§2. Тактичний прийом і критерії його допустимості

Тактичний прийом, що застосовується в кримінальному судочинстві, - це найбільш раціональний та ефективний спосіб дії особи, що здійснює дізнання, слідчого, прокурора, судді з метою швидкого і повного розкриття злочину, виявлення винних, установлення істини у справі.

Слідча тактика володіє ефективними тактичними прийомами, що сприяють успішному розкриттю злочинів. Вибір слідчим тактичного прийому здійснюється на основі всебічного вивчення обставин злочину, конкретної слідчої ситуації, допустимості тактичного прийому в кримінальному судочинстві.

Не кожний спосіб вирішення тактичних завдань розслідування може розглядатися як правомірний тактичний прийом.

Тактичний прийом повинен бути науково обгрунтованим і законним, відповідати нормам етики, забезпечувати ефективне використання науково-технічних засобів у розкритті, розслідуванні та попередженні злочинів.

Розпізнавальна риса тактичних прийомів полягає в тому, що в основу їх покладені наукові дані базових галузей знань, зокрема: психології, логіки, наукової організації праці та управління, а також узагальнений досвід розслідування і попередження злочинів.

У ході розслідування злочинів можуть застосовуватись лише такі прийоми, які відповідають принципам кримінально- процесуального закону.

Тактичні прийоми повинні відповідати також етичним нормам. Це означає, що під час здійснення своїх професійних функцій дізнавач, слідчий, прокурор, суддя в ході виконання конкретних процесуальних дій керуються моральними принципами кримінального процесу і завданнями судочинства, «щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний» (ст. 2 КПК України).

Ці завдання не можуть вирішуватись за межами принципів справедливості, гуманності та професійної етики. В ході розслідування злочинів недопустимо використовувати тактичні прийоми, які принижують честь і гідність громадян, пов’язані з обманом, насиллям чи погрозою застосування насилля.

Тактичний прийом повинен забезпечувати найбільш доцільне та ефективне застосування науково-технічних засобів з метою розкриття і попередження злочинів. Тактично правильне використання науково-технічних засобів під час здійснення багатьох слідчих дій нерідко є вирішальним у виявленні прихованих слідів злочину, способу його вчинення і відомостей щодо особи злочинця.

Тактичні рекомендації щодо здійснення процесуальних дій повинні повністю відповідати духу кримінально-процесуального закону, його принципам. У той самий час тактичний прийом, перебуваючи в певній залежності від процесуального закону, володіє такими властивостями, які дозволяють відрізнити його як наукову рекомендацію від приписів кримінально-процесуальних норм. Це прявляється перш за все в їхній правовій природі. Передбачений законом спосіб дії і його правова форма підлягають обов’язковому виконанню як тими, хто приймає закон, так і тими, кому ці вимоги закону адресовані.

Доцільність застосування тактичного прийому визначається слідчим в залежності від конкретної слідчої ситуації. Розмежування тактичного прийому і процесуального правила провадження слідчої дії можна здійснити також за неоднаковими юридичними наслідками, що настають у випадках порушення процесуального закону та неправильного застосування тактичних рекомендацій. Неналежне застосування тактичного прийому не тягне застосування процесуальних санкцій, в той час як порушення приписів закону неминуче позбавляє результати слідчої дії їх доказової сили.

Тактичні прийоми класифікуються за різними підставами. З урахуванням завдань слідчої діяльності вони поділяються на прийоми:

♦ пізнавальні - встановлення обставин події злочину, які необхідно розслідувати;

♦ управлінські - визначення ефективної взаємодії в розслідуванні злочинів;

♦ організаційно-технічні, які забезпечують оптимальні зовнішні умови та необхідні організаційно-технічні заходи діяльності.

З точки зору вирішення тактичних завдань тактичні прийоми поділяють на:

♦ початкові (вихідні), спрямовані на виявлення, фіксацію, вилучення джерел криміналістичної інформації;

♦ проміжні, які застосовуються для встановлення доказу- вальних фактів або формування висновків, які забезпечують таке встановлення;

♦ кінцеві, спрямовані на вирішення тактичних завдань розслідування, які забезпечують прийняття процесуальних рішень, в першу чергу щодо предмета доказування.