<<
>>

Стаття 16. Права публічних службовців

3)

3) Публічні службовці мають право:

3) на кар'єру в публічній службі відповідно до своєї кваліфікації. Це пра­во гарантується тільки кар'єрним публічним службовцям;

3) отримувати зарплатню, встановлену законами та іншими правовими актами;

3) на навчання згідно з процедурою, передбаченою цим Законом з фі­нансуванням з державного та муніципального бюджетів;

3) на відпустку, як передбачено цим Законом та іншими правовими акта­ми;

3) на державну соціальну страхову пенсію, соціальні та інші гарантії, передбачені цим Законом та іншим правовими актами;

3) на страйк, окрім публічних службовців, що обіймають пост голови департаменту в державній або муніципальній інституції або агенції чи вищі посади;

3) на членство в профспілці, організаціях та об'єднаннях, а також на членство в політичних партіях та організаціях та на участь в політичній діяльності поза службовим (робочим) часом.

3) Коли термін призначення особи на посаду державного політика, тер­мін Сейму або муніципальної ради закінчується, або особа подає в відставку чи звільнена з посади державного політика, особа, яка перед призначенням на посаду державного політика або перед обранням на посаду члена Сейму чи муніципальної ради була публічним службовцем (окрім публічних службовців політичної (особистої) відданості) має право, згідно з процедурою передбаченою Урядом, поновити статус публічного службовця (окрім публічних службовців політичної (особистої) відданості) протягом 3-ох місяців після виникнення умов про які йшлося вище, тобто бути поновленим на своїй попередній посаді, або, якщо це неможливо, бути призначеним на іншу посаду тієї ж категорії та рангу. Публічному службовцеві, що закінчив обов'язкову основну військову службу або альтернативну національну оборонну службу гарантується право бути поновленим на попередній посаді тієї ж державної або муніципальної інс­титуції або агенції.

3) Публічні службовці, що є членами профспілки мають право брати участь в обговоренні спірних питань стосовно оцінки публічних службовців, просування по службі, накладання дисциплінарних санкцій, а також в органі­зації діяльності профспілок. 10 годин службового (робочого) часу на місяць по­винно бути виділено з цією метою та з виплатою зарплатні за цей час.

3) Закони також можуть передбачати інші права публічних службовців. Стаття 17. Діяльність, несумісна з посадою публічного службовця

Публічний службовець не повинен:

1) бути виборним (призначеним) членом підприємницької організації за винятком випадків, коли його обрано або призначено цим членом затвер­дженням державної або муніципальної інституції чи агенції, або отримувати зарплатню чи іншу платню за цю діяльність, за винятком випадків, передбаче­них законами. Зарплатня призначена публічному службовцю, який є обраним (призначеним) членом підприємницької організації або інші виплати переда­ються до державного бюджету, якщо публічний службовець отримує зарплат­ню з державного бюджету, або до муніципального бюджету, якщо публічний службовець отримує зарплатню з муніципального бюджету;

— заключати договір від імені державної або муніципальної інституції чи агенції, де він обіймає посаду з індивідуальними (персональними) підпри- ємництвами, товариствами (компаніями), де власником, генеральним або пар­тнером з обмеженою майновою відповідальністю є чоловік (дружина), близь­кий родич або особа, що має відношення до цього публічного службовця через шлюб, а також з публічними компаніями, де він або його дружина (чоловік), близький родич або особа, що має відношення до нього через шлюб, обіймають або за дорученням іншої особи управляють (контролюють) більше 10 процен­тами статутного капіталу або акцій;

— представляти литовські та іноземні підприємства, інституції чи аген­ції або їздити закордон за рахунок підприємств або іншим чином використову­вати фонди цих підприємств;

— працювати найманим працівником, радником, експертом або кон­сультантом в приватних юридичних особах, державних або муніципальних підприємствах, публічних закладах, або отримувати зарплатню додатково, ніж встановлено цим Законом, за винятком зарплатні за роботу в виборчих комісіях усіх рівнів та референдумів та за роботу за контрактом в виборчих комісіях та комісіях з референдуму, а також за наукову та викладацьку діяль­ність в вищих навчальних закладах або в інституціях підвищення кваліфікації публічних службовців, за неформальну освіту дорослих, за проекти правових актів (за умови, що ця діяльність не визначена в посадовій інструкції публіч­ного службовця), коли його уповноважено резолюцією Сейму або рішенням Президії Сейму, розпорядженням Голови Сейму, постановою Президента Рес­публіки, резолюцією Уряду або рішенням Прем'єр-Міністра готувати проекти правових актів, також за винятком авторського гонорару за працю, що вва­жається предметом права на інтелектуальну власність;

— обіймати більше, ніж одну посаду публічного службовця.

<< | >>
Источник: Школик А.М.. Порівняльне адміністративне право. 0000

Еще по теме Стаття 16. Права публічних службовців:

  1. 3.6. Права публічних службовців
  2. Стаття 6. Посади публічних службовців Посади публічних службовців поділяються на посади:
  3. Глава IV Обов'язки та права публічних службовців
  4. Стаття 47. Організація навчання публічних службовців
  5. Стаття 18. Переведення кар'єрних публічних службовців на вищі посади та тимчасове переведення на інші посади публічних службов­ців
  6. Стаття 50. Офіційний реєстр публічних службовців
  7. Стаття 21. Кваліфікаційні класи публічних службовців
  8. 3.5 Обов’язки публічних службовців
  9. Стаття 45. Типи навчання публічних службовців
  10. 3.2. Класифікація публічних службовців
  11. Стаття 22. Оцінювання публічних службовців та їх діяльності
  12. Стаття 46. Фінансування навчання публічних службовців
  13. 3.7. Відповідальність публічних службовців
  14. Стаття 35. Відпустки публічних службовців