Стаття 2 Міністр

§ 49. Компетенція міністра як керівника міністерства

Міністр як керівник відповідного міністерства:

— спрямовує роботу і вирішує питання у межах компетенції міністерс­тва;

— несе відповідальність за дотримання Конституції, інших законів, що регулюють питання в межах компетенції міністерства, рішень Парламенту, декретів Президента Республіки і постанов та розпоряджень Уряду Республіки;

— вирішує питання у межах компетенції міністерства, якщо повнова­ження щодо вирішення цих питань не делеговані — законом або постановою Уряду Республіки — підпорядкованим адміністративним органам або посадо­вим особам;

— контролює виконання функцій структурними одиницями міністерс­тва і державними органами у межах його компетенції, здійснює адміністра­тивний нагляд і контроль за рішеннями і діями посадових осіб міністерства у порядку, передбаченому в § 95 цього Закону;

— за поданням генерального секретаря призначає і звільняє з посади ге­неральних директорів виконавчих органів та інспекцій у межах компетенції міністерства і керівників інших державних органів у межах цієї компетенції, якщо інше не передбачене законом;

— за поданням генерального секретаря призначає і звільняє з посади голову департаменту міністерства; у Міністерстві закордонних справ — гене­рального директора департаменту;

— призначає і звільняє з посади радників, безпосередньо підпорядкова­них міністру;

— входить з поданням до Уряду Республіки щодо проекту річних бюд­жетних витрат і прибутків міністерства і, якщо необхідно, щодо проекту до­даткового бюджету міністерства, вирішує питання використання бюджетних коштів і контролює точне і цілеспрямоване виконання бюджету;

— затверджує бюджети державних органів в межах компетенції мініс­терства на основі державного бюджету і контролює їх виконання і, де необхід­но, видає розпорядження щодо використання бюджетних коштів;

— визначає структуру, функції і порядок роботи державних органів у межах компетенції міністерства, крім випадків, коли ці питання віднесені до компетенції органу більш високого рівня, ніж розпорядження міністра;

— затверджує штат урядових органів у межах компетенції міністерства;

— входить з поданням до Уряду Республіки щодо вирішення питань у межах компетенції міністерства відповідно до встановленої процедури;

— звітує перед Урядом Республіки про діяльність міністерства;

— здійснює інші повноваження, визначені законом, постановами чи роз­порядженнями Уряду Республіки або розпорядженнями Прем'єр-міністра.

1) Якщо питання, віднесене до компетенції міністра, віднесене також до компетенції інших міністерств, або якщо питання вирішується за узгод­женням з іншими міністрами, міністр узгоджує такі рішення з іншими мініс­трами. Якщо згоди не досягнуто, питання передається для вирішення Уряду Республіки.

2) Структурні підрозділи міністерства і органів у межах своєї компетен­ції звертаються до Уряду Республіки за посередництвом міністра.

(4) Міністр відповідальний за збереження і розумне використання де­ржавних авуарів здійснює управління ними відповідно до Закону про держав­не майно (КТ 11995, 22, 327).

§ 50. Нормативно-правові акти міністра

6) Міністр видає розпорядження і накази на підставі і для виконання за­кону

7) Міністр без портфеля не видає розпоряджень чи наказів.

8) Міністр без портфеля, з питань у межах його сфери діяльності, ставить другий підпис під розпорядженнями міністра у порядку, зазначеному Урядом Республіки.

9) Міністр, який видає розпорядження, і міністр, який ставить другий підпис під таким розпорядженням відповідно до пункту (3) цього Параграфа, несуть відповідальність за законність і доцільність розпорядження!

§ 51. Розпорядження міністра

9) Розпорядження міністра — нормативно-правовий акт загального засто­сування.

9) Постанова міністра повинна посилатися на положення закону, на основі якого таке розпорядження видане. Якщо Уряд Республіки уповноважений, відповідно до закону, передавати вирішення питання міністру, розпоряджен­ня міністра повинне також посилатися на відповідні умови постанови Уряду Республіки.

9) Розпорядження міністра повинне відповідати вимогам щодо оформлен­ня, зазначеним в пунктах 28 (1) і (2) цього Закону.

9) Розпорядження міністра підписується міністром і генеральним секре­тарем. Інший міністр, який заміщує міністра, підписує розпорядження, вка­зуючи свою посаду, і повинен зазначити посаду міністра, якого заміщує, зі сло­вами «виконуючий обов'язки ».

9) Розпорядження міністра оприлюднюється шляхом публікації в Офіційному виданні. Розпорядження міністра набуває чинності з дня публі­кації в Офіційному виданні, якщо більш пізня дата не передбачена безпосеред­ньо самим розпорядженням.

9) Копії розпорядження міністра повинні бути невідкладно надіслані Державному секретарю і у порядку, визначеному законом, Голові Суду після підпису.

§ 52. Накази міністра

9) Міністр видає накази з питань, пов'язаних зі службовими й іншими окремими питаннями.

9) Наказ міністра повинен містити тип і найменування нормативно-пра- вового акта, органу, що його видає, дату видачі і номер.

9) Наказ міністра підписується міністром. Інший міністр, який заміщує міністра, підписує наказ, вказуючи свою посаду, і повинен зазначити посаду міністра, якого заміщує, зі словами «виконуючий обов'язки «.

9) Наказ міністра набуває чинності з дати підписання, якщо більш пізня дата не передбачена безпосередньо самим наказом. Наказ невідкладно пові­домляється особам, яких стосується.