) переданням учасником командитного товариства своєї частки (чи її частини) одному чи кільком учасникам цього ж товариства або третім особам;

3) включенням до товариства нових учасників;

4) виключенням учасника з командитного товариства;

5) вибуттям учасників із товариства з причин, що не залежать від учасника.

Право вийти з командитного товариства мають як повні учасники, так і вкладники. Вкладник має право вийти з товариства після закінчення фінансового року та одержати свій вклад у порядку, встановленому засновницьким договором чи меморандумом. Повний учасник ко- мандитного товариства, яке було створене на невизначений строк, може у будь-який момент вийти з товариства, заявивши про це не пізніше ніж за три місяці до фактичного виходу із товариства. Повний учасник командитного товариства, яке було створене на певний строк, має право достроково припинити відносини участі лише з поважних причин. Відмова від права вийти з командитного товариства є нікчемною.

Юридична особа, яка бажає вийти з командитного товариства, має подати копію рішення про вихід зі складу засновників (учасників) командитного товариства, завірену в установленому порядку. Якщо зі складу командитного товариства виходить фізична особа, вона має подати нотаріально посвідчену копію заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників) командитного товариства.

Після цього необхідно внести відповідні зміни до установчих документів та зареєструвати їх у державного реєстратора.

Повному учаснику командитного товариства, який має намір вийти з нього варто пам’ятати про те, що він відповідатиме за зобов’язаннями товариства, що виникли до моменту його виходу, рівною мірою з повними учасниками, що залишилися, протягом трьох років із дня затвердження звіту про діяльність товариства за рік, у якому він вийшов із товариства.

Учасник, що вийшов з командитного товариства має право одержати вартість частини майна товариства, пропорційну частці цього учасника у складеному капіталі товариства, якщо інше не встановлено засновницьким договором чи меморандумом.

Порядок визначення вартості частки учасника у майні командитного товариства та строки її виплати встановлюються засновницьким договором (меморандумом) і законом.

При переданні часток у складеному капіталі командитного товариства учасникам цього самого командитного товариства слід пам’ ятати про те, що повний учасник командитного товариства не може бути вкладником цього самого товариства. Відповідно частки можуть переходити тільки між учасниками однієї категорії (від вкладника до вкладника та від повного учасника повному учаснику).

Так, повний учасник командитного товариства має право за згодою інших його повних учасників передати свою частку у складеному капіталі чи її частину іншому повному учасникові товариства або третій особі.

У разі передання частки (її частини) новому повному учасникові до нього переходять повністю чи у відповідній частині права, що належали повному учасникові, який передав частку (її частину). Особа, якій передано частку (її частину) у складеному капіталі командитного товариства, відповідає за боргами товариства незалежно від того, виникли ці борги до чи після його вступу в товариство.

У разі передання повним учасником командитного товариства усієї частки іншій особі участь цього учасника в командитному товаристві припиняється.

Вкладник командитного товариства має право передати свою частку (її частину) у складеному капіталі іншому вкладнику або третій особі, повідомивши про це товариство. Пере- дання вкладником усієї своєї частки іншій особі припиняє його участь у командитному товаристві.

Зазначимо, що вкладники командитного товариства мають переважне право на придбання (набуття) частки (її частини) в складеному капіталі товариства, яка відчужується іншим вкладником.

Вкладник командитного товариства має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у складеному капіталі одному або кільком вкладникам цього товариства.

Відчуження вкладником командитного товариства своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено засновницьким договором чи меморандумом товариства.

Якщо бажання викупити частку (її частину) виявили декілька вкладників, зазначена частка розподіляється між ними відповідно до їхніх часток у складеному капіталі товариства.

Купівля здійснюється за ціною та на інших умовах, на яких частка (її частина) пропонувалася для продажу третім особам. Якщо вкладники товариства не скористаються своїм переважним правом протягом місяця з дня повідомлення про намір вкладника продати частку (її частину) або протягом іншого строку, встановленого статутом товариства чи домовленістю між його учасниками, частка (її частина) вкладника може бути відчужена третій особі.

Зазначимо, що вкладник має право відчужити свою частку до повної її сплати в тій частині, в якій її фактично сплачено.

Повний учасник командитного товариства, який систематично не виконує чи виконує неналежним чином обов’язки, покладені на нього товариством, або який перешкоджає своїми діями (бездіяльністю) досягненню цілей товариства, може бути виключений із товариства у порядку, встановленому засновницьким договором. Рішення про виключення зі складу учасників командитного товариства може бути оскаржене до суду.

Учасникові, якого виключено з командитного товариства, виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна частці цього учасника у складеному капіталі товариства, якщо інше не встановлено засновницьким договором.

Командитне товариство може прийняти рішення про визнання учасника командитного товариства таким, що вибув із його складу, у разі:

• смерті учасника або оголошення його померлим — за відсутності спадкоємців;

• ліквідації юридичної особи — учасника товариства, в тому числі у зв’язку з визнанням її банкрутом;

• визнання учасника недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;

• призначення за рішенням суду примусової реорганізації юридичної особи — учасника товариства, зокрема у зв’язку з її неплатоспроможністю;

• звернення стягнення на частину майна командитного товариства, що відповідає частці учасника у складеному капіталі товариства.

Рішення про визнання учасника командитного товариства таким, що вибув із його складу, може бути оскаржене заінтересованими особами до суду.

Звернення стягнення на частку учасника у складеному капіталі командитного товариства за його власними зобов’язаннями допускається тільки у разі недостатності іншого майна для задоволення вимог кредиторів. У разі недостатності майна учасника командитного товариства для виконання його зобов’язань перед кредиторами вони можуть вимагати у встановленому порядку виділу частини майна командитного товариства, пропорційної частці учасника- боржника у складеному капіталі товариства.

Частина майна командитного товариства, пропорційна частці учасника-боржника у складеному капіталі, виділяється у грошовій формі чи в натурі відповідно до балансу, складеного на момент вибуття такого учасника з товариства.

Учасникові, який вибув із командитного товариства з наведених підстав виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна частці цього учасника у складеному капіталі товариства, якщо інше не встановлено засновницьким договором чи меморандумом.

Якщо спадкоємець учасника командитного товариства — фізичної особи або правонаступник юридичної особи не вступив у командитне товариство, він має право одержати вартість частини майна товариства, пропорційну частці цього учасника у складеному капіталі товариства, якщо інше не встановлено засновницьким договором чи меморандумом.

Порядок визначення вартості частки учасника у майні командитного товариства та строки її виплати встановлюються засновницьким договором (меморандумом) і законом.