<<
>>

Висновки до розділу 4

Процесуальне право України нерозривно пов’язане з міжнарод­ним процесуальним правом, зокрема з правом Європи, і знаходиться під впливом сучасних інтеграційних процесів, яким сприяє розши­рення співробітництва в правозахисній, правоохоронній, судочинній, виконавчій сферах, перейняття законодавчою практикою досвіду за­рубіжних правових доктрин і законодавства.

Аналізуючи розвиток вітчизняної та зарубіжної правової думки, можна виокремити кілька цілей адаптації права України до права ЄС: набуття членства в ЄС; проведення адміністративної, якісної судової реформи, утвердження верховенства права та демократизації суспіль­них процесів; сприяння доступу українських підприємств на ринок ЄС; залучення іноземних інвестицій; усунення небажаних наслідків роз­ширення ЄС тощо. На сьогодні процесуальне право України зазнає впливу процесів конвергенції з правом країн Європи, певної уніфікації процесуально-правових норм, що спрощує міжнародні відносини, зок­рема у правоохоронній сфері, дає можливість гармонізувати націона­льні галузі права. Ми вважаємо, що більшість основних, вихідних по­ложень процесуального права - як міжнародного, так і національного права України - співпадають, хоча в деяких випадках зміст конкретних принципів міжнародного процесуального права є ширшим, ніж відпо­відних принципів процесуального права України. Це обумовлено ку­льтурними та переважно економічними відмінностями між Україною та іншими світовими державами. Також необхідно відмітити неминучі ускладнення при імплементації міжнародно-правових актів, що рати­фіковані Верховною Радою України, в національне законодавство України, що пов’язано з відмінностями між англо-саксонською (на якій в основному базується міжнародне процесуальне право і безпосе­редньо юридичний процес) та романо-германською (що притаманна Україні) правовими системами (сім’ями). Зазначений аспект відобра­ження принципів процесуального права у національному праві Украї­ни набуває особливої актуальності для діяльності у сфері співробітни­цтва з міжнародними правоохоронними органами і правоохоронними органами інших держав у боротьбі з міждержавною і транснаціональ­ною злочинністю та розслідування справ, пов’язаних з нею. Актуаль­ною проблемою є недосконалість, а подеколи й суперечливість вітчиз­няних процесуальних нормативно-правових актів, що негативно впли­ває на процес реалізації прав і виконання обов’язків усіма суб’єктами суспільних відносин, сповільнює розвиток України як правової держа­ви. Одним із шляхів розв’язання зазначеної проблеми в Україні є зако­нодавче врегулювання процесу прийняття нормативно-правових актів суб’єктами нормотворення та врахування положення, що необхідною умовою й головним принципом нормотворчого процесу є законність як об’єктивна властивість права загалом.

У сфері міжнародного процесуального права гармонізація та уні­фікація як частина гармонізації, що полягає у встановленні однакової норми, яка діє щонайменше у двох державах, мають здійснюватись, з одного боку, в напрямі узгодження процесуально-правових колізій­них норм, а з іншого - в напрямі розширення прямого уніфікованого регулювання відносин з іноземним елементом шляхом укладення ві­дповідних міжнародних договорів за участю України та країн-членів ЄС, а також приєднання України до конвенцій Ради Європи. Резуль­тат цих процесів залишається одним із ключових і визначальних фа­кторів для органічної адаптації правової системи України до права ЄС, що є необхідною передумовою для успішної євроінтеграції.

Отже, створюючи національну державну правову систему відпо­відно до норм ЄС, необхідно одночасно з адаптацією вже наявних законів приймати нові, узгоджені з правовим полем ЄС, законодавчі акти. Важливо зважити на те, що процес адаптації законодавства України вимагає злагодженої співпраці всіх гілок влади.

<< | >>
Источник: Калюжний Р. А., Атаманчук І. В.. Розвиток процесуального права України. - К. : «МП Леся», 2015.- 188 с.. 2015

Еще по теме Висновки до розділу 4:

  1. Висновки до другого розділу
  2. Висновки до розділу 3
  3. Висновки до розділу 2
  4. Висновки до розділу 1
  5. Висновки до першого розділу
  6. Висновки до третього розділу
  7. Висновки по розділу для України
  8. Висновки по розділу для України
  9. Висновки по розділу для України
  10. Висновки по розділу для України