<<
>>

Поняття юридичного тлумачення

Історія поняття «тлумачення» сягає ще античних часів. Його активно використовували грецькі та римські оратори. У стародавньому Римі з'явився й термін «інтерпретація» (interpretatio), який є прообразом сучасного тлумачення.

Протягом своєї історії юридичне тлумачення пережило різні періоди - як піднесень (зокрема, в часи становлення і розквіту римського права та його відродження після тривалого занепаду в епоху Просвітництва) так і спадів, аж до повної заборони (в часи панування в юриспруденції ортодоксального юридичного позитивізму). Формально обмеженим, як зазначалося, було ставлення до юридичного тлумачення в період тоталітаризму. З його крахом у вітчизняній юриспруденції почався новий етап піднесення юридичного тлумачення, який перебуває поки що на початковій стадії.

Тлумачення в юридичній літературі визначається по-різному. Одні автори розглядають тлумачення як особливий розумово-пізнавальний процес, спрямований на розкриття змісту норм права[83], інші - як різновид юридичної діяльності із встановлення змісту правових приписів[84], ще інші - як особливий різновид юридичної практики[85].

Неоднозначно розуміють також сфери застосування тлумачення. Одні пов'язують його виключно з правозастосовним процесом, інші вважають, що тлумачення властиве також процесу підготовки і ухвалення законів та інших нормативних актів. Недостатня визначеність має місце щодо об'єкта та суб'єктів тлумачення, його видів тощо.

Такі розбіжності в розумінні тлумачення невипадкові. Юридичне тлумачення - доволі складний і багатогранний розумовий процес і вид діяльності. Воно охоплює як внутрішню, так і зовнішню його сторони, стосується різних аспектів діяльності людини у сфері права - як пра- вотворчості, так і правореалізації, здійснюється безліччю суб'єктів - від окремих пересічних осіб до спеціально уповноважених державних органів, має різні юридичні наслідки.

Під тлумаченням традиційно прийнято розуміти насамперед внутрішній розумовий процес особи, що реалізує правові норми у будь-якій формі, особливо особи, що застосовує їх.

Без такого інтелектуального процесу неможливо собі уявити також учасників нормопроектувальної і правотворчої діяльності, кодифікаційних робіт тощо. В юридичній літературі цей процес прийнято іменувати тлумаченням-з'ясуванням. Основна його мета - з'ясувати зміст правових норм «для себе». Тлумачення-з'ясування характеризує його інтелектуально-розумову сторону. Частіше за все воно є підготовчим етапом для інших видів робіт (діяльності), вказаних вище.

Тлумачення, яке адресоване іншим суб'єктам, передусім особам і органам, що застосовують правові норми, іменується тлумачен- ням-роз'ясненням. Воно виступає як діяльність певних органів, організацій, установ і осіб, спрямована на забезпечення правильного здійснення (реалізації) правових норм, що тлумачаться, у всіх випадках, на які вони розраховані, попередження помилок, можливих при їх застосуванні, тобто характеризує діяльнісну сторону тлумачення.

Тлумачення-роз'яснення обов'язково має зовнішню форму свого вираження. Це можуть бути відповідні інтерпретаційніакти (акти-тлу- мачення) спеціально уповноважених на те державних органів, що мають обов'язковий характер, або ж рекомендації, поради, розроблені науковими установами, громадськими об'єднаннями чи окремими особами і викладені в наукових монографіях, статтях, коментарях до законів та інших нормативних актів, методичних матеріалах тощо.

Отже, підсумовуючи викладене, можна констатувати, що юридичне тлумачення - це особливий розумовий (інтелектуальний) процес і вид юридичної діяльності, спрямований на з'ясування і роз'яснення змісту норм права та положень інших правових документів з метою правильної їх реалізації.

15.2.

<< | >>
Источник: М.І. Козюбра та інші. Загальна теорія права: Підручник / За заг. ред. М.І. Козюбри. - К.,2015. - 392 с.. 2015

Еще по теме Поняття юридичного тлумачення:

  1. Вцди юридичного тлумачення
  2. ЮРИДИЧНЕ ТЛУМАЧЕННЯ[82]
  3. Чинники, що зумовлюють необхідність юридичного правозастосовного тлумачення
  4. e) Юридична особа як допоміжне поняття правознавства
  5. § 1. Поняття, завдання та функції юридичного обслуговування
  6. Юридично значуща поведінка (правомірна і протиправна): поняття, ознаки, види
  7. Поняття юридичної техніки. Юридична техніка нормотворчості
  8. РОЗДІЛ II ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ КОРПОРАТИВНОГО ПРАВА Глава 1. Корпорація як юридична особа
  9. Розділ 12 ЮРИДИЧНА МОВА. ЮРИДИЧНА ТЕХНІКА НОРМОТВОРЧОСТІ
  10. Функції тлумачення