<<
>>

Норми права і принципи права

Норми і принципи права як змістовні елементи системи права мають багато спільного (вони є загальними і неперсоніфікованими, обов'язковими правилами, що спрямовані на регулювання поведінки суб'єктів у сфері права).

Водночас між принципами права і нормами права існує суттєва різниця:

1) вони висувають різні типи вимог до поведінки. Так, норма права дає відповідь на питання «що [необхідно або можна] робити?» (наприклад, їхати з певною швидкістю, дарувати майно, не красти). У свою чергу принципи відповідають на питання «як це робити?» (пропорційно, добросовісно, розумно, уникаючи дискримінації тощо);

2) існують різні правила подолання колізій між нормами права і між принципами права. Вибір між нормами, що суперечать одна іншій, здійснюється за формулою «все або нічого» (тобто в усіх випадках, що підпадають під дію цих норм, чинною визнається лише одна з них), у той час як конфлікт між принципами вирішується в кожній конкретній ситуації шляхом оптимального вибору на підставі оцінки ваги кожного з принципів, інтенсивності їхньої дії;

3) принципи мають більш абстрактний характер, ніж норми права, нерідко окреслюючи в певній ситуації лише коридор можливостей, прямо не визначаючи конкретний варіант поведінки;

4) існують відмінності в їх застосуванні. Так, норми права безпосередньо зумовлюють певний правовий наслідок за наявності тих чи інших фактичних обставин, тоді як принципи розраховані на опосередковане застосування. Вони зазвичай реалізуються за посередництвом норм права, створених на їх розвиток і конкретизацію. Проте навіть за відсутності норм права суд не може прийняти рішення, посилаючись лише на принцип: на основі принципу як стандарту він має запропонувати правило з чітко сформульованою гіпотезою і диспозицією, діючи при цьому замість законодавця, і вже на підставі цього правила вирішити конкретну справу;

5) вони характеризуються різною глибиною усвідомлення. Принципи, які пов'язані із суспільними цінностями, мають більш глибокий рівень усвідомлення, ніж норми; їх порушення загрожує втратою власної правової ідентичності, а обов'язковість підтримується насамперед завдяки правосвідомості самих суб'єктів;

6) принципи і норми мають відмінності у формах їхнього зовнішнього вираження. Так, норми права обов'язково закріплюються в джерелах права, у той час як принципи у деяких випадках можуть виступати самостійним джерелом права;

7) на відміну від норм права, які створюються та застосовуються за активним сприянням держави, принципи через специфіку їх аксіоло- гічної природи в механізмі правового регулювання відзначаються меншим впливом на їх зміст і перелік з боку держави.

<< | >>
Источник: М.І. Козюбра та інші. Загальна теорія права: Підручник / За заг. ред. М.І. Козюбри. - К.,2015. - 392 с.. 2015

Еще по теме Норми права і принципи права:

  1. ДРУГА ЧАСТИНА ІНСТИТУЦІЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВА Розділ 7 НОРМИ ПРАВА
  2. Розділ 12. НОРМИ ПРАВА
  3. Понятие уголовного права. Особенности уголовных правонарушений. Предмет уголовного права. Метод уголовного права. Задачи уголовного права. Функции уголовного права. Принципы уголовного права, их закрепление в Уголовном кодексе Российской Федерации (далее - УК РФ)
  4. Розділ 12. НОРМИ ПРАВА
  5. Структура норми права
  6. Поняття норми права та її ознаки
  7. ОБЩИЕ ПРИНЦИПЫ И НОРМЫ МЕЖДУНАРОДНОГО ПРАВА КАК ИСТОЧНИКИ ПРАВА
  8. Глава 7. ПРИНЦИПЫ ПРАВА (СОДЕРЖАНИЕ ПРАВА – ПРОДОЛЖЕНИЕ)
  9. РЕЛИГИОЗНЫЕ ТЕКСТЫ И ОБЩИЕ ПРИНЦИПЫ ПРАВА КАК ИСТОЧНИКИ ПРАВА
  10. Тема 17 ПОНЯТИЕ НРАВСТВЕННО-АДЕКВАТНОГО ПРАВА СУЩНОСТВ, ПРИНЦИПЫ, ФУНКЦИИ ПРАВА ОБЪЕКТИВНОЕ И СУБЪЕКТИВНОЕ ПРАВО