Конституція в системі нормативно-правових актів, •и* ^ • и поняття та особливості
Центральне місце в системі нормативно-правових актів посідає конституція.
Як справедливо зауважив відомий політичний діяч періоду боротьби США за незалежність Т. Пейн у своїй роботі «Права людини», «держава без конституції - це влада без права»[57].
А основним стримуючим у діяльності публічної влади чинником у сучасних демократичних правових суспільствах є права і свободи людини.Головне призначення конституції в таких суспільствах якраз і полягає у забезпеченні прав та основоположних свобод людини, обмеження публічної влади, підкорення її праву. Конституція - це Основний Закон держави, який закріплює права і свободи людини і громадянина, їх юридичні гарантії, основні принципи, згідно з якими функціонує суспільство, компетенцію вищих органів державної влади, а також встановлює межі її реалізації.
Таким чином, конституція не є нормативно-правовим актом у звичайному розумінні. Крім безпосередньо регулятивного характеру, конституція має ряд особливостей.
• Вона є базовим та фундаментальним документом, зміст якого підпорядкований людині як найвищій цінності, визнанню і забезпеченню її невідчужуваних прав і свобод. Конституція визначає орієнтири для всього подальшого розвитку суспільства і держави, є основою правопорядку. Визначальним у сучасному розумінні прав людини є те, що вони визнаються не як результат правотворчої діяльності органів публічної влади, а як основа та першоджерело для такої діяльності.
• Конституцію хоч і називають Основним Законом держави, проте від звичайних законів вона відрізняється тим, що не є актом законодавчої влади (тобто законом у його буквальному значенні). Конституція - це акт установчої влади, що належить народу. Установча влада є первинною щодо так званих встановлених влад (законодавчої, виконавчої, судової). Підготовку і прийняття конституції нерідко здійснює спеціально обрана конституанта (установчі збори), що здебільшого відбувається після та в результаті якихось надзвичайних подій. Єдине завдання установчих зборів - це прийняття конституції шляхом досягнення громадянського консенсусу. Легітимність (визнання народом) установчих зборів (конституанти) забезпечується участю в них безпосередньо обраних шляхом народного волевиявлення представників. Закони ж є актами встановленої конституцією законодавчої влади. Це зумовлює їх субординацію щодо конституції.
Аналіз тексту Конституції України свідчить про те, що термін «закон» вживається в ній як у широкому, так і вузькому значеннях. У широкому значенні (яке охоплює також Конституцію України та інші нормативно-правові акти) термін «закон» вживається, наприклад, у статтях 13, 24, 35, 68 Конституції України, які закріплюють загальновизнані правові принципи - рівність громадян перед законом, недопустимість відмови від виконання законів з мотивів релігійних переконань, незвільнення від юридичної відповідальності через незнання законів тощо. В основному ж у тексті Конституції України термін «закон» вживається у вузькому значенні, охоплюючи лише закони як акти парламенту - Верховної Ради України.
• Норми конституції є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (стаття 8 Конституції України). Суд безпосередньо має застосовувати конституцію завжди, коли приймаються рішення щодо реалізації та захисту прав індивіда, обмеження окремих прав, перевищення повноважень органами публічної влади.
• Конституції притаманне юридичне верховенство, тобто пріоритетність в системі джерел права, яке дістає прояв, зокрема, в її найвищій юридичній силі. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (стаття 8 Конституції України). Судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого правотворчого органу підлягають оцінці на відповідність Конституції.
• Конституція має підвищений ступінь стабільності. Це забезпечується спеціальною процедурою внесення змін і доповнень до конституції, відмінною від процедури внесення змін і доповнень до звичайних законів.
• Конституція має правову охорону, що забезпечується створенням системи конституційного контролю, за якого закони, акти вищих органів державної влади, котрі не відповідають конституції і не можуть застосовуватись, визнаються неконституційними.
• Конституція є основою правової системи країни. Система нормативно-правових актів держави повинна розвивати норми конституції. Діяльність органів публічної влади, судових та правоохоронних органів повинна здійснюватись на підставі конституції держави.
Таким чином, основне призначення конституції у сучасних демократичних суспільствах полягає у визнанні основних фундаментальних прав людини першоджерелом правового порядку, обмеженні державної влади в інтересах суспільного спокою та стабільності, причому це обмеження не може загрожувати зниженням ефективності виконання державних функцій[58].
10.3.
Еще по теме Конституція в системі нормативно-правових актів, •и* ^ • и поняття та особливості:
- Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб
- Розділ 10 СИСТЕМА НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ
- Вертикальна (ієрархічна) та горизонтальна (галузева)структури системи нормативно-правових актів
- 4.2.3. Підстави та процедури прийняття нормативних актів адміністрації
- ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ АКТІВ, ЗА ЯКИМИ ЦИТУЮТЬСЯ ВИЗНАЧЕННЯ
- Багаторівнева будова правового порядку а) Конституція
- §1. Поняття та особливості римського цивільного процесу
- НОРМАТИВНЫЙ ПРАВОВОЙ АКТ КАК ОСНОВНОЙ ИСТОЧНИК РОССИЙСКОГО ПРАВА. КЛАССИФИКАЦИЯ НОРМАТИВНЫХ ПРАВОВЫХ АКТОВ
- Нормативный правовой акт 2.7.1. Понятие и виды нормативных правовых актов
- § 3. Місце криміналістики у системі правових наук
- § 4. Правове становище спільних підприємств у системі кооперації
- § 4. Норма права и статья нормативного правового акта. Способы изложения норм права в статьях нормативного правового акта
- Глава 3 Антикоррупционная экспертиза нормативных правовых актов и проектов нормативных правовых актов
- Список использованной литературы Нормативно-правовые и локальные нормативные акты
- ПРОБЛЕМА СООТНОШЕНИЯ НОРМЫ ПРАВА И СТАТЬИ НОРМАТИВНОГО ПРАВОВОГО АКТА. СПОСОБЫ ИЗЛОЖЕНИЯ ПРАВОВЫХ НОРМ В ПРАВОВЫХ АКТАХ
- Список использованной литературы Нормативно-правовые акты Нормативно-правовые акты РФ
- • Дела об оспаривании нормативных правовых актов и актов, содержащих разъяснения законодательства и обладающих нормативными свойствами, рассматриваемые Судом по интеллектуальным правам
- 16.3. Пределы действия нормативно-правовых актов. Действие нормативно-правовых актов во времени