Розділ 9. Виклики

Стаття 50. §1. Орган публічної адміністрації може викликати осіб для участі у вживаних заходах і для надання пояснень або особистого визнан­ня, через представника або письмово, якщо це необхідно для вирішення спра­ви або для виконання офіційних дій.

§2. Орган зобов'язаний докласти зусиль, щоб вирішення виклику не було обтяжливим.

§3. У випадках, у яких викликана особа не може з'явитися через хворобу, каліцтво або іншу перешкоду, яку не можна усунути, орган може виконати означену дію або прийняти пояснення чи вислухати викликану особу у місці її перебування, якщо це дозволяють обставини, у яких знаходиться особа.

Стаття 51. §1. Особиста явка викликаного є обов'язковою лише в межах гміни або міста, де він мешкає або перебуває.

§2. Обов'язок особистої явки стосується також викликаного, який мешкає або перебуває в сусідній гміні або місті.

Стаття 52. Під час провадження орган публічної адміністрації звертається до відповідного територіального органу урядової адміністрації або органу те­риторіального самоврядування для виклику особи, що мешкає або перебуває в цій гміні або місті, для представлення роз'яснень чи показань або для вико­нання інших дій, пов'язаних з провадженням. Орган, який здійснює провад­ження, одночасно визначає обставини, які є предметом роз'яснень або дій, які повинні бути виконані.

Стаття 53. Приписи ст. 51 і 52 не застосовуються у випадках, у яких ха­рактер справи або дій вимагає виконання дій в органі публічної адміністрації, що здійснює провадження.

Стаття 54. §1. У виклику треба зазначити:

— назву і адресу органу, що викликає;

— ім'я і прізвище викликаного;

— у якій справі, а також як хто і з якою метою його викликають;

— чи повинен викликаний з'явитися особисто або через представника, а також чи може подати пояснення або свідчення письмово;

— термін, до якого повинна бути виконана вимога, або день, година і місце явки викликаного або його уповноваженого;

—правові наслідки невиконання виклику.

§2. На виклику повинен бути підпис працівника органу, що викликає, із зазначенням імені, прізвища і службової посади того, хто підписує.

Стаття 55. §1. У справах, що не терплять зволікання, виклик можна здій­снити також телеграфом або телефоном або вжити інших засобів зв'язку з по­данням даних, зазначених в ст. 54.

§2. Виклик, здійснений у спосіб, визначений у §1, має правові наслідки лише тоді, коли немає сумніву, що він дійшов до адресата з відповідним зміс­том і в відповідний термін.

Стаття 56. §1. Особі, яка з'явилася на виклик, призначається компенсація дорожніх та інших витрат згідно з правилами про витрати свідків і експертів в судовому провадженні. Це також стосується витрат на особисту явку сторін, коли провадження було розпочато за приналежністю або коли сторона вияви­лася без власної провини викликаною на явку.

§2. Вимогу призначення компенсації витрат треба подавати до органу пуб­лічної адміністрації, в якому ведеться провадження, до видачі рішення, під загрозою втрати права на таку вимогу.