<<
>>

Розділ 12. НОРМИ ПРАВА

Соціальні норми — це певні стандарти, зразки поведінки учасників соціального спілкування, що відображають рівень економічного, соціально-політичного і духовного розвитку су­спільства.

• Норми моралі — це соціальні норми, що регулюють по­ ведінку людей шляхом її оцінки відповідно до категорій добра й зла, справедливості, гідності, милосердя і спря­ мовані на формування загальних принципів, внутрішніх переконань та установок бажаної поведінки.

• Норми звичаїв — це правила поведінки, що складались у результаті багаторазового повторення певних дій, ста­ ли звичкою та передаються з покоління в покоління в ус­ ній формі.

• Релігійні норми — це правила поведінки, що поширю­ ються на представників тих або інших напрямів віроспо­ відання і містяться в релігійних джерелах.

• Корпоративні норми — це правила поведінки громадсь­ ких організацій, рухів, об'єднань, асоціацій та інших утворень недержавного характеру, що містяться у відпо­ відних статутах, програмах, інших документах, регламентують їх функції, права й обов'язки, умови вступу і виходу з них.

• Політичні норми — це правила поведінки суб'єктів політики, учасників політичного процесу, політичних відносин, які містяться в політичних маніфестах, програ­ мах, рішеннях, заявах, деклараціях, статутах політич­ них партій і рухів.

• Економічні норми — це правила, що регулюють відноси­ ни між галузями промисловості, сільського господарства, торгівлі, а також грошово-фінансову систему, діяльність банків, бірж у сфері господарського життя суспільства.

Норма права — це загальнообов'язкове формально визначене правило соціально значущої поведінки, встановлене або санк­ціоноване державою, спрямоване на регулювання суспільних від-

85

носин за допомогою закріплення прав і обов'язків їх учасників та забезпечене можливістю застосування державного примусу.

Структура правової норми — це внутрішня будова, ідеаль­на логічна конструкція правової норми, що характеризується єдністю і взаємозв'язком трьох складових: гіпотези, диспози­ції і санкції.

Гіпотеза — це частина правової норми, яка вказує на кон­кретні життєві обставини (умови), за наявності або відсутності яких реалізується ця норма.

• Проста гіпотеза припускає одну умову, через яку реалі­ зується юридична норма.

• Складна гіпотеза пов'язує дію норми з наявністю двох або більше умов.

• Альтернативна гіпотеза передбачає наявність двох або більше умов здійснення правової норми, але для вступу норми права в дію достатньо однієї з перелічених у ній фактичних обставин.

• Абстрактна гіпотеза вказує на умови дії норми, акцен­ тує увагу на їх загальних, родових ознаках.

• Казуальна гіпотеза пов'язує реалізацію юридичної норми з окремими суворо визначеними випадками, які важко або неможливо відобразити за допомогою абстрактної гіпотези.

Диспозиція — це основний елемент правової норми, що мі­стить певне правило поведінки, за яким повинні діяти учасни­ки правових відносини.

• Уповноважнювальні диспозиції надають суб'єктам право здійснювати передбачені в них позитивні дії, визначають певний варіант їх можливої поведінки.

• Зобов'язальні диспозиції покладають на суб'єктів обов'я­ зок здійснення визначених у нормі позитивних дій.

• Заборонні диспозиції містять заборону здійснення визна­ чених у нормі протиправних дій (чи бездіяльності).

• Пряма диспозиція прямо вказує на права й обов'язки су­ б'єктів.

• Альтернативна диспозиція дає можливість учасникам правових відносин варіювати свою поведінку в межах, встановлених нормою.

86

• Бланкетна диспозиція містить правила поведінки в най- загальнішій формі, відсилаючи суб'єкта реалізації до ін­ ших правових норм.

Санкція — це частина правової норми, яка передбачає пев­ні небажані наслідки матеріального, фізичного, психічного та подібного характеру, які настають для особи, що порушила диспозицію цієї норми. Санкції юридичних норм розрізняють­ся насамперед за галузевою ознакою (кримінально-правові, ад­міністративно-правові, дисциплінарні, цивільно-правові та ін.), характером несприятливих для порушника наслідків санкції (правовідновлювальні та каральні) і ступенем визначеності (аб­солютно визначені, відносно визначені, альтернативні).

• Абсолютно визначені санкції точно вказують міру пока­ рання, що повинна бути застосована в разі порушення певної норми.

• Відносно визначені санкції встановлюють нижню і верх­ ню або тільки верхню межу заходу державного впливу на правопорушника.

• Альтернативні санкції надають можливість вибрати з кі­ лькох можливих варіантів заходу державного впливу один, що найбільшою мірою відповідає конкретним об­ ставинам вчиненого правопорушення.

Установчі норми права — це вихідні (відправні) норми права, що визначають основи правового регулювання суспільних відно­син, його цілі, принципи, межі й напрями. До таких правових норм належать норми-начала, що конституційно закріплюють основи економіки і політики, громадянського суспільства і дер­жавного ладу, права і свободи громадян; норми-принципи, що виражають принципи права; визначально-установчі норми, що формулюють цілі й завдання галузей права і правових інститутів. Установчі норми є еталонами, що дають змогу цілі й засоби пра­вового регулювання привести у відповідність до об'єктивних за­кономірностей суспільного розвитку.

Регулятивні норми права безпосередньо спрямовані на регу­лювання суспільних відносин через надання прав і покладан­ня обов'язків на їх учасників. Розрізняють три основних види регулятивних норм: уповноважнювальні, зобов'язальні та забо­ронні.

87

Охоронні норми права встановлюють заходи попередження правопорушень, порядок притягнення до юридичної відповіда­льності, заходи відновлення порушених прав і відшкодування завданих збитків.

Забезпечувальні норми права містять розпорядження, що гарантують здійснення суб'єктивних прав і обов'язків у проце­сі правового регулювання, створюють механізми безперешкод­ної реалізації права. Ці норми містять юридичні гарантії.

Декларативні норми права містять положення програмного характеру, нормативні оголошення і визначають завдання пра­вового регулювання окремих видів суспільних відносин.

Дефінітивні норми права формулюють визначення певних правових понять і категорій.

Колізійні норми права покликані усувати суперечності між правовими розпорядженнями через встановлення пріоритетнос­ті застосування тих або інших нормативних актів у разі виник­нення колізій (суперечностей).

Оперативні норми права встановлюють дати вступу норма­тивного акта в силу, припинення його дії тощо.

Виклад правових норм — це формальне вираження струк­тури правової норми і її змісту у статтях нормативно-правових актів. Розрізняють кілька способів викладу правових норм.

• За характером співвідношення норми права і статті нормативно-правового акта норма права може бути ви­ кладена одним з таких способів: усі елементи норми пра­ ва включаються в одну статтю нормативно-правового акта; елементи норми права викладаються в кількох статтях одного нормативного акта; елементи норми пра­ ва викладаються в кількох статтях різних нормативних актів; в одну статтю нормативного акта включається кілька правових норм.

• За особливостями викладу правових норм у статтях нормативно-правових актів розрізняють прямий, відсиль­ ний і бланкетний способи викладу.

• За ступенем узагальнення розрізняють абстрактний і ка­ зуїстичний способи викладу правових норм.

88

Абстрактний спосіб викладу правових норм характеризуєть­ся узагальненістю, що дає змогу застосовувати викладені в та­кий спосіб норми права до великої кількості подібних випадків.

Казуїстичний спосіб викладу правових норм характеризу­ється деталізацією всіх конкретних підстав реалізації відпові­дних норм права.

Прямий спосіб викладу правових норм — це спосіб, за яко­го правові норми цілком фіксуються у статті нормативного акта.

Відсильний спосіб викладу правових норм полягає в непов­ному викладенні норми права у статті нормативно-правового акта і при цьому робиться посилання на іншу статтю цього ж нормативного акта.

Бланкетний спосіб викладу правових норм полягає в непов­ному викладенні правової норми у статті нормативно-правово­го акта і при цьому робиться посилання на інші нормативні акти.

<< | >>
Источник: О. В. Бабкіна, К. Г. Волинка. ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА У СХЕМАХ І ВИЗНАЧЕННЯХ. 2004

Еще по теме Розділ 12. НОРМИ ПРАВА:

  1. Розділ 12. НОРМИ ПРАВА
  2. ДРУГА ЧАСТИНА ІНСТИТУЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВА Розділ 7 НОРМИ ПРАВА
  3. Структура норми права
  4. Моральні норми як норми соціальні
  5. Поняття норми права та її ознаки
  6. Норми права і принципи права
  7. Той неспростовний закид, що доктрина природного права досі не спромоглася сформулювати загальні, чинні завжди і всюди, за всіх обставин норми справедливої поведінки
  8. Розділ 13. ФОРМИ (ДЖЕРЕЛА) ПРАВА. ПРАВОТВОРЧІСТЬ
  9. Право і корпоративні норми
  10. Розділ 10. ПОНЯТТЯ ПРАВА
  11. Розділ 14. СИСТЕМА ПРАВА
  12. Правові норми як предмет правознавства
  13. Категоричні норми
  14. Розділ 14. СИСТЕМА ПРАВА
  15. Розділ 10. ПОНЯТТЯ ПРАВА
  16. Розділ 13. ФОРМИ (ДЖЕРЕЛА) ПРАВА. ПРАВОТВОРЧІСТЬ
  17. Розділ 3 ПРИНЦИПИ ПРАВА