<<
>>

§ 3. Порядок зміни складу учасників повного товариства

Аналіз положень Цивільного кодексу України та інших нормативно-правових актів дає змогу дійти висновку про те, що склад учасників повного товариства змінюється у зв’язку з:

1) переданням учасником повного товариства своєї частки чи її частини у складеному капіталі іншому учасникові товариства або третій особі.

Учасник повного товариства має право за згодою інших його учасників передати свою частку у складеному капіталі чи її частину іншому учасникові товариства або третій особі. У разі передання частки (її частини) новому учасникові до нього переходять повністю чи у відповідній частині права, що належали учасникові, який передав частку (її частину). Особа, якій передано частку (її частину), відповідає за боргами товариства незалежно від того, виникли ці борги до чи після його вступу до товариства. У разі передання учасником товариства усієї частки іншій особі участь цього учасника в повному товаристві припиняється, проте він відповідатиме за зобов’язаннями товариства, що виникли до моменту його вибуття, рівною мірою з учасниками, що залишилися, протягом трьох років з дня затвердження звіту про діяльність товариства за рік, у якому він вибув із товариства;

2) вступом нових учасників до товариства. Переважним правом вступу до повного товариства користуються правонаступники учасника або його спадкоємці. Спадкоємцям (правонаступникам) учасника, які не вступили до повного товариства виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна частці учасника у складеному капіталі товариства, якщо інше не встановлено засновницьким договором. Порядок визначення вартості частки учасника у майні повного товариства та строки її виплати встановлюються засновницьким договором і законом;

3) виходом учасника повного товариства з його складу з власної ініціативи. Слід звернути увагу на те, що порядок виходу учасника зі складу повного товариства залежить від виду товариства. При виході з повного товариства, яке було створене на невизначений строк, учасник може вийти з товариства у будь-який момент. До того ж він має повідомити про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до фактичного виходу з товариства. Достроковий вихід учасника з повного товариства, що засноване на певний строк, допускається лише за наявності поважних причин. Зазначимо, що закон не містить ані визначення, ані переліку поважних причин, тому це питання слід регламентувати в засновницькому договорі. Відповідно до вимог Закону про господарські товариства, учасник, що виходить із повного товариства, заснованого на певний строк, має повідомити про свій вихід не пізніше ніж за 6 місяців. Відмова від права вийти з повного товариства, відповідно до закону, є нікчемною. При виході з повного товариства, учасник має право одержати вартість частини майна товариства, пропорційну частці цього учасника у складеному капіталі товариства, якщо інше не встановлено засновницьким договором. Слід зазначити, що закон на сьогодні не передбачає порядку визначення вартості частки учасника у майні повного товариства та строки її виплати. Саме тому зазначені питання необхідно визначити в засновницькому договорі.

Юридична особа, яка бажає вийти з повного товариства має подати копію рішення про вихід зі складу засновників (учасників) повного товариства, завірену в установленому порядку.

Якщо зі складу повного товариства виходить фізична особа, вона має подати нотаріально посвідчену копію заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників) повного товариства.

Після цього необхідно внести відповідні зміни до установчих документів та зареєструвати їх у державного реєстратора.

Учаснику повного товариства, який має намір вийти з нього, варто пам’ятати про те, що він відповідатиме за зобов’язання товариства, що виникли до моменту його виходу, рівною мірою з учасниками, що залишилися, протягом трьох років з дня затвердження звіту про діяльність товариства за рік, у якому він вийшов із товариства.

4) виключенням із складу учасників. Відповідно до вимог закону, підставою для виключення учасника є систематичне невиконання чи неналежне виконання обов’язків, покладених на нього товариством, або ж перешкоджання своїми діями (бездіяльністю) досягненню цілей товариства. Слід зазначити, що закон не регламентує порядку виключення учасника з повного товариства. Тому у засновницькому договорі необхідно визначити порядок виключення учасника, зокрема слід передбачити порядок прийняття рішення про виключення учасника. Учасник, якого виключили, має право оскаржити до суду рішення про виключення зі складу учасників повного товариства. Учасникові, якого виключено з повного товариства, виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна частці цього учасника у складеному капіталі товариства, якщо інше не встановлено засновницьким договором;

5) вибуттям із складу учасників із причин, що не залежать від учасника. Повне товариство може прийняти рішення про визнання учасника повного товариства таким, що вибув із його складу, в таких випадках:

— смерті учасника або оголошення його померлим — за відсутності спадкоємців;

— ліквідації юридичної особи — учасника товариства, в тому числі у зв’язку з визнанням її банкрутом;

— визнання учасника недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;

— призначення за рішенням суду примусової реорганізації юридичної особи — учасника товариства, зокрема у зв’язку з її неплатоспроможністю;

— звернення стягнення на частину майна повного товариства, що відповідає частці учасника у складеному капіталі товариства.

Рішення про визнання учасника повного товариства таким, що вибув із його складу, може бути оскаржене заінтересованими особами до суду.

Учасникові, який вибув із повного товариства з наведених вище підстав виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна частці цього учасника у складеному капіталі товариства, якщо інше не встановлено засновницьким договором;

6) звернення стягнення на частку учасника у складеному капіталі повного товариства за його власними зобов’язаннями допускається тільки у разі недостатності іншого майна для задоволення вимог кредиторів. У разі недостатності майна учасника повного товариства для виконання його зобов’язань перед кредиторами вони можуть вимагати у встановленому порядку виділення частини майна повного товариства, пропорційної частці учасника-боржника у складеному капіталі товариства. Частина майна повного товариства, пропорційна частці учасника-боржника у складеному капіталі, виділяється у грошовій формі чи в натурі відповідно до балансу, складеного на момент вибуття такого учасника з товариства.

<< | >>
Источник: Мельник О.О.. Корпоративне право: Навчальний посібник. 2009

Еще по теме § 3. Порядок зміни складу учасників повного товариства:

  1. § 3. Порядок зміни складу учасників товариства з додатковою відповідальністю
  2. § 3. Порядок зміни складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю
  3. Порядок виходу із складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю
  4. § 4. Зміна складу учасників командитного товариства
  5. Вибуття із складу учасників товариства з обмеженою відповідальність в зв'язку зі смертю
  6. Порядок передачі частки в складеному капіталі повного товариства
  7. § 1. Поняття та загальна характеристика повного товариства
  8. § 2. Правові засади створення та припинення повного товариства
  9. § 2. Правове положення учасників командитного товариства
  10. Глава 13. ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОВНОГО ТОВАРИСТВА
  11. § 5. Обов’язки учасників господарського товариства
  12. § 1. Поняття акціонерів та учасників товариств
  13. § 3. Права учасників господарського товариства
  14. § 4. Захист прав учасників господарського товариства
  15. Глава 4. ПРАВОВЕ ПОЛОЖЕННЯ УЧАСНИКІВ ГОСПОДАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА
  16. Поняття, склад та порядок створення наглядової ради.
  17. § 4. Установчі документи господарських товариств: зміст та порядок оформлення
  18. § 4. Порядок створення акціонерного товариства
  19. § 3. Порядок злиття, поділу, приєднання та перетворення господарського товариства
  20. Стаття 7. Порядок відчуження акцій акціонерного товариства