Розділ 6. ТИПОЛОГІЯ ДЕРЖАВ

Типологія держав — це поділ існуючих держав і тих, що іс­нували, на певні типи за певними критеріями.

Тип держави — це наукова категорія, збірний образ реаль­но існуючих у конкретний історичний період держав, що скла­дається із сукупності найважливіших, загальних для всіх цих держав ознак.

Формаційний підхід до типології держав базується на відпо­відних економічних чинниках, таких як стан розвитку вироб­ничих відносин, спосіб виробництва, які зрештою визначають певний історичний тип держави.

Історичний тип держави — це сукупність основних ознак держави певної суспільно-економічної формації, що виража­ють її класову сутність і призначення в суспільстві. Поділ сус­пільно-економічних формацій базується насамперед на способі виробництва і формі переважній власності на засоби вироб­ництва. В історії людства розрізняють п'ять суспільно-економі­чних формацій: первіснообщинна, рабовласницька, феодальна, буржуазна, комуністична (перехідною від буржуазної до кому­ністичної є соціалістична), і чотири історичні типи держави: рабовласницька, феодальна, буржуазна і соціалістична.

Цивілізаційний підхід до типології держави ґрунтується на визначенні типу держави за рівнем розвитку матеріальної і ду­ховної культури суспільства, в основу якого покладено духов­но-моральні чинники. Розрізняють такі види цивілізацій і від­повідні їм типи держави: східні, західні й змішані; стародавні, середньовічні й сучасні; аграрні, промислові й науково-техніч­ні; первинні та вторинні; д©індустріальні, індустріальні й пост-індустріальні; локальні, особливі й сучасні.

67