Висновки до першого розділу

1.

2. Проведений аналіз свідчить, що категорію «державний лад» можна зрозуміти, виявити її якісні характеристики, тільки розглянувши у системному зв’язку і взаємозалежності. Такий методологічно вива­жений підхід цілком виправданий, оскільки «державний лад» є державно-правовою категорією, що втілює закономірності існування й еволюції елементів, які знаходяться у тісній і постійній взаємодії, унаслідок чого вони і утворюють систему.

Системний підхід дозволив врахувати взаємовплив і динаміку різ­них елементів державного ладу, їх функціональну залежність, концеп­туально сформувати й обгрунтувати теоретичні підвалини, розробити категоріально-понятійний апарат теорії державного ладу.

Конкретним результатом проведеного ґрунтовного аналізу теоре­тичних підходів до змісту поняття «державний лад» у системному взаємозв'язку з іншими суміжними категоріями є авторське його визна­чення. Державний лад України - це нормативно впорядкована (унормо­вана) система суспільних відносин, гарантованих Конституцією та за­конами України, з організації і діяльності держави та її основних інсти­туцій, детермінованих синтезом історичних умов, закономірностей, традицій, новацій і тенденцій сучасного демократичного розвитку .

Сучасна юридична нау ка в процесі дослідження закономірностей державного ладу, визначення його поняття з позиції багатоаспектного, багатомірного інтегративного підходів повинна враховувати в тому числі взаємодію духовних і матеріальних засад його формування, вплив загальнолюдських цінностей і нормативних моделей на організацію державно-правових відносин, а також досвід практичної реалізації цих моделей.

3. Історіографічний аналіз закономірностей виникнення та транс­формації державного ладу дозволяє здійснити його періодизацію і ви­окремити такі етапи: 1) перший етап - 1990-1995 рр. - етап проголо­шення незалежності України (прийняття Декларації про державний суверенітет України, Акта проголошення незалежності України) і вне­сення відповідних змін до чинної на той час Конституції України 1978 р., обумовлених зміною державного ладу України; 2) другий етап - 1995-1996 рр. - етап розбудови державного ладу України, закріпленого Конституційним Договором між Верховною Радою України і Прези­дентом України; 3) третій етап - 1996-2004 рр. - етап становлення і розвитку державного ладу, передбаченого чинною Конституцією України, яка закріпила якісно новий державний лад; 4) четвертий етап - 2004 р. - донині - етап внесення змін до чинної Конституції України та їх реалізації, які обумовлюють зміни окремих інститутів існуючого державного ладу України.

Історичне осмислення становлення і розвитку державного ладу є важливим фундаментом для визначення основних векторів розвитку правової думки та практики сучасних державотворчих процесів.

Багатогранність і суперечливість історичного розвитку державного ладу України, вивчення позитивних і негативних фактів у їх взаємозв'язку дозволяє розуміти його (державний лад) як складне, різноякісне явище, що складається з елементів, зв'язки між якими утворюють відносно незмінну структуру і забезпечують його цілісність. При цьому держав­ний лад знаходиться в безперервному русі та розвитку.

4. Проблема наукового розуміння сутності, ознак і змісту принципів державного ладу має сьогодні теоретичне і практичне значення й кон­центрує сучасні соціально-політичні аспекти юридичної науки.

Роль і місце принципів державного ладу надзвичайно істотні у ді­яльності держави. Принципи консолідують правотворчість, правозас- тосування і правосуддя, слугують зміцненню законності і правопоряд­ку, гарантують реалізацію прав і свобод громадян.

Принципи державного ладу забезпечують організацію та діяльність держави, її органів, а також є основою її удосконалення й оцінки рівня та ефективності реалізації завдань і функцій держави.

Для осмислення багатоаспектності і багатомірності принципів держав­ного ладу було використано як вітчизняний, так і зарубіжний політичний та юридичний досвід, зокрема у порівняльних дослідженнях.

На підставі комплексного аналізу сформульовано авторське визна­чення поняття «принципи державного ладу» - це фундаментальні, відправні ідеї, які виражають найважливіші закономірності розвитку державного ладу, мають політико-правовий, програмний, імперативний характер, юридичне верховенство щодо інших нормативних положень і відповідають об'єктивній необхідності розбудови демократичної дер­жави. Визначення поняття «принципи державного ладу» як фундамен­тальної основи пізнання його сутності і змісту з метою подальшого реформування й удосконалення самого державного ладу має виводити­ся з об'єктивно існуючих державних відносин, що обумовлені як об’єктивною потребою забезпечення публічних інтересів, так і суб'єктивними цілями організації і функціонування держави.

Ознаками принципів державного ладу є такі: основоположне, фун­даментальне, узагальнююче значення; політико-правовий та програм­ний характер; нормативність і загальнообов'язковість; визначеність і категоричність; юридичне верховенство щодо інших положень Кон­ституції і всіх інших нормативних актів держави; постійний характер дії; загальновизнаність (на відміну від інших ідеологічних настанов); цілісність; стислий і сконцентрований характер викладення; стійкість і відповідно особливий порядок зміни.

Принципи державного ладу є не простою сукупністю, а органіч­ною єдністю, цілісною системою, що виражає якісну визначеність її змісту.

Основними принципами державного ладу України є: 1) принцип суверенності і незалежності держави; 2) принцип демократизму дер­жави; 3) принцип правової держави; 4) принцип соціальної держави; 5) принцип унітарності Української держави; 6) принцип республікан­ської форми правління.

Принципи державного ладу є орієнтирами, перспективами розвитку держави, опосередковують її суть, тип, місце і роль в суспільстві.

Запропонована теоретична модель принципів державного ладу є важливою для наукового забезпечення практики здійснення державних перетворень в Україні в контексті процесу оптимізації інституціональ­них, організаційних та структурно-функціональних взаємозв'язків органів державної влади.

5. Формування в Україні правової держави та громадянського сус­пільства безпосередньо пов’язане з проблемою створення системи ефективних гарантій державного ладу, вирішення якої базується на розробці та застосуванні дієвих умов, прийомів та механізмів їх реалі­зації в суспільних відносинах. У разі відсутності гарантій державного ладу втрачається можливість розглядати його як функціонально і струк­турно стабільне політико-правове явище.

Аналіз наукових підходів до розуміння поняття гарантій державно­го ладу дозволило сформулювати авторське визначення. Гарантії дер­жавного ладу України - це система загальних умов і спеціальних (нормативно-правових та організаційно-правових) засобів, що забез­печують існування та дієвість інститутів державного ладу.

Ознаками гарантій державного ладу є такі: нормативність, систем­ність, цілеспрямованість, процесуальність, матеріальність, постійний характер дії гарантій та детермінованість повноважень суб'єктів дер­жавного ладу, ефективність, адекватність гарантій (зорієнтованість на реальний рівень розвитку суспільних відносин).

Гарантії державного ладу взаємозумовлені й взаємопов'язані, скла­дають відповідну систему й у сукупності забезпечують його формуван­ня, всебічну охорону та надійний захист.

Виведення класифікаційних критеріїв та відносно самостійних ви­дів гарантій державного ладу базується на аналізі ідей, теорій, доктрин і детерміноване історичними, законодавчими, національними, політич­ними та іншими особливостями розвитку цього інституту.

В основу класифікації гарантій покладено різні класифікаційні критерії: за змістом та видом суспільної діяльності; за суб’єктом гаран­тування; за функціональною спрямованістю; за цілями тощо. Наукова класифікація, що взята за основу, дозволяє послідовно дослідити склад­ний, багаторівневий і різноаспектний механізм гарантування держав­ного ладу, не порушуючи цілісності критеріїв. Застосування різних класифікаційних моделей дозволяє отримати всебічну та цілісну харак­теристику системи гарантій державного ладу, зрозуміти специфіку їх практичної реалізації.

Сучасна юридична наука в процесі дослідження закономірностей державного ладу, визначення його поняття з позиції багатоаспектного, багатомірного інтегративного підходів повинна враховувати в тому числі взаємодію духовних і матеріальних засад його формування, вплив загальнолюдських цінностей і нормативних моделей на організацію державно-правових відносин, а також досвід практичної реалізації цих моделей.