Семінар № 1 (2 год.) по темі 2.1. Поняття як форма мислення

Питання до обговорення

1. Визначення поняття. Ознаки предмета. Істотні та неістотні ознаки предмета.

2. Основні логічні способи утворення понять.

3. Зміст і обсяг поняття.

4. Класифікація понять за змістом та обсягом.

5. Зміст поняття і склад злочину.

6. Логічна сутність кримінально - правової кваліфікації злочину.

Практичні вправи.

Задача №1

У наведених нижче статтях кодексів виділіть ознаки, які становлять зміст поняття, про яке йдеться в статті:

а) “Штраф є грошове стягнення, накладене судом у випадках і межах, визначених відповідними статтями Особливої частини діючого Кодексу”.

б) “Наклеп - поширення свідомо наклепницьких вимислів, що ганьблять іншу особу”.

в) “Потерпілою визначається особа, якій злочином завдано моральну, фізичну або майнову шкоду”.

г) “Угодами визначаються дії громадян і юридичних осіб, спрямованих на визначення, зміну чи припинення громадських прав і обов`язків”.

Задача №2

Чи всі перелічені ознаки увійдуть до змісту таких понять:

а)студент - це учень; вищого навчального закладу; одержує стипендію; мешкає в гуртожитку;

б) годинник - це прилад; для вимірювання часу; має металевий корпус; має стрілки;

в) крадіжка - це таємне; викрадення предметів; скоєна вночі.

Задача №3

Які з наведених понять є одиничними, загальними та нульовими: “держава”, “обвинувачуваний”, “кримінальна справа”, “обвинувачуваний Петренко”, “Кримінальний кодекс”, “право”, “норма права”, “розбій”, “вічний двигун”, “народний капіталізм”.

Задача №4

Визначити, якими є наведені нижче поняття за змістом; конкретними чи абстрактними, позитивними чи негативними, співвідносними чи безвідносними:

а) “підозрюваний ” і “обвинувачуваний”;

б) “правомірний ” і “неправомірний”;

в) “вирок” і “покарання”;

г) “законний” і “обґрунтований”;

д) “причина” і “наслідок”.

Методичні рекомендації до виконання вправ

1. Слід мати на увазі, що без ґрунтовного знання теорії розв'я­зувати логічні задачі неможливо. Тому, перш за все, необхідно засвоїти відповідний теоретичний матеріал.

2. Щоб вказати істотні ознаки поняття, необхідно порівняти між собою цілий ряд предметів.

Порівняння показує, які ознаки необхідні і достатні для того, щоб відрізнити цей предмет від інших.

3. Щоб встановити відношення між обсягами понять А і В, необхідно поставити два запитання:

1) Чи всі А є В?

2) Чи всі В є А?

Якщо на обидва запитання дістанемо відповідь – „так”, то поняття знаходяться у відношенні рівнозначності.

Якщо на перше запитання відповідаємо „так”, а на друге – „ні”, то поняття А підпорядковуються поняттю В.

Якщо на перше запитання відповідаємо „ні”, а на друге „так”, то поняття В підпорядковується поняттю А.

Якщо на обидва запитання відповідаємо „ні”, то ці поняття не будуть мати жодного спільного елемента, тобто вони будуть несумісними.

Література

1. Гетманова А.Д. Логика Учебник для студентов вузов. – М., 1995. – Гл. ІІ.

2. Жеребкін В.Є. Логіка. Підручник для студентів юрид. навч. закладів. Розділ 2

3. Краткий словарь по логике. Под. ред Д.П.Горского. С. 124, 129, 150-151

4. Тофтул М.Г. Логіка. Посібник. К., 1999. С. 3-12, 295 – 327.

5. Хоменко І.В. Логіка – юристам. Підручник. – К., 1997. Розділ „Поняття”.

6. Грядовой Д.И., Малахов В.П., Шергалина В.А. Логика в предпринимательской деятельности и деловом общении. Уч.пос.-М., „Щит-М”, 1998.- С.3-13.