<<
>>

§ 1. Поняття господарського товариства

Господарське товариство — це юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

Згідно з Цивільним кодексом України господарське товариство належить до підприємницьких товариств.

Так, зокрема, ст. 84 ЦК України передбачає, що «товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та його наступного розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи».

Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитно- го товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Господарське товариство, крім повного і командитного товариств, може бути створене однією особою, яка стає його єдиним учасником.

Ознаками господарського товариства виступають ті об’єктивні властивості, що притаманні конкретному соціальному утворенню. Ознаки повинні характеризувати саме господарське товариство, а не його засновників чи учасників, органи управління або трудовий колектив.

Ознаки господарського товариства можна поділити на кілька груп:

— ознаки, які характеризують господарське товариство як юридичну особу;

— ознаки, які характеризують господарське товариство як підприємницьке товариство;

— ознаки, які є специфічними для господарського товариства і дозволяють відрізнити його від інших підприємницьких товариств.

За характером властивостей ознаки, які дозволяють визнати те чи інше утворення юридичною особою, можна поділити на три групи:

• соціально-економічні ознаки, які характеризують юридичну особу як соціальне утворення з певним штатом працівників, які займаються трудовою діяльністю з використанням певних матеріальних ресурсів, спрямованою на досягнення основної мети юридичної особи. До них належать, зокрема, майнова відокремленість, належність матеріальної бази та економічна єдність;

• структурно-організаційні — ознаки, що розкривають специфіку створення, функціонування та припинення юридичної особи, її внутрішню будову, порядок управління юридичною особою, а також характеризують взаємозв’язки між її структурними елементами;

• правові — ознаки, які характеризують утворення як суб’єкт права, визначають правила взаємодії юридичної особи з іншими суб’єктами.

Однією з основних соціально-економічних ознак юридичної особи є її майнова (економічна) відокремленість. Для участі в правових відносинах будь-якій юридичній особі необхідно мати певне майно. Склад і вартість такого майна обумовлюється організаційно-правовою формою юридичної особи. Сутність цієї ознаки полягає в тому, що майно юридичної особи відокремлюється, відмежовується від майна третіх осіб (засновників, учасників, інших юридичних осіб, держави тощо).

Наступною соціально-економічною ознакою юридичної особи є належність її матеріальної бази. Існування значної кількості видів та організаційно-правових форм юридичних осіб, наявність майна, обмеженого та вилученого з цивільного обороту, обумовлює обмеження щодо об’єктів, якими має право володіти, розпоряджатися та користуватися певна юридична особа; встановлення вимог щодо розміру та складу майна юридичної особи, джерел його формування.

Зокрема, для формування статутного капіталу господарського товариства заборонено використовувати бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу.

Належність матеріальної бази полягає в закріпленні за певною юридичною особою майна, яке є достатнім і допустимим для досягнення поставлених перед нею цілей. Як правило, усі без винятку юридичні особи можуть мати не обмежене в обороті та не вилучене з обороту майно.

Кожна юридична особа може і повинна мати майно, закріплене за нею на одному з правових титулів: праві власності, праві повного господарського відання або оперативного управління.

Економічна єдність — наступна соціально-економічна ознака юридичної особи. Юридична особа повинна мати самостійний баланс чи кошторис. Всі належні юридичній особі основні засоби, оборотні активи, кошти відображаються в самостійному балансі (кошторисі). До майнового комплексу юридичної особи включається майно її структурних підрозділів (філій, представництв, цехів, відділів тощо), яке також має відбиватися в зазначених облікових документах. Економічна єдність виявляється також у формуванні фондів юридичної особи (статутного капіталу, резервного фонду, фонду оплати праці, інноваційного фонду та інших фондів). Обов’язковість створення певних фондів юридичної особи визначається законодавством або засновниками юридичної особи.

Економічна єдність виявляється також у тому, що певна юридична особа може утворити лише один фонд певного виду, адже існування юридичної особи з двома, скажімо, статутними фондами, є неприпустимим.

Дослідження природи юридичної особи, притаманних їй ознак дозволить розробити ефективну законодавчу базу, належним чином врегулювати їх діяльність у сфері державного управління та інших сферах суспільного життя, забезпечити реалізацію прав і законних інтересів юридичних осіб.

До структурно-організаційних ознак юридичної особи можна віднести, зокрема, такі:

1. Юридична особа має діяти в певній організаційно-правовій формі.

2. Чинне законодавство не містить визначення поняття «організаційно-правова форма». Вдалим, на наш погляд, є визначення, яке запропонував В. М. Кравчук: «організаційно- правова форма юридичної особи — це нормативно закріплена ознака юридичної особи, що визначає порядок її створення, умови формування її майна, організацію управління, права засновників та обсяг їх відповідальності за зобов’ язаннями юридичної особи перед третіми особами»[†††].

3. Створення юридичної особи має відбуватися в порядку, визначеному законом. Цю ознаку можна розглядати як належність створення юридичної особи. Формування юридичної особи є сукупністю дій, процесом, результатом якого є поява нового суб’єкта права — юридичної особи. При цьому лише послідовні дії можуть розглядатися як процес створення, яким охоплюється прийняття рішення про створення юридичної особи, розробка та оформлення документів, на підставі яких діятиме юридична особа певного виду (для акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю — статут, для повного та командитного товариств — засновницький договір), формування статутного капіталу юридичної особи, реєстрація її в державних органах.

Правові ознаки характеризують юридичну особу як суб’єкт права, визначають правила взаємодії юридичної особи з іншими суб’єктами. По-перше, організація завжди виникає у результаті волевиявлення інших осіб. При цьому особа, яка бере участь у заснуванні юридичної особи (як фізична, так і юридична), повинна бути правосуб’єктною. Якщо засновником юридичної особи — суб’єкта підприємницької діяльності є іноземна юридична особа, її пра- восуб’ єктність визначається за законом місця її реєстрації.

По-друге, до правових ознак належить мета, заради досягнення якої створено юридичну особу. Ця мета має відповідати внутрішньому волевиявленню засновників. Мета є одним з критеріїв, за якими відбувається визначення форм юридичних осіб. До юридичних осіб можна віднести лише ту організацію, яка створена для досягнення законної мети. Прикладом законної мети, заради якої створюється юридична особа, є отримання прибутку, яке характерне для господарських товариств (ст. 84 ЦК України).

По-третє, юридична особа має найменування. Ця ознака дозволяє ідентифікувати юридичних осіб, є критерієм їх розмежування. Четверта правова ознака — самостійна участь в правовідносинах. П’ята — самостійна відповідальність юридичної особи.

Проблема встановлення суб’єкта відповідальності є досить поширеною. Тому слід розмежовувати відповідальність посадової особи, відповідальність засновників та/або учасників юридичної особи та відповідальність власне юридичної особи.

Самостійна відповідальність як ознака, що притаманна юридичній особі, характеризує здатність юридичної особи відповідати за вчинення нею правопорушення. Така відповідальність, за загальним правилом, полягає в покладенні на юридичну особу-правопорушника додаткового несприятливого для неї обов’язку. Відповідальність може носити матеріальний (накладення на юридичну особу штрафу і т. ін.) або організаційний характер (поділ юридичної особи- монополіста, призупинення дії ліцензії, заборона здійснювати певні види діяльності тощо).

До другої групи ознак господарського товариства можна віднести ознаки, що характеризують його як підприємницьке товариство. Основними ознаками цієї групи є об’єднання осіб (учасників) та майна, участь осіб у товаристві, мета діяльності товариства, — одержання прибутку. Слід зазначити, що не всі господарські товариства створюються для одержання прибутку. Винятки з цього правила може встановлювати закон. До ознак цієї групи також слід віднести розподіл прибутку, одержаного товариством, між його учасниками.

Третю групу ознак становлять ознаки, які є специфічними для господарського товариства і дозволяють відрізнити його від інших підприємницьких товариств. До ознак даної групи відносять складне корпоративне управління, наявність статутного (складеного) капіталу, а також дольовий характер капіталу господарського товариства.

Складне корпоративне управління передбачає здійснення управління господарським товариством системою органів, кожен з яких має свою компетенцію.

У господарських товариствах обов’язково має формуватися статутний (в акціонерному товаристві, товаристві з обмеженою та додатковою відповідальністю) або складений (повне та коман- дитне товариство) капітал. Закон для окремих господарських товариств встановлює мінімальний розмір статутного капіталу. В законодавчому порядку також визначаються загальні засади формування, зменшення та збільшення статутного (складеного) капіталу господарських товариств.

Статутний (складений) капітал має бути поділений на частки між учасниками товариства. При цьому у разі створення господарського товариства однією особою всі частки у статутному капіталі належатимуть одному учаснику.

<< | >>
Источник: Мельник О.О.. Корпоративне право: Навчальний посібник. 2009

Еще по теме § 1. Поняття господарського товариства:

  1. § 1. Формування майна господарського товариства. Статутний капітал господарського товариства
  2. § 1. Характеристика осіб, які можуть виступати учасниками господарського товариства. Право на участь у господарському товаристві
  3. Переваги акціонерних товариств у порівнянні з іншими формами господарських товариств
  4. § 4. Ліквідація господарського товариства
  5. Розділ ІІ ОСОБЛИВА ЧАСТИНА (ПРАВОВИЙ СТАТУС ОКРЕМИХ ВИДІВ ГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ) Глава 9. АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО: ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ
  6. § 1. Створення господарських товариств: основні положення
  7. Роль нотаріуса при створенні господарських товариств
  8. § 5. Внесення змін до установчих документів господарського товариства
  9. § 2. Система господарських товариств
  10. Право на вихід із господарського товариства
  11. 1.10 Види господарських товариств
  12. 5. Контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства
  13. § 1. Припинення господарського товариства: загальні положення
  14. § 4. Найменування та місцезнаходження господарського товариства
  15. § 2. Державна реєстрація господарських товариств
  16. 5. Контроль за фінансово-господарською діяльністю товариства
  17. § 5. Обов’язки учасників господарського товариства
  18. § 2. Характеристика органів управління господарського товариства
  19. § 3. Правові наслідки порушення порядку створення господарського товариства
  20. § 3. Правосуб’єктність господарського товариства