<<
>>

Розділ 7. ФОРМА ДЕРЖАВИ

Форма держави — це сукупність основних характеристик держави, що розкривають організацію державної влади, її устрій, особливості територіального поширення і методи здій­снення.

Форма державного правління — це організація верховної державної влади, вищих і центральних її органів, що розкри­ває їх структуру, компетенцію, порядок утворення, тривалість повноважень, відносини з населенням, ступінь участі населен­ня в їх формуванні та функціонуванні.

Монархія — це форма державного правління, при якій вищі повноваження державної влади здійснює одноосібно правитель, який отримує владу у спадок, здійснює її довічно і не несе юридичної відповідальності за власні політичні дії.

Абсолютна (необмежена) монархія — це різновид монархіч­ної форми правління, за якої державну (законодавчу, виконав­чу, судову) і духовну (релігійну) владу юридично і фактично здійснює монарх.

Конституційна (обмежена) монархія — це особливий різно­вид монархічної форми правління, за якої влада монарха обме­жена конституцією, існують виборний законодавчий орган — парламент і незалежні суди. Розрізняють конституційну мона­рхію дуалістичну і парламентську.

• Дуалістична монархія — це форма конституційної обме­ женої монархії, при якій влада монарха обмежується конституцією і парламентом, але монарх фактично збері­ гає багато повноважень у сфері виконавчої влади.

• Парламентська монархія — це форма монархічного правління, при якій монарх є номінальним главою дер­ жави, посадовою особою, що не має реальних владних повноважень, а фактичні повноваження державної влади здійснюють парламент і утворюваний ним уряд.

Республіка — це форма державного правління, для якої ха­рактерні виборність глави держави (поряд з ним функції дер-

68

жавного управління виконують й інші органи влади), колегіа­льність, поділ державно-владних повноважень, відповідаль­ність за політичні рішення, відносна короткостроковість вико­нання повноважень.

• Президентська республіка — це різновид форми держав­ ного правління, що характеризується чітким розмежу­ ванням повноважень між законодавчою і виконавчою гілками влади. Обидві ці гілки влади у президентській республіці формуються безпосередньо народом. Главою виконавчої влади є президент, що поєднує виконавчі по­ вноваження з функціями глави держави, не несе полі­ тичної відповідальності перед парламентом. В уряді міні­ стри кожний окремо підпорядковані президенту.

• Парламентська республіка — це різновид форми держав-

ного правління, що характеризується верховенством па­рламенту в системі органів державної влади, перед яким уряд несе політичну відповідальність. Парламент формує уряд і обирає президента, який виконує переважно пред­ставницькі функції.

• Змішана республіка — це різновид форми державного правління, що поєднує ознаки президентської і парла­ ментської республік. Розрізняють парламентсько-прези­ дентську і президентсько-парламентську республіки.

Форма державного устрою — це характеристика форми дер­жави, що розкриває особливості територіального поширення державної влади, співвідношення складових держави з її центром.

Унітарна форма державного устрою вирізняється політич­ною єдністю, неподільністю, однаковим юридичним статусом усіх адміністративно-територіальних одиниць, єдиним грома­дянством, єдністю системи законодавства, єдиною судовою си­стемою.

• Централізована унітарна держава не має у своєму складі автономних утворень.

• Децентралізована унітарна держава характеризується на­ явністю адміністративної автономії.

Федерація — це форма державного устрою, що характеризу­ється наявністю у складі держави суб'єктів федерації — дер-

69

жавних утворень з ознаками суверенності, а також двох рівнів державного апарату і системи законодавства, подвійного гро­мадянства, двох рівнів судової системи. Федерації поділяють­ся на національно-державні та адміністративно-територіальні.

• В основу національно-державної федерації покладено на­ ціональні фактори, і тому така форма устрою існує в ба­ гатонаціональній державі. Для такої федерації характер­ ні республіки, що входять у неї, автономні форми державності та ін. До її складу можуть входити також культурні автономії.

• В основу адміністративно-територіальної федерації, як правило, покладено економічні, географічні, транспортні й інші територіальні фактори.

Міждержавні об'єднання — це форми добровільного об'єд­нання кількох держав зі збереженням їх суверенітету у повно­му обсязі.

• Особиста унія — це форма міждержавного об'єднання, що виникає як наслідок здобуття монархом права на ко­ рону іншої держави.

• Реальна унія — це правовий союз держав на основі ство­ рення спільного інституту глави держави — монарха й інших спільних органів державної влади.

• Співдружність — це форма міждержавного об'єднання, створеного державами, що мають спільні ознаки, певний ступінь однорідності, спільність економічних інтересів, спільні мову, історію, культуру і релігію. Співдружність націй — це міжнародно-правовий союз, до складу якого входять Великобританія і суверенні держави — її коли­ шні колонії. Співдружність Незалежних Держав утвори­ лась після розпаду СРСР.

• Протекторат — це правовий союз між державами, за яко­ го одна держава подає зовнішньополітичну і військову допомогу іншій, певною мірою залежній від неї державі. Протекторат можливий на початковому етапі відносин між колишніми колоніями і їх метрополією.

• Конфедерація — це міждержавне об'єднання кількох держав на договірній основі, створене для досягнення спільних зовнішньополітичних цілей.

70

• Співтовариство — це форма міждержавного об'єднання, спрямована на зміцнення інтернаціональних економіч­ них зв'язків держав, що об'єдналися, за допомогою лік­ відації митних кордонів, введення спільної валюти і ство­ рення системи наддержавних органів.

Державний режим — це характеристика форми держави, що вказує на сукупність методів, прийомів, способів і засобів, якими здійснюється влада в державі. В основу типології режи­мів покладено такі критерії: ступінь урахування інтересів на­роду при здісненні державної влади; ступінь участі народу в державному управлінні; ступінь колегіальності у прийнятті офіційних рішень; ступінь політичного та ідеологічного плюра­лізму й існування опозиції владі; ступінь обмеження виявів протиправного насильства з боку держави стосовно громадян; ступінь забезпечення прав і свобод людини й громадянина та ін. Державні режими поділяються на демократичні та недемо­кратичні.

• Демократичний режим — це вид державного режиму, що ґрунтується на визнанні принципів рівності та свободи, соціальної справедливості, в якому державна влада здій­ снюється від імені і в інтересах народу, що визнається єдиним джерелом державної влади, а права людини все­ бічно забезпечені.

До основних недемократичних режимів належать тоталі­тарний і авторитарний.

• Тоталітарний режим — це різновид недемократичного державного режиму, що характеризується всеохоплюю- чим контролем держави над суспільством, наявністю єдиної загальнообов'язкової ідеології, репресивними ме­ тодами здійснення державної влади, однопартійною полі­ тичною системою, центром якої є "вождь", грубими ма­ совими порушеннями прав людини.

• Авторитарний режим — це різновид недемократичного державного режиму, для якого характерні надмірна кон­ центрація державної влади у політичної номенклатури, переважне застосування в державному управлінні приму­ сових методів, формальна участь народу в управлінні державою, боротьба з інакодумцями.

71

<< | >>
Источник: О. В. Бабкіна, К. Г. Волинка. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА У СХЕМАХ І ВИЗНАЧЕННЯХ. 2004

Еще по теме Розділ 7. ФОРМА ДЕРЖАВИ:

  1. Розділ 7. ФОРМА ДЕРЖАВИ
  2. Форма права i форма держави
  3. Розділ 3. ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ
  4. Розділ 9. СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ ДЕРЖАВИ
  5. Розділ 5. ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ
  6. Розділ 5. ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ
  7. Розділ 8. МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ
  8. Розділ 8. МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ
  9. Розділ 3. ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ
  10. Розділ 4. ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ І ОЗНАКИ ДЕРЖАВИ
  11. Розділ 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
  12. Розділ 9. СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ ДЕРЖАВИ
  13. Розділ 2. СПІВВІДНОШЕННЯ СУСПІЛЬСТВА, ДЕРЖАВИ І ПРАВА
  14. Розділ 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
  15. Розділ 6 ПРАВО I ДЕРЖАВА
  16. Розділ 2. СПІВВІДНОШЕННЯ СУСПІЛЬСТВА, ДЕРЖАВИ І ПРАВА
  17. РОЗДІЛ 2 ФУНКЦІОНАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
  18. РОЗДІЛ з ТЕОРЕТИКО-КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ МЕХАНІЗМУ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
  19. Взаємодія держави і права та її аспекти. Сфери і способи впливу держави на право 6.3.1. Держава і правове регулювання
  20. в) Так зване самозобов ’язання держави; правова держава