Стаття 41. Вихідна допомога та компенсації

1)

2) Публічному службовцю, звільненому з посади з підстав, зазначених в пунктах 12 та 13 параграфа 1 статті 44 цього Закону, в день звільнення з по­сади виплачується вихідна допомога в розмірі двох його місячних середніх за­рплат.

Публічному службовцю, звільненому з посади відповідно пункту 9 па­раграфа 1 статті 44 цього Закону виплачується вихідна допомога в розмірі се­редньої зарплатні, що він отримував до анулювання посади, зважаючи на тер­мін служби публічного службовця в державній або муніципальній інституції чи агенції (термін служби в державній або муніципальній інституції чи агенції також включає період, протягом якого публічний службовець був переведе­ним на іншу посаду в випадках, визначених в статтях 18, 19 та 20 цього Зако­ну, а також в випадках, зазначених в параграфі 1 статті 43, коли публічного службовця було переведено на іншу посаду перед ліквідацією посади):

2) до п'яти років — двох місяців;

3) від п'яти до десяти років — трьох місяців;

4) від десяти до двадцяти років — чотирьох місяців;

5) більше двадцяти років — шести місяців.

3) Вихідна допомога, зазначена в параграфі 2 цієї статті виплачується державною або муніципальною інституцією чи агенцією, керівник якої при­йняв рішення стосовно ліквідації посади. Якщо посаду ліквідовано рішенням Сейму або Уряду, вихідна допомога виплачується інституцією або агенцією, уповноваженою законом або рішенням Уряду.

4) Виплата вихідної допомоги, зазначеної в параграфі 2 цієї статті почи­нається через місяць з дня звільнення публічного службовця та виплачується однаковими частинами щомісяця. Ця виплата припиняється, коли особа от­римує посаду публічного службовця. Якщо особа отримує посаду не в перший день місяця, то вихідна допомога виплачується тільки за дні місяця до допус­ку на посаду публічного службовця.

5) Публічні службовці, призначені на посади в дипломатичних місіях та консульських інституціях Республіки Литва або переведені на іншу поса­ду в Литовських дипломатичних місіях, консульських інституціях та місіях в міжнародних організаціях, а також в закордонних та міжнародних інститу­ціях, згідно з процедурною, встановленою Урядом, отримують відшкодування витрат, пов'язаних з їх роботою закордоном, та підтримкою їх подружжя та дітей (вихованців), супроводжуючих призначеного публічного службовця за­кордоном.