Тринадцята Директива

регулює правила, які застосовуються при поглинанні товариств шляхом пропозиції купівлі акцій. Шлях, який пройшла Тринадцята Директива про пропозиції на поглинання також демонструє, наскільки програма гармонізації права компаній змінила свій напрямок.

Тринадцята Директива спрямована на гармонізацію правил та норм, що застосовуються при поглинанні товариств. Ця Директива являє собою директиву четвертого покоління та оцінюється як компроміс між корпоративними системами держав-членів, особливо між корпоративним правом Великої Британії та континентальних держав з зазначених вище причин.

Метою розробки Директиви було запровадження єдиного регулювання процесу поглинання товариств в державах-членах, а також гарантування акціонерам та іншим зацікавленим сторонам еквівалентного захисту в усій Спільноті. Перший проект Директиви 1990 року майже повністю імплементував модель регулювання Великої Британії, відповідно до якого структура процесу поглинання засновувалася на зобов’язанні обов’язкової пропозиції придбання акцій.^{[69] [70] [71]} Проект закріплював заборону на вжиття захисних заходів виконавчим органом товариства, спрямованих проти поглинання, як то випускати нові акції, продавати активи товариства або блокувати їх, викупати власні акції або шукати іншу особу, яка здійснить придбання акцій. Перші проекти Директиви зустріли значні заперечення з боку держав-членів, відколи в 2002 році було представлено третій і останній Проект Тринадцятої Директиви.^[72]

Незважаючи на скептицизм, висловлений стосовно ухвалення Тринадцятої Директиви про поглинання, ^[73] у 2004 році Директиву було ухвалено.^[74] Директива є рамковою, отже її положення викладені переважно у вигляді загальних принципів, спосіб імплементації яких залишено на розсуд держав-членів.

До загальних принципів, що мають застосовуватися до поглинань, належить:

• Усім акціонерам акцій однакового класу товариства, що поглинається, забезпечується рівні права;^{[75] [76] [77]}

• Особам, яким здійснюється пропозиція про придбання їхніх акцій, має бути надано достатньо часу та інформації для прийняття зваженого та поміркованого рішення стосовно прийняття чи відхилення пропозиції. Цей період має тривати від двох до десяти тижнів, так щоб не зашкодити звичайній діяльності товариства;

• Виконавчий орган товариства, що поглинається, зобов’язаний діяти в

90

інтересах товариства в цілому;

Директива дає також визначення основних понять. Поглинання визначається як публічна пропозиція, зроблена усім власникам цінних паперів придбати усі або деякі із зазначених цінних паперів, в обов’язковому чи добровільному порядку, яка слідує за, або має на меті отримання контролю над товариством, що поглинається, у відповідності із правом держав-членів.

З метою захисту міноритарного акціонера закріплюється вимога на здійснення обов’язкової пропозиції на придбання акцій. Мета цієї норми - спрямувати пропозицію усім акціонерам на усі їхні цінні папери за справедливою ціною. Щоправда, відсотковий бар’єр придбаних акцій, за яким виникає таке зобов’язання на вчинення пропозиції (відсоток акцій, що означає перехід контрою), не встановлюється, і залишається на розсуд держав-членів.^[78]

Встановлюється принцип визначення справедливої ціни, за якою оплачуються акції в порядку здійснення обов’язкової пропозиції, яка повинна становити „найвищу ціну, сплачену за такі самі акції товариством-покупцем, або особами, що діють разом із ним, протягом від 6 до 12 місяців до вчинення пропозиції про придбання акцій”.^[79]

Директивою встановлюються вимоги до розкриття інформації про пропозицію. Товариство-покупець зобов’язано повідомити про свій намір про поглинання уповноважений регулятивний орган та виконавчий орган товариства, що поглинається;^[80] уся необхідна інформація має подаватися до уповноваженого регулятивного органу на його вимогу.^[81] Визначаються також мінімальні вимоги до змісту документу, що містить пропозицію.

З метою попередження маніпулювання ринками та інсайдерської діяльності, уся інформація про поглинання, що може вплинути на ринок капіталів, має бути розкрита таким чином, щоб зменшити ризики маніпулювання ринками.^[82] Усі документи, що стосуються пропозиції, мають бути вчасно та оперативно доступні для ознайомлення акціонерам товариства, що поглинається.

Директива також закріпляє принцип, за яким виконавчий орган товариства, що поглинається, зобов’язаний отримати згоду акціонерів до вжиття будь-яких захисних заходів.^{[83] [84] [85] Єдині дії, що дозволяються виконавчому органу - це пошук альтернативного покупця (концепція White knight). Директива не надає вичерпного переліку „відволікаючих дій”. Проте вважається, що ними можуть бути усі операції, які не здійснюються у порядку звичайної діяльності товариства, або не відповідають звичайним ринковим цінам.}

Сфера повноважень виконавчого органу підчас поглинань - це та сфера, що спричинила чи не найбільшу кількість дебатів до ухвалення Директиви. Тому державам-членам надається право звільняти товариства від виконання вимог, що стосуються дій виконавчого органу, за умов розкриття інформації про незастосування цих вимог та дотримання процесуального порядку, зазначеного в статті 12.

Директива закріплює правила, спрямовані на встановлення єдиного регулювання прозорості та розкриття інформації, шляхом вимоги розкриття у річному звіті структури капіталу та контролю та будь-яких захисних засобів,

97

вжитих товариством проти поглинання.

Певне коло питань має регулюватися національним законодавством у відповідності із принципом субсидіарності. До них відносяться регулювання втрати чинності пропозиції, перегляду пропозицій, конкуренції пропозицій; повідомлення результатів пропозиції; безвідкличність пропозиції. Зміст цих правил залишено на розсуд держав-членів, які, проте, мають гарантувати, що ухвалені норми не суперечать загальним принципам Директиви.

Забороняється запроваджувати обмеження на вільний обіг цінних паперів та на права голосу.

Запроваджується також право „тиску”, яким забезпечується право більшості

... 98

акціонерів вимагати від меншості акціонерів, що залишилася, продати їхні акції. Цьому праву кореспондує quid pro quo право міноритарних акціонерів вимагати придбання їхніх акцій за справедливою ціною після реалізації пропозиції про придбання акцій.^[86]

Директива також відповідає на запитання щодо залучення працівників до прийняття рішення про поглинання. Інтереси та права працівників товариств, що стають об’єктом поглинання, мають бути захищені. Залучення працівників є вагомим фактором не лише для успіху операції поглинання, а також для врахування різноманітних інтересів, які можуть бути порушені підчас операції поглинання. Стаття 14 забезпечує застосування до поглинань національного та європейського законодавства про участь працівників.

Важливо також, щоб держави-члени передбачили відповідні санкції у випадку порушення заходів, вжитих відповідно до положень Директиви.

В законодавстві України Положення Директиви 2004/25/ЄС не враховані.