Суб’єктивна та об’єктивна суть акту. Його власне значення
Це правове значення акту, взятого у його зовнішньому вияві, не відразу впізнається, як те ми маємо у випадку сприйняття природних якостей предмета — його кольору, твердості чи ваги. Однак людина, що раціонально мислить та діє, надає своєму актові певного значення, яке тим чи іншим чином виражається, а інші його розуміють.
Це суб’єктивне значення може (але не мусить) збігатися з об’єктивним значенням, якого акт набуває в рамках права. Розгляньмо випадок, коли хтось дає письмове розпорядження стосовно власного майна на випадок своєї смерті. Суб’єктивним значенням цього акту є заповіт. Проте це значення не буде об’єктивним (якщо розглядати акт із правової точки зору), коли в документі допущено певну формальну помилку. Коли таємна організація, маючи за мету звільнити батьківщину від ворогів, засуджує на смертну кару того, кого вважає за зрадника, то те, що вона суб’єктивно вважає і називає смертним вироком і що доручає виконати довіреній особі, об’єктивно — в рамках правового поля — є не виконанням смертного вироку, а політичним убивством за вироком таємного судилища, хоча за зовнішніми ознаками справи цей акт нічим не відрізняється від виконання вироку. Акт — позаяк він утілюється ще й у вимовлених чи написаних словах — може навіть сам щось розповісти про своє правове значення. У цьому полягає своєрідність матеріалу юридичного характеру. Рослина не може нічого повідомити природознавцеві, який дає їй наукового визначення. Вона ж бо ніяк не намагається «пояснити» себе з наукової точки зору. Але акт, як аспект людської поведінки, цілком може містити в собі юридичне самовизначення, себто зміст того, що він означає з право- вогї точки зору. Люди, що зібралися й утворили парламент, можуть цілком чітко заявити, що ухвалюють закон; хтось може чітко визначити своє останнє волевиявлення як заповіт, дві особи можуть заявити, що укладають між собою правочин (Rechtsgeschaft). У процесі пізнання правової дії інколи можна натрапити на правове самовизначення матеріалу, яке випереджає тлумачення, що його покликаний дати правовий аналіз.5.
Еще по теме Суб’єктивна та об’єктивна суть акту. Його власне значення:
- є) Зняття дуалізму права в об ’єктивному та в суб ’єктивному значеннях
- в) Суб'єктивне право як юридично захищений інтерес
- Корпоративне право в суб’єктивному розумінні.
- г) Суб ’єктивне право як правомочність
- д) Суб ’єктивне право як позитивний (адміністративний) дозвіл
- Суб’єктивне право: наділення правом та уповноваження а) Право та обов ’язок
- § 1. Об’єктивна необхідність соціалізації економічного розвитку.
- Розділ 1 ОБ'ЄКТИВНА НЕОБХІДНІСТЬ ТА РЕАЛЬНИЙ СТАН ІНВЕСТУВАННЯ В УКРАЇНСЬКУ ЕКОНОМІКУ
- Світове господарство: його суть та структура
- Безробіття: його суть, причини і основні види
- § 3. Середній клас: суть та соціально-економічні критерії його визначення
- Акт і його правове значення
- Модуль 3. РОЛЬ РИМСЬКОГО ПРАВА В ІСТОРІЇ ПРАВА, ЙОГО ЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ЮРИСТІВ
- Стаття 14. Статутний і власний капітал акціонерного товариства
- а) Відносна невизначеність правозастосовчого акту
- 22. Дефіцит бюджету та проблеми його балансування. Державний борг та проблеми його обслуговування.
- Суб’ект права — особа а) Суб ’єкт права
- б) Навмисна невизначеність правозастосовчого акту
- в) Ненавмисна невизначеність правозастосовчого акту
- РОЗДІЛ ІІІ СУБ’ЄКТИ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ Глава 1. Види суб’єктів корпоративного управління та їх інтереси
-
Комерційне право України -
Корпоративне право України -
Медичне право України -
Теорія держави і права України -
-
Аудит -
Банковское дело -
Бизнес и предпринимательство -
Бухгалтерский учет -
Дизайн -
Искусство -
История -
Литературоведение -
Маркетинг -
Математика -
Медицина -
Менеджмент -
Образование -
Политология -
Право РФ -
Право України -
Психология -
Религоведение -
Социология -
Технические науки -
Философия -
Финансы -
Эзотерика -
Экология -
Экономика -
Юриспруденция -
Языкознание -