<<
>>

Природа принципів права

Принципи права - одне з найпоширеніших понять загальної теорії права. Вони є предметом розгляду практично всіх підручників і навчальних посібників із загальнотеоретичного правознавства. Проте, по-перше, принципи права розглядаються, як правило, після тем, присвячених походженню права, його ознакам, функціям тощо, чим створюється враження, що принципи права як феномен в історичній ре- троспективі сформувався пізніше, ніж виникло саме право; по-друге, як і чимало інших тем, вони продовжують висвітлюватися переважно з позитивістських позицій.

Під принципами (від лат. phncipium - первинне, визначальне) права зазвичай розуміють відправні ідеї, основні засади, що визначають зміст і спрямованість правового регулювання.

Відповідно до усталеної з радянських часів традиції переважно тлумачиться також джерело походження принципів права. Вони розглядаються здебільшого як результат нормотворчої діяльності держави (яка у свою чергу ґрунтується на пізнаних об'єктивних закономірностях суспільного розвитку); закріплюються в нормативно-правових актах, насамперед в конституціях і законах, або прямо, або ж виводяться логічним шляхом із сукупності правових норм чи законодавства в цілому.

Залежно від формального закріплення (чи не закріплення) вихідних ідей права в нормативно-правових актах, досі поширеними є думки про необхідність розрізняти принципи права і принципи правосвідомості, принципи права і правові принципи тощо. Інакше кажучи, започаткований юридичним позитивізмом надмірний раціоналізм у підходах до розуміння природи принципів права у вітчизняному правознавстві не подоланий досі.

Тим часом природа принципів права набагато складніша; вона не може бути адекватно пояснена з юридико-позитивістських теоретичних позицій. Не зупиняючись на її детальній характеристиці, відзначимо основні моменти, які стосуються цього доволі складного питання.

1. Принципи права, як і право - це продукт людської діяльності. Становлення принципів відбувалося разом із становленням права в процесі взаємодії, комунікації між людьми.

2. Як невідчужувані права людини і право взагалі, принципи права мають недержавне джерело походження. Іх коріння часто слід шукати в релігії, зокрема в таких божественних заповідях, як «не вбий», «не укради» тощо, які фактично притаманні всім релігіям і які поширюються на віруючих незалежно від віросповідання і конфесій; у суспільній моралі, зокрема в таких її засадах, як «віддай кожному своє» (за його заслугами), «турбуючись про власне благо, не зашкодь іншому», «не будь суддею у своїй власній справі» тощо, які у свою чергу ґрунтуються на суспільних уявленнях про справедливість, правильність, добропорядність та інших моральних цінностях; у міфології (наприклад, встановлення табу на кровозмішування).

3. Формування принципів права підпорядковувалося вирішенню практичних завдань - прийняттю рішень у конкретних життєвих ситуаціях (казусах). Своїм формуванням принципи права й дотепер значною мірою зобов'язані судовій практиці, а не законодавцю.

4. У зв'язку з цим за західною традицією прийнято розрізняти природу принципів права, включених до текстів конституцій та інших нормативно-правових актів, і природу загальних принципів права, які можуть застосовуватися навіть за відсутності законодавчих текстів. Тобто джерелом таких принципів є не текстуальне чи змістовне їх закріплення в конституціях та інших нормативно-правових актах, а судова практика.

5. Це не означає, що судді є вільними у формулюванні тих чи інших загальних принципів права; вони не є продуктом виключно судового розсуду. Загальні принципи права - це вираження узагальненого правового досвіду та правових тенденцій, що розвиваються в глибинах нормативно розвиненого суспільного життя. На їх появу і розвиток впливають не тільки норми позитивного права, а й багато інших нормативних і ненормативних чинників - мораль, релігія, звичаї, політика (особливо міжнародна), наукові теорії і концепції тощо. Правовість же вказаних тенденцій полягає у тому, що вони, по-перше, тією чи іншою мірою змінюють передумови нормативно-правового регулювання і визначають його спрямованість на майбутнє, а по-друге, неодмінно знаходять своє вираження (опредмечуються) в судовій практиці[39].

6. Як уособлення системи загальнолюдських суспільних цінностей, найважливіші принципи права мають універсальний характер, тобто в тому чи іншому варіанті притаманні всім правовим системам, хоч і мають різні форми зовнішнього вираження (далеко не завжди фіксуються в якомусь конкретному юридичному документі), різні термінологічні позначення[40] або навіть до цього часу існують в синкретичному, невідокремленому від інших соціальних регуляторів (релігії, моралі, звичаїв) вигляді, тобто їх виокремлення в особливу правову категорію не відбулося. Свою конкретизацію універсальні принципи знаходять в інших принципах, що відображають специфіку тих чи інших правових систем, їх структурних підрозділів тощо.

7. Принципи права не просто визначають зміст права та спрямованість правового регулювання, а й їхню людиноцентричну природу. Вони є своєрідним індикатором права, оскільки задають формат, який дозволяє праву виконувати своє призначення в суспільстві - створювати умови для нормальної життєдіяльності людей, бути антиподом свавілля і беззаконня, забезпечувати рух суспільства до свободи і соціального прогресу.

8. Усвідомлення того, що принципи права, як і право загалом, є результатом творчої діяльності людей, їхнього практичного досвіду, що вони покликані слугувати передусім людині - носію абсолютної, а не тільки соціальної цінності, забезпеченню її невідчужуваних прав і свобод - необхідна умова світоглядного переосмислення наших традиційних уявлень про право та інші правові явища. Саме цим переважно зумовлене місце теми принципів права в структурі цього підручника.

3.2.

<< | >>
Источник: М.І. Козюбра та інші. Загальна теорія права: Підручник / За заг. ред. М.І. Козюбри. - К.,2015. - 392 с.. 2015

Еще по теме Природа принципів права:

  1. Фіксація та застосування принципів права
  2. Поняття принципів права •• -а • • та їх класифікація
  3. 4. Мета прийняття Принципів корпоративного управління
  4. 6. Статус і механізми реалізації положень Принципів корпоративного управління
  5. Теорія принципів державного ладу України
  6. Правовая природа исполнительного права
  7. АНОТАЦІЇ ДО ПРИНЦИПІВ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ
  8. 5. Сфера дії Принципів корпоративного управління
  9. Юридическая природа принципов советского права
  10. Сутність міжнародного права а) Правова природа міжнародного права
  11. Вопрос 4. Особенности юридической природы актов официального толкования норм права
  12. Плотин: критика платоновского учения о творении мира и о природе. Природа как иррациональная энергия мировой души
  13. § 3. Понятие и Предмет корПоративного Права 1. Предмет и юридическая природа корпоративного права
  14. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНУ УПРАВЛІННЯ ВІДПОВІДНО ДО МІЖНАРОДНИХ ПРИНЦИПІВ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ
  15. § 1. Правовая природа участия в гражданском процессе органов государственной власти, органов местного самоуправления, организаций и граждан, защищающих права, свободы и законные интересы других лиц
  16. Понятие уголовного права. Особенности уголовных правонарушений. Предмет уголовного права. Метод уголовного права. Задачи уголовного права. Функции уголовного права. Принципы уголовного права, их закрепление в Уголовном кодексе Российской Федерации (далее - УК РФ)
  17. Тема 18 СООТНОШЕНИЕ ПРАВА И МОРАЛИ, ПРАВА И ЭКОНОМИКИ, ПРАВА И ПОЛИТИКИ, ПРАВА И ГОСУДАРСТВА
  18. [Природа.]
  19. Возвращение природы
  20. 12.1. Понятие природы