<<
>>

Політика компенсації праці директорів

Питання оплати та винагороди як додаткового засобу стимулювання роботи директора є основною сферою, де останні мають конфлікт інтересів. З метою збалансування інтересів директорів та акціонерів, сучасні системи компенсації включають винагороди, пов’язані з прибутковістю товариства, найчастіше через передачу директорам акцій (часток), опціонів з акціями чи інших прав для набуття акцій, або шляхом виплат, що залежать від ціни акції.

Як результат, винагорода директорів певною мірою залежить від ціни акцій, а, отже, від ефективності діяльності товариства.

Наприклад відповідно до Кодексу корпоративного управління Німеччини винагорода членів правління призначається на розумному рівні та відповідно до результатів роботи. До критеріїв оцінки розумності розміру платні, серед іншого, належать: комерційна ситуація, успіх та перспективи на майбутнє товариства, його розмір та значення. Німецький ККУ виділяє постійні та змінні типи винагороди. Основою для визначення змінної винагороди є систематична оцінка роботи індивідуальних членів правління, що провадиться періодично комітетом з персоналу при наглядовій раді. Змінна винагорода також може виплачуватись як частина відповідно до схеми опціонів на акції або порівняльних схем,

• - 140

зорієнтованих на ринкову ціну акцій.

139

Висновки Доповіді до Глави ІІІ, ч. 4

Берлінська Ініціативна Група, Берлін, 6 червня, 2000 р. Німецький Кодекс Корпоративного Управління (НККУ), у „Міжнародні та національні принципи корпоративного управління (збірник кодексів та принципів)”, Міжнародна фінансова корпорація (IFC), 2002, с. 237

Винагорода шляхом передачі акцій чи прав на придбання акцій не усуває питання конфлікту інтересів з боку директорів і не позбавлена недоліків. Оскільки такі форми винагороди дозволяють отримання прибутку на основі короткострокових зростань цін на акції, вони також посилюють тиск на

директорів, що прагнуть досягнути короткострокових позитивних результатів, беручи до уваги часову обмеженість можливості отримання винагороди з вищеназваних джерел. Проте такі результати у кінцевому розрахунку не є стабільними, і тому не можуть з достовірністю свідчити про ефективну діяльність товариства. У випадках запровадження належних інструментів регулювання, винагорода у формі акцій чи прав на їх придбання може послуговувати збігу інтересів директорів та акціонерів. Проте через прямий конфлікт інтересів, притаманний цим схемам, вони повинні перебувати під належним корпоративним наглядом, що базується на відповідному інформаційному забезпеченні.

Окремі держави-члени розглядають пропозицію про обов’язкове чи

дорадче голосування акціонерів з приводу політики компенсації праці директорів. На думку Робочої групи, голосування щодо політики компенсації не повинно бути загальною вимогою на рівні ЄС, оскільки результати такого нововведення можуть різнитися в окремих державах-членах. Проте важливим елементом ефективної системи компенсації є можливість щорічно обговорити цю політику з радою директорів.

Проте форми виплати винагороди у вигляді акцій чи опціонів акцій та інших прав на придбання акцій, компенсації залежно від коливань ціни акцій, та будь-які зміни у цих формах виплат повинні попередньо затверджуватися на зборах акціонерів. Це погодження має стосуватися самої форми винагороди, зокрема, щодо системи та правил визначення індивідуальної компенсації, і не повинно торкатися індивідуальної винагороди окремих директорів. Для розробки індивідуальних компенсацій має бути запроваджений комітет з винагород. Під час затвердження цих компенсацій на зборах акціонерів, комітет з винагород має детально пояснити акціонерам схеми виплат, беручи до уваги їх потенційне застосування і роль в загальній системі виплат. Має бути також наведений аналіз витрат запровадження планованої схеми компенсацій. Обов’язкове звітування про витрати на заохочувальні схеми зменшить прибуток, що підлягає розподілу. і може становити особливу проблему для товариств, що лише починають свою діяльність на ринку. Проте, деякі великі товариства почали запроваджувати такий облік добровільно.

IV.

<< | >>
Источник: МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ. ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ З ПИТАНЬ АДАПТАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА.. ПРАВО КОМПАНІЙ: ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ACQUIS COMMUNAUTAIRE ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ. © Державний департамент з питань адаптації законодавства.. 2009

Еще по теме Політика компенсації праці директорів:

  1. ОПЛАТА ПРАЦІ ДИРЕКТОРІВ
  2. 25. Ринок праці: зайнятість і безробіття. Класифікація населення за системою МОП. Попит і пропонування на ринку праці. Рівноважне безробіття.
  3. 21. Сутність фінансів, їх види. Структура державного бюджету. Види, цілі та інструменти фіскальної політики. Дискреційна та недискреційна фіскальна політика.
  4. Стаття 41. Вихідна допомога та компенсації
  5. Міжнародний поділ праці і спеціалізація. Міжнародні економічні відносини
  6. 5. Фіскальна політика
  7. § 1. Соціальна політика: суть, основні принципи
  8. 6. Грошово-кредитна політика
  9. Право і політика
  10. ПОЛІТИКО-ПРАВОВЕ ВЧЕННЯ МАРКСИЗМУ
  11. § 2. Цілі і пріоритети соціальної політики
  12. ПОЛІТИКО-ПРАВОВА КОНЦЕПЦІЯ ГЕҐЕЛЯ
  13. ІІІ. ПОЛІТИКА У СФЕРІ КОРПОРАТИВНОГО УПРАВЛІННЯ
  14. 3.1. Вплив тенденцій грошово-кредитної та курсової політики на інвестиційний процес
  15. Тема 7. СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА