<<
>>

в) Суб'єктивне право як юридично захищений інтерес

Саме на суб’єктивне право того одного, яке є лише відбитком правового обов’язку когось іншого, посилається традиційна юриспруденція у своїй всіляко відстоюваній дефініції, згідно з котрою суб’єктивне право визначається як юридично захищений інтерес.

У цьому визначенні особливо чітко виявляється характерний для традиційної юриспруденції дуалізм, що протиставляє право в суб’єктивному розумінні праву в об’єктивному сенсі. Цей дуалізм містить у собі нерозв’язну суперечність. Коли право в об’єктивному розумінні є нормою або системою норм, таким собі нормативним порядком, то, на відміну від нього, право в суб’єктивному сенсі виявляється чимось цілковито від нього відмінним, а саме — інтересом, тоді, виходить, неможливо підвести об’єктивне й суб’єктивне право під якесь спільне для них обох, вище поняття. I цю суперечність годі усунути й проведенням між об’єктивним та суб’єктивним правами якогось зв’язку, мовляв, це визначаємо як захищений тим інтерес. Але ж із погляду, що бачить право як норму або систему норм, жодне суб’єктивне право не може бути інтересом, що захищений правом, а тільки захованим в об’єктивному праві захистом цього інтересу. I полягає цей захист у тому, що правовий порядок пов’язує з порушенням цього інтересу санкцію, себто встановлює правовий обов’язок не порушувати зазначеного інтересу — як, скажімо, правовий обов’язок боржника повернути позикодавцеві отриману від нього позику. A правом позикодавця є — згідно з теорією інтересів — його захищений правовим обов’язком боржника інтерес у поверненні наданої ним позики. Але його право є — як право рефлексне — не чим іншим, як цим правовим обов’язком боржника.

Якщо дивитися з точки зору теорії інтересів, то гіпотеза про рефлексне право здасться неможливою тоді, коли дія, яку хтось один зобов’язується виконати щодо когось іншого, полягає в тому, щоб цьому іншому завдати зло: таке буває, коли ця дія має характер установленої правовим порядком санкції, а ухвалення санкції й її виконання у конкретних випадках є змістом службового обов’язку органів правосуд дя. У тому, щоб зазнати якогось зла, ніхто — за нормальних умов — не буває зацікавлений. Коли інтерес буває захищений існуючим у цій сфері правом, це не може бути інтерес того індивіда, проти якого спрямовано санкцію. У наведеному вище прикладі це не може бути інтересом, а отже, й правом боржника, а інтерес і, отже, й право позикодавця захищені правовим обов’язком боржника повернути йому позичені гроші. У випадку штрафної санкції це не може бути інтересом, а отже, й правом правопорушника, — правом на покарання, захищеним через обов’язок органу правосуддя. Коли ж, однак, припустити — як це часом трапляється — існування такого права; коли сказати: має злочинець право бути покараним, вимагати юридично визначеної кари, виконання обов’язку його покарати, то засновується це припущення на витлумаченні інтересу, який має спільнота, — відреагувати санкцією на протиправну дію — як інтересу правопорушника чи то як його «правильно збагнутого» інтересу. Одначе, як правило, цей інтерес спільноти чи, точніше, захист цього інтересу через службовий обов’язок органів правосуддя означується не як суб’єктивне рефлексне право. Слід згадати при цьому, що у повсякденному слововжитку не в усіх випадках правового обов’язку мовиться про відповідне йому рефлексне право.

<< | >>
Источник: ГАНС КЕЛЬЗЕН. ЧИСТЕ ПРАВОЗНАВСТВО 3 додатком: Проблема праведливості. Переклад з німецької Олександра Мокровольського. Київ, 2004. 2004

Еще по теме в) Суб'єктивне право як юридично захищений інтерес:

  1. Суб’єктивне право: наділення правом та уповноваження а) Право та обов ’язок
  2. є) Зняття дуалізму права в об ’єктивному та в суб ’єктивному значеннях
  3. Корпоративне право в суб’єктивному розумінні.
  4. г) Суб ’єктивне право як правомочність
  5. Суб’єктивна та об’єктивна суть акту. Його власне значення
  6. Види суб’єктів корпоративних відносин. Інтереси суб’єктів корпоративних відносин. Теорія інтересу Ієрінга.
  7. д) Суб ’єктивне право як позитивний (адміністративний) дозвіл
  8. РОЗДІЛ ІІІ СУБ’ЄКТИ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ Глава 1. Види суб’єктів корпоративного управління та їх інтереси
  9. д) Юридична особа як суб ’ект обов ’язків і прав
  10. г) Юридична особа як діючий суб'скт