Норма
а) Норма як схема тлумачення
Зовнішні обставини справи за їхнім об’єктивним значенням можна кваліфікувати як акт права або не-права (Rechts- (oder Unrechts) Akt). У кожному випадку цей акт — оскільки він розгортається у часі та просторі й сприймається свідомістю як певна подія — є елементом природного процесу, а отже, підлягає причинно-наслідковим законам.
Якщо ця подія відбувається сама по собі, як елемент природної системи, вона не є об’єктом специфічно юридичного пізнання і взагалі не належить до сфери права. Що робить ці обставини справи актом пра- ва або не-права, юридичним або не-юридичним актом, так це не їхнє фактове навантаження, не їхнє природниче буття — себто буття, що визначається причинно-наслідковими законами й належить до природної системи зв’язків, — а об’єктивний сенс, що пов’язаний з цим актом, його значення. Обставини справи, про які йде мова, набувають специфічного юридичного сенсу, притаманного лише їм правового значення завдяки нормі, яка охоплює ці обставини своїм змістом і надає їм цього правового значення. Як наслідок, дія може тлумачитися відповідно до норми, котра й виступає тут схемою аналізу. Іншими словами: вирок, який є юридичним (або не-юридичним) актом, що розгортається у часі та просторі, є результатом специфічного, а саме нормативного тлумачення. A коли вважати, що дія є природним явищем, то в цьому випадку матимемо лише певне причинно-наслідкове тлумачення, відмінне від нормативного. Норма, яка надає актові юридичного чи не-юридичного характеру, сама виробляється іншим юридичним актом, що, своєю чергою, отримує власне юридичне значення від іще іншої норми. Обставини справи можуть розглядатись як виконання смертного вироку, а не як убивство, — такий їх статус може не сприйматися почуттям, але набувають вони його внаслідок певного акту мислення після зіставлення зі статтями карного та карно-проце- суального кодексів. Ми сприймаємо згадане вище листування як укладення правочину в правовому полі. Такий висновок випливає виключно з того факту, що ці обставини справи (Sachverhalt) підпадають під певні положення цивільного кодексу. Te, що документ не лише за своїм суб’єктивним, а й за об’єктивним значенням є юридично чинним заповітом, можливе завдяки тому, що цей документ відповідає умовам, згідно з якими законодавство визначає його як заповіт. Te, що певне зібрання людей є засіданням парламенту, а наслідком їхньої діяльності стає прийняття зобов’язливого закону (іншими словами: те, що цей процес має саме таке значення), свідчить, що всі ці обставини справи відповідають конституційним нормам. Це означає, що зміст фактичної події збігається зі змістом норми, яка вважається чинною.
Еще по теме Норма:
- Норма
- Тема 13. НОРМА ПРАВА
- д) Норма і цінність
- Норма права: понятие, признаки
- Глава тринадцатая. НОРМА ПРАВА
- Норма права и статья нормативного акта
- ж)Засаднича норма міжнародного права
- б) Норма і її вироблення
- 5. Любовь: норма, отклонения, патология
- Норма права: понятие, структура, классификация
- НОРМА ПРАВА
- 15.5 Норма права и нормативные обобщения
-
Комерційне право України -
Корпоративне право України -
Медичне право України -
Теорія держави і права України -
-
Аудит -
Банковское дело -
Бизнес и предпринимательство -
Бухгалтерский учет -
Дизайн -
Искусство -
История -
Литературоведение -
Маркетинг -
Математика -
Медицина -
Менеджмент -
Образование -
Политология -
Право РФ -
Право України -
Психология -
Религоведение -
Социология -
Технические науки -
Философия -
Финансы -
Эзотерика -
Экология -
Экономика -
Юриспруденция -
Языкознание -