Лекція 2. 1. Поняття як форма мислення.

1.

2. Загальна характеристика поняття.

3. Ознаки поняття.

4. Логічна характеристика поняття: зміст і обсяг. Закон оберненого відношення між змістом і обсягом поняття.

5. Види понять.

Ключові слова: поняття, ім’я, істотні та неістотні ознаки; обсяг поняття, елемент обсягу, зміст поняття, родові та видові поняття, одиничні, загальні, нульові (пусті) та збірні поняття, конкретні та абстрактні, відносні та безвідносні, позитивні та негативні поняття.

Оволодіння будь-якою наукою неможливе без опанування системою понять цієї науки.

Поняття – це форма мислення, в якій відображається сутність предметів і явищ в їхніх істотних, необхідних ознаках.

Кожне поняття – це думка про окремий предмет або явище природи або суспільства, окремі властивості цих предметів чи явищ, окреме слово чи групу слів. Поняття можуть утворюватись і про неіснуючі, нематеріальні предмети, адже навіть коли об’єкт нашої думки уявний, він все одно існує як предмет нашої думки. Таким чином, предмети у логіці – це не лише матеріальні речі, але й живі істоти, їх властивості, відношення між ними, знаки й знакові системи, які їх позначають і заміщають у процесі мислення.

В мові поняття виражається одним словом або словосполученням, тобто ім’ям. Ім’я – це мовний вираз, що означає предмет або множину предметів. Розуміння імені означає утворення думки про основні ознаки названих предметів, а також про клас цих предметів.

Думаючи про якийсь предмет або явище ми одночасно подумки охоплюємо властивості цього предмета чи явища. Кожен предмет має величезну кількість властивостей. Думка в кожному окремому випадку відображає лише частину цих властивостей. Думка про властивості предмета називається ознакою.

Ознаки бувають істотними та неістотними. Істотними є ті ознаки, кожна з яких необхідна, а їхня сукупність достатня для того, щоб дати відповідь на запитання: що це таке? Таким чином, істотні – це ті ознаки , котрі необхідно належать предмету, виражають його сутність. Істотні ознаки обов’язково належать кожному із предметів, сукупність яких утворюють певне поняття. Неістотні – це ті ознаки, які можуть належати, але можуть і не належати предмету і які не виражають його сутності. Неістотні ознаки характеризують кожний із існуючих предметів.

Істотність цих ознак є дещо відносне, що залежить від точки зору на предмет. Залежно від мети, що ставиться, одні й ті самі ознаки одного й того ж предмету є в одному випадку істотними, а іншому – неістотними. наприклад, колір шкіри для утворення поняття про людську расу – істотна ознака, а для утворення поняття про податківця – неістотна.

Логічними характеристиками поняття є його зміст та обсяг. Зміст поняття – це сукупність істотних ознак предмета або множини однорідних предметів, відображених у цьому понятті. Наприклад змістом поняття „корупція” є сукупність двох істотних ознак:

1) „поєднання державних структур зі структурою злочинного світу у сфері економіки”;

2) „підкуп і продажність суспільних і політичних діячів, державних чиновників та посадових осіб”.

Щоб вказати істотні ознаки поняття, необхідно порівняти між собою цілий ряд предметів.

Порівняння показує, які ознаки необхідні і достатні для того, щоб відрізнити цей предмет від інших.

Предмети, схожі між собою, складають сукупності однорідних предметів, котрі називаються класами (множинами). Отже, обсяг (об’єм) поняття – це певна сукупність, множина, кількість, клас предметів, кожен з яких має ознаки, відображені у змісті. Наприклад, під обсягом поняття „товар” передбачається множина усіх матеріальних виробів, що пропонуються ринку зараз. в минулому або в майбутньому.

Кожен із предметів, що мислиться в понятті, називається елементом його обсягу. Елемент обсягу – це окремий предмет, що має усі ознаки, включені у зміст даного поняття. Або, простіше кажучи, кожен предмет, до якого можемо віднести ім’я, що виражає це поняття. Обсяг поняття може входити в обсяг іншого поняття і складати при цьому лише його частину. Наприклад, обсяг поняття „податкова служба” повністю входить в обсяг іншого, більш широкого поняття „служба”, але цілковито його не вичерпує.

Обсяг поняття на відміну від змісту, ми можемо зображати графічно – за допомогою так званих кругів Ейлера (Ейлер – математик, що запропонував позначати множини круговими схемами) – кожен круг показує обсяг одного поняття.

Зміст та обсяг поняття тісно пов’язані між собою і залежать одне від одного. Ця залежність виражається законом зворотного відношення між обсягом та змістом поняття:

чим більший обсяг поняття, тим менший його зміст.

Або ми можемо сказати, із збільшенням змісту поняття, зменшується його обсяг і навпаки – зменшення змісту поняття призводить до збільшення його обсягу.

Цей закон свідчить про те, що менша інформація про предмети, що охоплюється певним поняттям, дозволяє включати в його обсяг більшу кількість предметів і робить менш визначеним склад цієї множини (наприклад, „банк”) і навпаки , чим більше інформації в понятті (наприклад, „комерційний український банк”), тим вужчим і більш визначеним є коло предметів.

Родовим буде таке поняття, обсяг якого ширший і повністю включає в себе обсяг іншого поняття (видового). Видовим буде таке поняття, обсяг якого складає лише частину обсягу родового поняття.

Поняття можна класифікувати за обсягом та за змістом.

За обсягом поняття поділяють на:

Одиничні – це поняття обсяг яких складає один єдиний предмет. Наприклад, „Київ”, „автор „Кобзаря”, „перший ректор Академії державної податкової служби України”.

Загальні – це поняття, в обсязі яких існує більше, ніж один предмет. Наприклад, „юрист”, „бізнесмен”, „податок”, „Шевченко”.

Пусті (нульові) – це такі поняття, що мають зміст, але в обсязі таких понять немає жодного реального предмету. Наприклад, „інопланетянин”, „вічний двигун”, „гіркий цукор” тощо.

Збірні поняття відображають ознаки певної сукупності однорідних предметів, що мисляться як одне ціле. Предмети, які входять у цю сукупність існують окремо і самостійно, але, перебуваючи між собою у певних відношеннях утворюють особливий, збірний індивідуальний предмет. Наприклад, „навчальна група”, „злочинне угруповання”, НАТО, „торговий дім”.

За змістом поняття бувають: конкретні та абстрактні.

Конкретними називають поняття, в яких відображаються окремі предмети або їх множини. До них, наприклад, відносяться, „продукція”, „менеджер”, „закон” .

Абстрактними називаються поняття, в яких мислиться предмет не в цілому, а будь-яка із властивостей предмета, що розглядається окремо від самого предмета. Наприклад, „платоспроможність”, „дієздатність”, „чесність”. Абстрактні поняття крім окремих властивостей предметів відображають і відношення між предметами („нерівність”, „подібність”).

Відносні та безвідносні поняття. Відносні – це такі поняття, в яких мисляться предмети, існування одного з яких передбачає існування іншого. Наприклад, „керівник” – „підлеглий”, „злочин” – „покарання”, „верх” – „низ”.

Безвідносні – це такі поняття, в яких мисляться предмети, які існують самостійно, без залежності від іншого предмета („купюра”, „бухгалтерія”).

Позитивні та негативні. Позитивні – це поняття, що вказують на наявність у предмета певної властивості, якості („кваліфікований працівник”, „порядність”, „гарний вчинок”).

Негативні поняття вказують на відсутність певної якості у предмета чи явища („некваліфікований працівник”, „неправда”, „безкоштовно”).

Контрольні запитання

1. Чи може один і той же обсяг поняття співвідноситься з різним змістом?

2. Чи може виникнути поняття без істотних ознак?

Література

Гетманова А. Д. Логика: Учеб. для студентов пед.вузов. — М.: Высшая шк.,1995.—Гл. II.

Жеребкін В.Є. Логіка. Підручник для студентів юридичних факультетів. Харків, 1998.

Кириллов В.Й., Старченко А.А. Логика. — М.: Высшая шк., 1995. — Гл. II, III.

Марценюк С.Ф. Логіка: Курс лекцій. — К.: Вища шк., 1993. — Розд. 2, 3.

Формальная логика /Под ред. Й.Я.Чупахина, Й.Н. Бродского. — Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1977.— Гл. І.

Мельников В.Н. Логические задачи. — Одесса: Вища шк., 1989. — Предисловие.

Сборник упражнений по логике. — Минск: Изд-во Минск. ун-та, 1991.—Гл.2.

Тофтул М.Г. Логіка: Посібник для студетів — К.: Академія, 1999. — С. З—12,295—327.