Розділ 12. Апеляція

§ 124 [Допустимість апеляції]. (1) На рішення по суті позову, включаючи часткові рішення відповідно з § 110 та на проміжні рішення відповідно з §§ 109 та 111, учасникам справи належить право подання апеляції, якщо вона допус­кається адміністративним судом або вищим адміністративним судом.

(2) Апеляція допускається тільки у випадках, якщо:

4) існують серйозні сумніви стосовно правильності рішення;

4) справа містить в собі особливі труднощі фактичного або правового ха­рактеру;

4) справа має принципове значення;

4) рішення відхиляється від відповідного рішення вищого адміністра­тивного суду землі, Федерального адміністративного суду, Спільного сенату верховних судів Федерації або Федерального конституційного суду та спи­рається на це відхилення;

4) наявний і буде доведеним недолік провадження, який підпадає оцінці з боку апеляційного суду, на який може спиратись рішення.

§ 124а [Допустимість і обґрунтування апеляції]. (1) Адміністративний суд повинен допустити апеляцію в своєму рішенні, якщо наявні передбачені в § 124 абз. 2 п. З або п. 4 підстави. Вищий адміністративний суд зв'язаний цим допуском. На не допуск апеляції у цих випадках адміністративний суд не уповноважений.

4) Апеляція, якщо вона допущена адміністративним судом, подається до адміністративного суду впродовж одного місяця з часу вручення повного рі­шення. Апеляція повинна зазначати оскаржене рішення.

4) У передбачених абзацом 2 випадках апеляція повинна бути обґрунтова­на впродовж двох місяців після вручення повного рішення. Обґрунтування по­дається до вищого адміністративного суду, якщо воно не подається відразу ра­зом із самою апеляцією. Строк обґрунтування може бути подовжений головою сенату на основі поданої до його закінчення. Обґрунтування повинно містити певне прохання, а також окремо визначені підстави оскарження (підстави апе­ляції). Якщо одна з цих вимог відсутня, то апеляція є недопустимою.

Якщо апеляція не допускається в рішенні адміністративного суду, то впродовж одного місяця після вручення повного рішення подається заява про допуск. Заява подається до адміністративного суду. Вона повинна зазначати оскаржене рішення. Впродовж двох місяців після вручення повного рішення повинні бути представлені підстави, у зв'язку з якими апеляція повинна бути допущена. Обґрунтування подається до вищого адміністративного суду, якщо воно не було подано разом із заявою. Подання заяви призупиняє набуття рі­шення законної сили.

2) По заяві рішення приймає вищий адміністративний суд шляхом ухва­ли. Апеляція допускається, якщо представлена і наявна одна із зазначених в §124 абз. 2 підстав. Ухвала повинна бути коротко обґрунтованою. З відхилен­ням заяви рішення набуває законної сили. Якщо вищий адміністративний суд допускає апеляцію, то провадження по розгляду заяви продовжується як апе­ляційне провадження; в поданні апеляції потреби не має.

2) Апеляція в передбачених абзацом 5 випадках повинна бути обґрун­тована впродовж одного місяця після вручення ухвали про допуск апеляції. Обґрунтування подається до вищого адміністративного суду. Відповідно діють абзац 3 речення 3-5.

§ 124Ь [Передача справи до Федерального адміністративного суду]2 Вищий адміністративний суд землі передає справу з обґрунтуванням його правової позиції Федеральному адміністративному суду для прийняття рішення стосовно тлумачення § 124 абз.

2) правове питання має принципове значення для тлумачення цих поло-

ЖбНЬ;

2) подальший розвиток права або забезпечення єдиної судової практики вимагає прийняття рішення Федеральним адміністративним судом про тлума­чення цих положень.

Ухвала не підлягає оскарженню. Вона проголошується учасникам справи. Федеральний адміністративний суд приймає рішення тільки стосовно право­вого питання.

§ 125 [Апеляційне провадження, рішення у разі недопустимості]. (1) Для

апеляційного провадження відповідно діють положення частини II, якщо з цього розділу не випливає інше, § 84 не застосовується.

(2) Якщо апеляція недопустима, то вона відхиляється. Рішення може виноситись через ухвалу. Перед цим заслуховують учасники. Проти ухвали учасники можуть застосовувати засіб правового оскарження, який допускати­меться у разі винесення судом остаточного рішення. Учасникам роз'яснюють можливість застосування цього засобу правового оскарження.

§ 126 [Відкликання апеляції]. (1) Апеляція може бути відкликана до на­буття рішенням по справі законної сили. Відкликання після подання заяв в усному розгляді потребує згоди відповідача та, якщо в усному розгляді брав участь представник публічних інтересів, також його згоди.

2) Апеляція вважається відкликаною, якщо апеляційний скаржник всу­переч з вимогою суду не рухає справу довше ніж три місяці. Відповідно діє аб­зац 1 речення 2. Апеляційному скаржнику у вимозі вказується на правові на­слідки, які передбачені реченням 1 та § 155 абз. 2. Суд через ухвалу визначає, що апеляція вважається відкликаною.

2) Відкликання веде до втрати несеного засобу правового оскарження. Суд через ухвалу виносить рішення про процесуальні витрати.

§ 127 [Зустрічна апеляція]. (1) Відповідач по апеляції та інші учасники можуть подати зустрічну апеляцію. Зустрічна апеляція подається до вищого адміністративного суду землі.

4) Приєднання можливе також і в тому випадку, якщо учасник відмовив­ся від апеляції або був пропущений строк для апеляції або заяви на допуск апе­ляції. Воно є допустимим до закінчення одного місяця після вручення письмо­вого обґрунтування апеляції.

4) Зустрічна апеляція повинна бути письмово обґрунтована в зустрічному поданні. Відповідно діє § 124а абз. З речення 2, 4 та 5.

4) Зустрічна апеляція не потребує допуску.

4) Зустрічне подання втрачає його дію, якщо апеляція відкликана або відхилена як недопустима.

§ 128 [Обсяг перегляду]. Вищий адміністративний суд землі перевіряє спір в межах апеляційної скарги у тому ж обсязі, як і адміністративний суд. Він бере до уваги також нові пред'явлені факти і докази.

§ 128а [Нові пояснення і докази, запізнення, виключення]. (1) Нові пояснення і докази, не зроблені чи не пред'явлені у першій інстанції всупереч з встановленим для цього строком (§ 87Ь абз. 1 та 2), допускаються лише у тому разі, якщо за вільним переконанням суду це не затягне вирішення правового спору або якщо учасник достатньою мірою виправдає пропуск строку. За вимогою суду підстава для виправдання повинна бути доведена. Речення 1 не діє, якщо учаснику у першій інстанції не були, згідно з § 87Ь абз. З п. З, роз'яснені наслідки пропуску строку або якщо є можливість з незначними витратами дослідити обставини справи і без участі учасника.

(2) Пояснення і докази, правомірно відхилені адміністративним судом, за­лишаються виключеними також і в апеляційному провадженні.

§ 129 [Зв'язаність заявами]. Рішення адміністративного суду по справі може бути змінене лише настільки, як про ці зімни заявлялось.

§ 130 [Рішення апеляційного суду]. (1) Вищий адміністративний суд землі повинен отримати необхідні докази і сам прийняти рішення по суті справи.

4) Вищий адміністративний суд землі, якщо існує необхідність в подаль­шому розгляді справи, може із скасуванням рішення по суті справи та провад­ження повернути справу адміністративному суду тільки якщо:

провадження в адміністративному суді містить в собі важливий не­долік і у зв'язку з цим недоліком є необхідним змістовне або довготривале от­римання доказів;

адміністративний суд ще сам не прийняв рішення по суті справи;

учасник у справі подав заяву про повернення;

4) Адміністративний суд зв'язаний правовою оцінкою апеляційного рі­шення.

§ 130а [Рішення через ухвалу]. Вищий адміністративний суд землі може прийняти рішення стосовно апеляції через ухвалу, якщо він одноголосно вва­жає її обґрунтованою або одноголосно необґрунтованою та вважає непотрібним проведення усного розгляду. Відповідно діє § 125 абз. 2, речення 3-5.

§130Ь [Спрощене викладення апеляційного рішення]. Вищий адміністративний суд землі може в рішенні стосовно апеляції звертатись до фактичного становища оскарженого рішення, якщо він в повному обсязі сприймає визначення адміністративного суду. Він може відмовитись від подальшого представлення підстав рішення, якщо він відхиляє апеляцію з підстав оскарженого рішення як необґрунтовану.

§ 131 (скасований).