Висновки до другого розділу

Характер державного ладу відображається у функціях держави, оскільки вони опосередковують собою суть, тип, природу і призначен­ня держави.

У сучасних реаліях необхідно забезпечити домінування терміноло­гічної чіткості щодо поняття, змісту, правової основи, класифікації, особливостей реалізації функцій держави, оскільки у процесі рефор­мування навіть абстрактно-теоретичні питання функцій держави на­бувають важливого практичного значення.

Науковий аналіз свідчить, що в сучасних умовах доцільною є транс­формація концепції функціонального призначення держави. Результа­тами дослідження є наступні висновки.

1. Необхідність визначення поняття функцій держави детерміновано сучасним перехідним етапом розвиті^ Української держави. Ґрунтовний аналіз наукової літератури дозволяє сформулювати авторське визначення поняття. Функції Української держави - це об’єктивно необхідні, взаємопов'язані напрями та види її діяльності, спрямовані на реалізацію завдань, досягнення відповідної мети в конкретних формах, за допомогою спеціальних методів, які виражають сутність, соціальне призначення держави, роль та місце її в суспільстві на певному етапі розвитку.

Як напрями діяльності функції держави опосередковують собою насамперед зміст ії діяльності, а як види - форми діяльності держави.

2. У структурі функцій держави можна виділити два види елементів: 1) елементи, що виражають розвиток, рух, динамічну сторону функції (наприклад, фактична діяльність держави); 2) елементи, що виражають стійку, статичну сторону (об'єктна спрямованість функції, соціальне призначення держави, головна мета державного регулювання).

3. Основними ознаками, що у своїй сукупності складають певний інваріант визначення поняття такого складного системного явища, як «функції держави», є: 1) загальний, предметний, об’єктивно необхідний характер; 2) найбільш повне відображення сутності й соціального при­значення держави; 3) співвідношення функцій держави, функцій дер­жавної влади і функцій державних органів як співвідношення загально­го, особливого й часткового в діяльності держави; 4) спрямованість на виконання основних завдань і досягнення цілей, які формуються на кожному конкретному історичному етапі розвитку; 5) постійний, стій­кий характер; 6) структурованість та взаємозв’язок елементів; 7) здій­снення їх у певних формах та конкретними методами.

4. Система функцій Української держави - це пов’язані між собою напрями та види державної діяльності, що у своїй сукупності складають певну цілісність, в якій виражається сутність та соціальне призначення держави. З викладених положень виникає такий зв’язок: «система» - це об'єктивна дійсність, що не залежить від волі та свідомості індивіда, отже, її неможливо спроектувати, а «класифікація» - це результат тієї логічної операції, за допомогою якої пізнається «система», до того ж со­ціальна цінність класифікації тим вища, чим більш точно і адекватно вона виражає об’єктивні системні зв'язки. «Система» і «класифікація» - не тотожні поняття, але разом із тим тісно пов’язані між собою, де перше існує як об'єктивна дійсність, а друге виступає як засіб пізнання цієї дійсності, засіб, що поєднує в собі як соціально-політичні, так і логіко-пізнавальні властивості.

5. Аналіз функцій держави дозволив виділити такі класифікаційні критерії та відповідні види функцій Української держави (виходячи із ступеня їх суттєвості й об'єктивного характеру):

- за об'єктами (сферами) діяльності держави - об'єктні (лінійні): внутрішні і зовнішні функції держави. Внутрішні: політична, економіч­на. соціальна, екологічна, культурна; зовнішні: оборонна, зовнішньо­політична, зовнішньоекономічна, зовнішньокультурна (гуманітарна);

- за способами діяльності держави - технологічні (владні, проце­суальні, організаційні): законодавча (правотворча), виконавча, судова, контрольна;

- за тривалістю дії (за умовами діяльності держави): постійні, тим­часові;

- за суб’єктами діяльності держави: загальнодержавні, функції суб’єктів федерації (у федеративних державах), функції органів дер­жавної влади тощо.

Кожна з наведених класифікацій функцій держави (з точки зору хронологічного підходу) має як теоретичну, так і практичну цінність. Вони сприяють упорядкуванню функцій у систему, визначенню ролі і місця кожної функції в цій системі, а також у державній діяльності в цілому.

6. Аналіз змісту об’єктних функцій Української держави дозволяє сформулювати наступні їх визначення.

Політична функція Української держави - це нормативно визначені напрями та види її діяльності з регулювання сфери політичних відно­син, вироблення й реалізації внутрішньої і зовнішньої політики, ство­рення умов та інститутів для розвитку народовладдя й політичної стабільності та забезпечення національної безпеки з метою формуван­ня громадянського суспільства.

Економічна функція Української держави - це об’єктивно необхід­ні, нормативно визначені, конкретні напрями і види її діяльності в еко­номічній сфері з правової регламентації економічних процесів (форму­вання рамкових умов функціонування економіки (державна економічна політика)), створення організаційних передумов, необхідних для еконо­мічної діяльності, реалізації соціально-економічних проектів і програм та забезпечення економічної безпеки.

Соціальна функція Української держави - це об'єктивно необхідні, нормативно регламентовані напрями та види її діяльності із забезпе­чення й гарантування гідних умов існування, створення рівних і спра­ведливих можливостей для розвитку кожної людини, формування ефективного механізму соціального захисту з метою досягнення в сус­пільстві соціальної злагоди і співробітництва на основі сталих процесів соціальної структурованості.

Екологічна функція Української держави - це об'єктивно необхідні, нормативно регламентовані напрями та види її діяльності із забезпе­чення раціонального використання природних ресурсів, охорони на­вколишнього природного середовища й екологічної безпеки.

Культурна функція Української держави - це об'єктивно необхідні, нормативно регламентовані напрями та види діяльності держави щодо створення правових, економічних, матеріальних, фінансових, соціальних, організаційних засад розвитку та забезпечення оптимального рівня функціонування культури, науки, освіти, мистецтва й інших духовно- культурних галузей суспільства.

7. Модифікація функціонального призначення держави дозволяє зробити такі висновки щодо форм реалізації її функцій.

Форми реалізації функцій держави показують якого зовнішнього виразу набуває діяльність держави, яким чином вона оформлена.

Значення класифікації форм реалізації функцій держави полягає в тому, що вона сприяє вивченню специфічних видів окремих груп державних органів відповідно до їх завдань і компетенції, розподілу повноважень між ланками державного механізму. Класифікація форм реалізації функцій держави заснована на врахуванні системи органів держави й особливостей організації діяльності основних ланок держав­ного механізму.

Форми реалізації функцій держави - це об'єктивація (зовнішній вираз) практичної діяльності держави щодо здійснення її функцій у конкретних умовах.

Доцільно виокремити два підходи щодо трактування форм реалізації функцій держави. Згідно з першим підходом, форми реалізації функцій держави є діяльністю основних складових механізму держави, специфіч­ними видами державної діяльності. Такими формами є: 1) законодавча, 2) виконавча, 3) судова, 4) контрольно-наглядова діяльність.

Законодавча діяльність є формою реалізації функцій держави, яка полягає у прийнятті, зміні, призупиненні дії і скасуванні законів та під­законних нормативно-правових актів законодавчим органом державної влади. Виконавчою діяльністю є нормативно регламентована, опера­тивна, повсякденна реалізація органами виконавчої влади функцій держави в економічній, політичній, соціальній, духовно-культурній та інших сферах. Судова діяльність є формою реалізації функцій держави шляхом здійснення правосуддя. Контрольно-наглядова діяльність є ре­алізацією функцій держави шляхом здійснення всіх різновидів держав­ного контролю і нагляду за законністю.

Згідно з другим підходом, форми реалізації функцій держави - це однорідна за характером та змістом діяльність органів держави щодо здійснення її функцій. Відповідно до такого підходу, форми можна по­ділити на правові: правотворча, правозастосовча, правовиконавча, правоохоронна, договірна; та організаційні (фактичні): організаційно- регламентуюча, організаційно-економічна (організаційно-господарська), організаційно-ідеологічна.

Правова форма реалізації функцій держави - нормативно впоряд­кована, однорідна за характером, зовнішніми ознаками, змістом та юридичними наслідками багатоаспектна діяльність органів держави, їх посадових осіб та інших уповноважених суб'єктів, пов'язана із здій­сненням юридично значущих дій.

Організаційна форма реалізації функцій держави - це однорідна за своїми зовнішніми ознаками, характером і змістом, повсякденна, фак­тична діяльність державних органів та їх посадових осіб, яка впливає на процес правового регулювання і має забезпечувальний характер.

8. У методах проявляється фактичний зміст діяльності з реалізації функцій держави. При цьому вони нерозривно пов'язані з формами їх здійснення. Якщо методи характеризують внутрішню сторону діяль­ності з реалізації функцій держави, то форми - зовнішню. Методи - це зміст діяльності, форми - зовнішній вираз цієї діяльності. Методи - це своєрідне наповнення форм здійснення функцій держави.

Методи реалізації функцій держави - це система засобів, способів та прийомів здійснення напрямів та видів її діяльності.

Аналіз різних підходів щодо розуміння методів реалізації функцій держави дозволяє здійснити їх класифікацію за таким критерієм, як особливості прояву волі держави (владно-організуючого впливу) при здійсненні функцій держави. Вони поділяються на: загальні (загально- функціональні) методи - переконання, стимулювання, примус; спеці­альні - методи, необхідні для здійснення конкретно визначеної функції держави (наприклад, для економічної функції - прогнозування, еконо­мічне програму вання тощо, для екологічної - кадастровий облік, моні­торинг та ін.).

Методи є важливою складовою процесу реалізації функцій держа­ви, наявність прогресивних методів та їх правильне використання є передумовою ефективності процесу реалізації функцій держави.

Таким чином, держава як суспільно-політичний феномен є багато­функціональним явищем системного характеру. Функції сучасної дер­жави мають не лінійний характер, а є ієрархізованою динамічною системою. Ураховуючи, що загальною функціональною цінністю су­часної держави є її служіння громадянському суспільству, то її (держа­ви) найважливішим функціональним призначенням є каталізація про­цесів формування й удосконалення інститутів громадянського суспіль­ства. Усе це детермінує новелізацію переліку, змісту, форм та методів реалізації традиційних функцій держави, яка обумовлюється глобаль­ними проблемами сучасності.