<<
>>

Право як засіб комунікації держави зі своїми громадянами та іншими суб'єктами права

Ще один аспект впливу права на державу зумовлений його комунікативною властивістю. Йдеться не стільки про комунікацію суб'єктів, яка породжує міжсуб'єктивні правові відносини, що слугують джерелом прав та обов'язків суб'єктів, скільки про здатність безпосередньо правової норми закріпити права та обов'язки суб'єктів, які на їх підставі вступають у комунікацію як між собою, так і безпосередньо з державою.

Можливість вступати у правові комунікації властива всім без винятку суб'єктам суспільних відносин - людям, їх об'єднанням, органам державної (публічної) влади.

Для того щоб комунікація дійсно виникла, така норма повинна мати певні якісні властивості, зокрема, сприйматись суб'єктами як правова, тобто така, що перш за все містить цінні, реальні (які можна виконати), а не декларативні права та обов'язки.

Відповідно, правова норма, яка не містить у собі вказаних якісних характеристик, не здатна створити комунікацію між суб'єктами, передусім це стосується норм права, які містяться у нормативно-правових актах, прийнятих державними правотворчими органами. Але є певна особливість: якщо відносини комунікації між людьми можна уявити поза правовими нормами, тобто на підставі інших соціальних регуляторів, то відносини між людиною і державою, між громадянином і державним службовцем, між державними органами поза правовими нормами перестають бути легальними.

Отже, засобом комунікації між людиною (громадянином) і державою, її органами є право. Точніше права та обов'язки, які фіксуються у правових нормах і які дають можливість діяти відповідним чином.

На практиці це положення реалізується через ряд норм, закріплених у статтях нормативно-правових актів, які фіксують можливість звернення громадян, інших суб'єктів до державних органів та обов'язок державних органів на вчинення відповідних дії (вжиття заходів, надання інформації тощо). Так само і в протилежному випадку, державні органи реалізують свої повноваження у межах своєї компетенції, визначеної у відповідному нормативно-правовому акті, звертаючись до інших суб'єктів, що у свою чергу породжує відповідну комунікацію між ними.

За допомогою права здійснюється також спілкування (комунікація) держави з іншими державами, їх об'єднаннями, світовим співтовариством в цілому.

6.4.7.

<< | >>
Источник: М.І. Козюбра та інші. Загальна теорія права: Підручник / За заг. ред. М.І. Козюбри. - К.,2015. - 392 с.. 2015

Еще по теме Право як засіб комунікації держави зі своїми громадянами та іншими суб'єктами права:

  1. Взаємодія держави і права та її аспекти. Сфери і способи впливу держави на право 6.3.1. Держава і правове регулювання
  2. Суб’ект права — особа а) Суб ’єкт права
  3. § 2. Співвідношення кооперативного права з іншими галузями права
  4. 1)Держава як діючий суб'єкт: державний орган
  5. 3) Держава як суб ’ект обов ’язків i прав
  6. 1.2.4. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права
  7. Суб’єктивне право: наділення правом та уповноваження а) Право та обов ’язок
  8. § 1. Поняття і предмет кооперативного права і його співвідношення з іншими галузями права
  9. Способи впливу права на державу. Право і закон 6.4.1. Лептимністьдержавної влади
  10. § 2. Суб'єкти право власності в кооперації
  11. Корпоративне право в суб’єктивному розумінні.
  12. в) Суб'єктивне право як юридично захищений інтерес
  13. Тотожність держави та права а) Держава як правовий порядок