Опорний конспект лекцій Лекція 1.1. Логіка як наука.

Предмет та визначення логіки як науки. Поняття про мислення. Мислення і мова.

1. Історичні етапи розвитку логічного знання.

2. Поняття логічної форми. Особливості формальної логіки.

3. Практичне застосування логіки.

Ключові слова: логіка, логічна форма, формальна логіка, логічна форма

Термін „логіка” походить від давньогрецького слова LOGOS, яке в перекладі означає «слово», «думка», «поняття», „мислення”, „міркування”, „вчення”, „наука”. Отже, етимологічний підхід показує , що слово „логіка” є багатозначним. І ми поки що, хоч і приблизно, але можемо скласти собі уявлення про що ця наука, що вона вивчає.

Під терміном "логіка" , як правило, розуміють:

1. Об'єктивну закономірну послідовність речей і явищ, наприклад, коли говорять "невмолима логіка речей", "логіка фактів", "логіка суспільного розвитку" тощо.

2. Послідовність мислення. Коли, наприклад, кажуть, що "мислення логічне", "в його міркуваннях залізна логіка" та ін., то це означає, що мислення вирізняється зв'язністю, визначеністю, послідовністю. Навпаки, якщо говорять, що "його міркуванням бракує логіки", "йому бракує логіки", "де ж логіка?" і т. д., то це означає, що мислення є безладне, непослідовне, суперечливе, тобто нелогічне.

3. Науку, яка вивчає мислення. Із цього можна дійти висновку, що предметом логіки як науки є мислення людини. Логіка - це наука про мислення. Але таке визначення логіки було б досить широким. Мислення - явище складне, різнобічне, є предметом вивчення багатьох наук. Тому недостатньо сказати, що логіка вивчає мислення, необхідно ще з'ясувати, який бік мислення досліджує логіка, що в мисленні складає предмет саме логіки. Перш за все з'ясуємо, що таке мислення взагалі.