Розділ 3. ВИНИКНЕННЯ ДЕРЖАВИ

Теорії виникнення держави — це напрями науково-теоре­тичного дослідження, що пояснюють причини виникнення держави.

• Теологічна теорія походження держави пояснює її виникнення божественною волею, обстоює ідеї непоруш­ ності й вічності держави.

• Патріархальна теорія пояснює виникнення держави по­ явою патріархальної сім'ї.

• Патримоніальна теорія обґрунтовує походження держави від права власника на землю (патримоніум).

• Органічна теорія порівнює державу з організмом, поши­ рює біологічні закономірності (міжвидова і внутрішньо­ видова боротьба, еволюція, природний добір) на соціаль­ ні процеси і державу.

• Теорія насильства (завоювання) пояснює виникнення держави і права факторами військово-політичного харак­ теру: завоюванням одним племінним союзом племен ін­ шого союзу.

• Психологічна теорія пояснює появу держави виявом вла­ стивостей людської психіки: потребою підкорятися, на­ слідуванням, психологічною залежністю від еліти первіс­ ного суспільства, усвідомленням справедливості певних варіантів дії і відносин.

• Теорія суспільного договору розкриває виникнення дер­ жави як наслідок укладення договору про державотво­ рення.

• Іригаційна (гідравлічна) теорія пов'язує виникнення держави з необхідністю будівництва іригаційних споруд.

• Історико-матеріалістична теорія розглядає виникнення держави як результат соціально-економічного розвитку первісного суспільства.

Первіснообщинний лад — це суспільно-економічна форма­ція, для якої були характерні привласнювальна економіка, зрівняльний розподіл, колективізм, соціальна однорідність, су­спільний характер влади і соціальне регулювання за допомо­гою мононорм.

61

Родова община — це форма організації первісного суспільс­тва, що становила колектив кровних родичів і характеризува­лась зрівняльним розподілом здобичі, колективізмом, суспіль­ною владою.

Суспільна влада родової общини — це форма соціальної влади, що характеризувалась наявністю загальних зборів, на яких вирішувались усі життєві питання общини, і виборної посади старійшини, який як найавторитетніший член роду здійснював оперативне управління і нарівні з іншими займав­ся фізичною працею.

Мононорми первісного суспільства — це специфічні прави­ла поведінки, які мали звичаєвий характер і закріплювали найраціональніші та найвигідніші для роду й племені моделі поведінки. Правила поведінки первісного суспільства ґрунтува­лися на колективістських принципах і поєднували звичаї, тра­диції, обряди, норми первісної релігії, міфологію, первісну мо­раль. Це пояснюється тим, що свідомість первісної людини, її життєдіяльність не були достатньою мірою структуровані. Ці правила відбивали інтереси всіх членів суспільства, передава­лись з покоління в покоління і виконувались добровільно в силу звички. У разі порушення правил вони підтримувались усім суспільством, у тому числі й примусовими заходами.

"Неолітична революція" (від неоліт — новий кам'яний вік) — це епоха переходу 10—12 тис. років тому від привлас-нювального до відтворювального господарства, одомашнюван­ня рослин і тварин, скотарства і землеробства, осілого способу життя, створення надлишкового продукту.

Причини виникнення держави — це об'єктивні чинники, що зумовили перехід від первіснообщинної організації суспіль­ства до державно оформленого суспільства. До основних при­чин виникнення держави належать такі: перехід від привлас-нювальної економіки до відтворювальної; три поділи праці; удосконалення знарядь праці; підвищення продуктивності пра­ці; поява надлишкового продукту; поява приватної власності; виникнення патріархальної сім'ї; збільшення чисельності насе­лення; перехід до осілого способу життя; потреба в досконалі­ших формах управління в умовах соціально неоднорідного су-

62

спільства; поява об'єктивної можливості матеріально утриму­вати верству людей, що не займаються фізичною працею.

Шляхи виникнення держави — це форми, в яких відбував­ся перехід від первіснообщинної організації суспільства до дер­жавної і які зумовлювались конкретними географічними, клі­матичними, соціальними та іншими чинниками. Розрізняють східний і західний шляхи виникнення держави.

• Східний шлях вирізнявся тим, що на сході поливне зем­ леробство потребувало будівництва іригаційних споруд, що зумовило необхідність об'єднання общин під єдиним централізованим управлінням і збереження суспільної форми власності на землю та на інші засоби виробництва.

• Західний шлях виникнення держави характеризувався класовим поділом суспільства, формуванням приватної власності на землю та на інші засоби виробництва. Захід­ ний шлях поділявся на два напрями: античний (рабо­ власницький) і західно- та східноєвропейський (ранньо­ феодальний).