Задать вопрос юристу

Розділ 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

Теорія держави і права — це система узагальнених знань про основні й загальні закономірності виникнення, розвитку та функціонування держави і права, їх сутність і призначення в суспільстві. Це наука, що вивчає державу і право, державно-правові явища в їх взаємозв'язку та взаємодії.

Мета теорії держави і права як науки — це одержання, оновлення та поглиблення узагальнених, достовірних знань про державу і право, а також виявлення глибинних зв'язків між державно-правовими та іншими суспільними явищами.

Історико-теоретичні науки — це юридичні науки, що уза­гальнюють теоретичні уявлення про державно-правову дійс­ність, основні закономірності розвитку та функціонування дер­жави і права.

Галузеві науки — це юридичні науки, що вивчають держав­но-правову дійсність у межах певного предмета правового ре­гулювання.

Прикладні юридичні науки — це юридичні науки, які виникли на стику юридичної науки з іншими суспільними, тех­нічними або природничими науками і призначені для вирішен­ня певних питань, що постають перед юридичною практикою.

Міжгалузеві науки — це юридичні науки, що виникли в ре­зультаті поєднання знань окремих галузевих наук щодо спіль­ного предмета вивчення.

Науки, що вивчають міжнародне право — це юридичні на­уки, предметом яких є правове регулювання у сфері міжнарод­них правових відносин.

54

Функції теорії держави і права — це основні напрями її пі­знавального впливу, в яких розкриваються суть, зміст, соціа­льне, наукове і навчальне призначення теорії держави і права.

• Онтологічна функція спрямована на пізнання і розкрит­ тя глибинної сутності державно-правових явищ.

• Гносеологічна функція спрямована на розробку теоретич­ них прийомів наукового пізнання державно-правових явищ, за допомогою яких досягається оптимальний ре­ зультат.

• Евристична функція полягає у відкритті нових законо­ мірностей розвитку держави і права.

• Методологічна функція спрямована на розробку спосо­ бів, підходів, прийомів і принципів наукового пізнання.

• Політична функція покликана формувати наукові осно­ ви внутрішньої і зовнішньої державної політики, забезпе­ чувати науковість державного управління.

• Ідеологічна функція спрямована на вироблення нових ду­ ховних цінностей, нових ідей.

• Практично-організаторська (практично-прикладна) функція розкриває роль теорії держави і права як своє­ рідного інструменту перетворення, реформування проце­ сів і явищ державно-правового життя.

• Прогностична функція виявляється у висуненні гіпотез про майбутній розвиток держави і права.

• Системоутворювальна функція спрямована на об'єднан­ ня юридичної науки в чітку узгоджену систему.

• Комунікативна функція забезпечує зв'язок теорії держа­ ви і права з іншими юридичними, суспільними та техні­ чними науками, їх інтеграцію і системність.

• Навчальна функція полягає в тому, що ця наука є пер­ шоосновою для опанування всіх інших юридичних наук, ключем до юридичних знань.

• Аксіологічна функція спрямована на вивчення держави і права як певних суспільних цінностей, надбань людської цивілізації.

Методи теорії держави і права — це засоби і способи пі­знання права і держави, одержання нових знань про них та логічного впорядкування наявного матеріалу з метою глибшо­го і різнобічного його вивчення.

55

Методологія теорії держави і права — це система підходів, принципів, прийомів і методів вивчення загальних і специфіч­них закономірностей виникнення, розвитку і функціонування державно-правових явищ і процесів, що забезпечують об'єкти­вність, повноту і всебічність їх досліджень. Водночас методоло­гію можна розглядати і як науку про методи.

Філософські підходи як невіддільний елемент методології теорії держави і права — це рівні опанування державно-право­вої дійсності.

Розрізняють емпіричний і раціональний філософ­ські підходи. Емпіричний підхід базується на безпосередньому вивченні об'єкта, спирається на дані спостереження та експе­рименту. Раціональний підхід передбачає вивчення закономір­ностей об'єкта.

Методологічні принципи — це оцінні установки, що визнача­ють основні напрями дослідження державно-правової дійсності.

• Методологічний принцип історизму полягає в необхідно­ сті дослідження держави і права не лише з точки зору їх нинішнього стану, а й з позицій минулого і передбачен­ ня їх майбутнього.

• Методологічний принцип всебічності полягає в необхід­ ності дослідження державно-правових явищ в їх взаємо­ зв'язку і взаємодії з іншими суспільними явищами та процесами.

• Методологічний принцип комплексності полягає в необ­ хідності дослідження держави і права не лише з позицій юридичної науки, а й з урахуванням надбань інших сус­ пільних наук.

Логічні прийоми — це уявні операції, що ґрунтуються на законах логіки, відображають вимоги зв'язаного, послідовного, переконливого і точного викладу думок.

• Аналіз і синтез — це уявний або фактичний розклад ці­ лого на складові й відновлення цілого з його складових.

• Індукція — це інтерпретація фактів узагальненням від окремого до загального.

• Дедукція — це перехід від загального до одиничного, ча­ сткового.

• Класифікація — це поділ об'єктів на підкласи за певни­ ми ознаками.

56

• Узагальнення — це уявний перехід від одних, окремих думок до інших, загальніших.

Діалектичний метод — це загальнонаукова філософська ос­нова теорії держави і права, що спирається на визнання пер­винності матеріального базису суспільного життя відносно над­будови — політики, права, культури.

Часткові наукові методи — це методи наукового пізнання, що використовуються всіма науками, включаючи теорію дер­жави і права, і конкретизують загальнонауковий діалектичний метод пізнання. До них належать такі методи: системний, структурний, функціональний, кількісного і якісного аналізу, порівняльний, експериментальний, моделювання.

Спеціальні наукові методи — це методи наукового пізнання, що розроблені окремими суспільними та технічними науками і використовуються теорією держави і права. До цих методів належать психологічний, конкретно-соціологічний, статистич­ний, кібернетичний, математичний та ін.

Спеціально-юридичні методи — це методи наукового пізнан­ня, вироблені теорією держави і права для найоб'єктивнішого і найповнішого вивчення державно-правової дійсності. До них належать такі методи: формально-юридичний, порівняльно-пра­вовий, державно-правового моделювання, державно-правового експерименту, судової статистики, тлумачення норм права та ін.

• Формально-юридичний метод дає змогу дослідити зв'язок між внутрішнім змістом і формою державно-правових явищ та інститутів, застосовується в аналізі форм держа­ ви, при визначенні та юридичному оформленні компетен­ ції державних органів, дослідженні форм (джерел) права, формальної визначеності права як однієї з його основних властивостей, у практичній діяльності при тлумаченні норм права для з'ясування їх суті, змісту та вираженої в них волі законодавця.

• Порівняльно-правовий метод заснований на співставлен- ні різних державних і правових систем, окремих держа­ вно-правових інститутів з метою виявлення спільного і відмінного між ними.

57

Метод державно-правового моделювання передбачає до­слідження державно-правових явищ, процесів та інститу­тів на їх моделях, тобто уявним, ідеальним відтворенням досліджуваних об'єктів.

<< | >>
Источник: О. В. Бабкіна, К. Г. Волинка. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА У СХЕМАХ І ВИЗНАЧЕННЯХ. 2004
Вы также можете найти интересующую информацию в научном поисковике Otvety.Online. Воспользуйтесь формой поиска:

Еще по теме Розділ 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА:

  1. Розділ 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА
  2. 1. Предмет економічної теорії. Фундаментальні поняття економічної теорії. Методи досліджень і функції економічної теорії.
  3. Розділ 2. СПІВВІДНОШЕННЯ СУСПІЛЬСТВА, ДЕРЖАВИ І ПРАВА
  4. Розділ 2. СПІВВІДНОШЕННЯ СУСПІЛЬСТВА, ДЕРЖАВИ І ПРАВА
  5. Предмет и метод земельного права
  6. Предмет и метод исполнительного права
  7. Понятие уголовного права. Особенности уголовных правонарушений. Предмет уголовного права. Метод уголовного права. Задачи уголовного права. Функции уголовного права. Принципы уголовного права, их закрепление в Уголовном кодексе Российской Федерации (далее - УК РФ)
  8. Предмет и метод конституционного права
  9. Взаємодія держави і права та її аспекти. Сфери і способи впливу держави на право 6.3.1. Держава і правове регулювання
  10. § 4. Предмет, метод и система науки гражданского процессуального права