<<
>>

Конституція в системі нормативно-правових актів, •и* ^ • и поняття та особливості

Центральне місце в системі нормативно-правових актів посідає конституція.

Як справедливо зауважив відомий політичний діяч періоду боротьби США за незалежність Т. Пейн у своїй роботі «Права людини», «держава без конституції - це влада без права»[57].

А основним стримуючим у діяльності публічної влади чинником у сучасних демократичних правових суспільствах є права і свободи людини.

Головне призначення конституції в таких суспільствах якраз і полягає у забезпеченні прав та основоположних свобод людини, обмеження публічної влади, підкорення її праву. Конституція - це Основний Закон держави, який закріплює права і свободи людини і громадянина, їх юридичні гарантії, основні принципи, згідно з якими функціонує суспільство, компетенцію вищих органів державної влади, а також встановлює межі її реалізації.

Таким чином, конституція не є нормативно-правовим актом у звичайному розумінні. Крім безпосередньо регулятивного характеру, конституція має ряд особливостей.

• Вона є базовим та фундаментальним документом, зміст якого підпорядкований людині як найвищій цінності, визнанню і забезпеченню її невідчужуваних прав і свобод. Конституція визначає орієнтири для всього подальшого розвитку суспільства і держави, є основою правопорядку. Визначальним у сучасному розумінні прав людини є те, що вони визнаються не як результат правотворчої діяльності органів публічної влади, а як основа та першоджерело для такої діяльності.

• Конституцію хоч і називають Основним Законом держави, проте від звичайних законів вона відрізняється тим, що не є актом законодавчої влади (тобто законом у його буквальному значенні). Конституція - це акт установчої влади, що належить народу. Установча влада є первинною щодо так званих встановлених влад (законодавчої, виконавчої, судової). Підготовку і прийняття конституції нерідко здійснює спеціально обрана конституанта (установчі збори), що здебільшого відбувається після та в результаті якихось надзвичайних подій. Єдине завдання установчих зборів - це прийняття конституції шляхом досягнення громадянського консенсусу. Легітимність (визнання народом) установчих зборів (конституанти) забезпечується участю в них безпосередньо обраних шляхом народного волевиявлення представників. Закони ж є актами встановленої конституцією законодавчої влади. Це зумовлює їх субординацію щодо конституції.

Аналіз тексту Конституції України свідчить про те, що термін «закон» вживається в ній як у широкому, так і вузькому значеннях. У широкому значенні (яке охоплює також Конституцію України та інші нормативно-правові акти) термін «закон» вживається, наприклад, у статтях 13, 24, 35, 68 Конституції України, які закріплюють загальновизнані правові принципи - рівність громадян перед законом, недопустимість відмови від виконання законів з мотивів релігійних переконань, незвільнення від юридичної відповідальності через незнання законів тощо. В основному ж у тексті Конституції України термін «закон» вживається у вузькому значенні, охоплюючи лише закони як акти парламенту - Верховної Ради України.

• Норми конституції є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (стаття 8 Конституції України). Суд безпосередньо має застосовувати конституцію завжди, коли приймаються рішення щодо реалізації та захисту прав індивіда, обмеження окремих прав, перевищення повноважень органами публічної влади.

• Конституції притаманне юридичне верховенство, тобто пріоритетність в системі джерел права, яке дістає прояв, зокрема, в її найвищій юридичній силі. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (стаття 8 Конституції України). Судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого правотворчого органу підлягають оцінці на відповідність Конституції.

• Конституція має підвищений ступінь стабільності. Це забезпечується спеціальною процедурою внесення змін і доповнень до конституції, відмінною від процедури внесення змін і доповнень до звичайних законів.

• Конституція має правову охорону, що забезпечується створенням системи конституційного контролю, за якого закони, акти вищих органів державної влади, котрі не відповідають конституції і не можуть застосовуватись, визнаються неконституційними.

• Конституція є основою правової системи країни. Система нормативно-правових актів держави повинна розвивати норми конституції. Діяльність органів публічної влади, судових та правоохоронних органів повинна здійснюватись на підставі конституції держави.

Таким чином, основне призначення конституції у сучасних демократичних суспільствах полягає у визнанні основних фундаментальних прав людини першоджерелом правового порядку, обмеженні державної влади в інтересах суспільного спокою та стабільності, причому це обмеження не може загрожувати зниженням ефективності виконання державних функцій[58].

10.3.

<< | >>
Источник: М.І. Козюбра та інші. Загальна теорія права: Підручник / За заг. ред. М.І. Козюбри. - К.,2015. - 392 с.. 2015

Еще по теме Конституція в системі нормативно-правових актів, •и* ^ • и поняття та особливості:

  1. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб
  2. Розділ 10 СИСТЕМА НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ
  3. Вертикальна (ієрархічна) та горизонтальна (галузева)структури системи нормативно-правових актів
  4. 4.2.3. Підстави та процедури прийняття нормативних актів адміністрації
  5. ПЕРЕЛІК НОРМАТИВНИХ АКТІВ, ЗА ЯКИМИ ЦИТУЮТЬСЯ ВИЗНАЧЕННЯ
  6. Багаторівнева будова правового порядку а) Конституція
  7. §1. Поняття та особливості римського цивільного процесу
  8. НОРМАТИВНЫЙ ПРАВОВОЙ АКТ КАК ОСНОВНОЙ ИСТОЧНИК РОССИЙСКОГО ПРАВА. КЛАССИФИКАЦИЯ НОРМАТИВНЫХ ПРАВОВЫХ АКТОВ
  9. Нормативный правовой акт 2.7.1. Понятие и виды нормативных правовых актов
  10. § 3. Місце криміналістики у системі правових наук
  11. § 4. Правове становище спільних підприємств у системі кооперації
  12. § 4. Норма права и статья нормативного правового акта. Способы изложения норм права в статьях нормативного правового акта
  13. Глава 3 Антикоррупционная экспертиза нормативных правовых актов и проектов нормативных правовых актов
  14. Список использованной литературы Нормативно-правовые и локальные нормативные акты
  15. ПРОБЛЕМА СООТНОШЕНИЯ НОРМЫ ПРАВА И СТАТЬИ НОРМАТИВНОГО ПРАВОВОГО АКТА. СПОСОБЫ ИЗЛОЖЕНИЯ ПРАВОВЫХ НОРМ В ПРАВОВЫХ АКТАХ
  16. Список использованной литературы Нормативно-правовые акты Нормативно-правовые акты РФ
  17. • Дела об оспаривании нормативных правовых актов и актов, содержащих разъяснения законодательства и обладающих нормативными свойствами, рассматриваемые Судом по интеллектуальным правам
  18. 16.3. Пределы действия нормативно-правовых актов. Действие нормативно-правовых актов во времени