Акт і його правове значення

Якщо виходити з розрізнення між природничими та суспільними науками і, водночас, із різниці між природою та суспільством як відмінних один від одного предметів цих наук, то насамперед виникає питання, якою наукою є правознавство: природничою чи суспільною, а також, яким, за своїм характером, є право: природничим чи суспільним явищем? Проте не можна беззастережно протиставляти природу й суспільство, адже коли розуміти суспільство як реальне спільне життя людей, його можна уявляти і як частину нашого загального життя, і як складову частину природи. Таке протиставлення унеможливлюється і тим, що право — чи те, що зазвичай вважають за право, — принаймні певною своєю частиною має перебувати в царині природи, а отже, бути теж природничим за характером. Коли аналізувати, наприклад, якісь обставини справи (Tatbestande), що тлумачаться в рамках права чи певним чином пов’язані з цим правом (це може бути рішення парламенту, адміністративне розпорядження, судовий вирок, правочин, делікт), то в них можна розрізнити два елементи: один із них — акт (чи низка таких актів), що саморозгортається у часі й просторі, усвідомлюється нами і є зовнішнім вираженням людських стосунків; інший — правове значення цього акту, себто значення, якого акт набуває через свою належність до категорії права. Уявімо, що в залі перебуває багато людей. Вони спілкуються одне з одним, проголошують промови, хтось піднімає руку, хтось ні. Це все — зовнішнє вираження процесу. A його значення — прийняття закону, законотворчість. Юрист у всьому цьому цілком звично розрізняє законотворчий процес та його продукт — закон. Інший приклад. Зодягнена в суддівську мантію людина звертається з трибуни до того з присутніх, котрий стоїть перед нею. 3 правової точки зору цей зовнішній процес означає винесення вироку. Або ще випадок, коли комерсант пише комусь листа певного змісту, а адресат відповідає теж письмово за кожним пунктом отриманого листа. Це означає укладення угоди в законодавчих рамках. Коли ж хтось унаслідок учиненої дії спричинює смерть когось іншого, то в правовому відношенні це означає вбивство.

4.