Семінар №5 (2 год.) по темі 5.1. Безпосередні умовиводи

Питання до обговорення

1. Умовивід та його види .

2. Порівняльна характеристика структури умовиводу, судження та поняття.

3. Логічна характеристика безпосередніх та опосередкованих умовиводів.

4. Види безпосередніх умовиводів. Особливості кожного виду.

Практичні вправи

І. Зробіть перетворення суджень:

Жоден злочин не може бути не розслідуваний.

1. Усі громадяни дієздатні.

2. Провина не злочин.

3. Будь-який суд має знайти істину у справі.

4. Деякі соціальні норми є правовими.

5. Присуд - ухвала суду.

6. Експерт не є свідком.

7. Деякі студенти не спортсмени.

ІІ. Зробіть обернення суджень:

1. Деякі свідки у справі дали неправдиві свідчення.

2. Судове рішення не може бути умовним.

3. Деякі свідки знали потерпілого.

4. Суд - орган правосуддя.

5. Усі факти повинні бути перевіреними.

ІІІ. Зробіть протиставлення предикату:

1. Усі громадяни країни правоздатні.

2. Провина не злочин.

3. Жоден факт, що має суттєве значення у справі, не може залишитися неперевіреним.

4. Деякі свідки у справі не є родичами обвинувачуваного.

Методичні рекомендації до виконання вправ

Перед виконанням вправ на перетворення судження шляхом перетворення необхідно згадати, що перетворення – це такий умовивід, у якому зміна (перетворення) якості суджень відбувається на підставі того, що істинне судження про належність суб’єкту або даного предикату Р, або поняття, що суперечить предикату (не-Р). Прикладом цього може бути наступне: судження „Петренко – податківець” еквівалентне судженню „Петренко не є не податківцем”.

Існує чотири схеми, за якими здійснюється перетворення:

1.Якщо S є Р, S не є не-Р.

2.Якщо S не є Р, то S є не-Р.

3.Якщо S є не-Р, то S не є Р.

4. Якщо S не є не-Р, то S є Р.

В умовиводах шляхом обернення у засновку виражається залежність між відношенням суб’єкта до предиката і предиката до суб’єкта, тобто залежність між категоричними (атрибутивними) судженнями однакової якості, що відрізняються розташуванням суб’єкта і предиката. При цьому те, що було предикатом, стає суб’єктом, а те, що було суб’єктом, - предикатом. У таких умовиводах встановлюються відношення, котрі можуть бути пояснені наступними прикладами:

А: Усі S є Р

І: Деякі Р є S

Усі злочинці – аморальні люди.

Деякі аморальні люди – злочинці.

Можна виділити три схеми, за якими здійснюється обернення:

1.Якщо усі S є Р, то деякі Р є S.

2. Якщо жоден S не є Р, то жоден Р не є S.

3. Якщо деякі S є Р, то деякі Р є S.

В умовиводах шляхом протиставлення предикату необхідно здійснити і перетворення, і обернення у тій чи іншій послідовності.

Література

1. Гетманова А.Д. Логика Учебник для студентов вузов. – М., 1995. – Гл. ІV.

2. Жеребкін В.Є. Логіка. Підручник для студентів юрид. навч. закладів. Розділ 4.

3. Краткий словарь по логике. Под. ред Д.П.Горского. С. 166- 168, 188-189.

4. Мельников В.Н. Логические задачи – К., Одеса – 1989. С.194-215.

5. Тофтул М.Г. Логіка. Посібник. К., 1999. С. 131-159.

6. Хоменко І.В. Логіка – юристам. Підручник. – К., 1997. Розділ „Умовивід”.