Стаття 44. Відставка публічного службовця з посади

1. Публічний службовець має бути звільненим з посади у таких випад­ках:

2) він подає в відставку;

3) муніципальний інспектор або публічний службовець адміністрації муніципалітету вступає на посаду члена ради того ж муніципалітету, або пред­ставник Уряду вступає на посаду члена ради муніципалітету, адміністратив­ний контроль за яким він здійснює;

4) він втрачає громадянство Республіки Литва;

5) термі служби публічного керівника призначеного на посаду раніше за­кінчується зі вступом в силу цього Закону;

6) він не набув освіти, необхідної для займаної посади впродовж періоду, викладеного в прикінцевих та перехідних положеннях Закону про публічну службу;

7) термін призначення тимчасово виконуючого обов'язки публічного службовця на пост кар'єрного публічного службовця тимчасово нездатного ви­конувати свої обов'язки закінчився, або публічний службовець досягає 62 з по­ловиною років, або термін подовження його служби закінчується, або мандат державного політика або колегіальної державної влади, що призначили пуб­лічного службовця політичної (особистої) відданості на посаду, закінчується;

8) публічний службовець політичної (особистої) відданості втрачає дові­ру державного політика або колегіальної державної влади, що призначили його на посаду;

9) коли стає очевидно, що вступаючи на публічну службу, він надав не­правдиві документи, або вступаючи на публічну службу, він приховував або надав неправдиві дані, що роблять його непридатним для посади публічного службовця;

10) посада публічного службовця ліквідована;

11) оціночна комісія оцінила діяльність публічного службовця як неза­довільну 2 рази поспіль та рекомендувала звільнити його зі служби;

12) публічний службовець, звільнений з обов'язкової військової служби або альтернативної національної служб захисту не повернувся на обійману по­саду в публічну службу через два місяці;

13) публічного службовця, який обіймав цю посаду раніше, повернено на посаду рішенням суду, або коли стає очевидно, що приймаючи публічного службовця на посаду, вимоги, викладені в цьому Законі були порушені та ці порушення не можуть бути усунені;

14) він відсутній на роботі з причині тимчасової непрацездатності більше, ніж 120 календарних днів поспіль або більше, ніж 140 днів впродовж останніх дванадцяти місяців, за винятком законів, що передбачають збереження поса­ди довший період у випадках деяких хвороб, або коли публічний службовець не може обіймати посаду згідно з висновком медичної комісії або комісії по не­працездатності ;

15) публічний службовець, згідно з процедурою, передбаченою зако­нами, позбавлений особливих прав, пов'язаних з виконанням його прямих обов'язків;

16) накладено дисциплінарну санкцію, а саме звільнення з посади;

17) вироком суду накладено покарання на нього за серйозний злочин або злочин проти публічної служби, або вступає в силу покарання, що не дозволяє йому виконувати його обов'язки;

18) він відмовляється заключати контракт особистого найму, коли його посада не відноситься до посад публічних службовців.

18) Публічний службовець політичної (особистої) відданості повинен бути звільнений з посади в останній день мандату державного політика, який при­значив його на посаду, або на перших зборах новосформованої колегіальної де­ржавної влади.

18) Публічний службовець, що має намір подати в відставку повинен пові­домити особу, що найняла його на посаду, не пізніше, ніж за 14 календарних днів.

18) Публічний службовець не може бути звільненим з посади впродовж періоду тимчасової непрацездатності та вихідних, за винятком випадків, викладених в пунктах 1,6,8, 13, 14 та 16 параграфу 1 цієї статті.

2) Вагітний публічний службовець, а також публічний службовець, що перебуває в відпустці по догляду за дитиною до трьох років, не може бути звільненим зі служби з підстав, викладених в пунктах 4, 9 (окрім випадків, коли державна або муніципальна інституція чи агенція ліквідується), 10, 12, 13 та 15 параграфа 1 цієї статті.

2) Спори з приводу звільнення публічного службовця з посади розсліду­ються згідно з процедурою, передбаченою Законом про адміністративне про­вадження.