Розділ 1 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА ЗДОРОВ'Я В УКРАЇНІ ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД

Права людини в галузі охорони здоров'я в Україні захищені цілою низкою ратифікованих міжнародних документів, у першу чергу, Міжнародним пактом про економічні, соціальні та культурні права, Конвенцією про права інвалідів, Конвенцією про права дитини, Конвенцією про захист прав людини й основоположних свобод, Європейською соціальною Хартією (переглянута).

Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права

Приєднавшись до Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права², Україна визнає право кожної людини на найвищий досяжний рівень фізичного й психічного здоров'я (ст. 12). Поняття «найвищий досяж-

¹ Більш детально див.: Права людини в сфері охорони здоров'я: практичний посібник / За наук. ред. і. Сєнюти. — Львів: Вид-во ЛОБФ «Медицина і право», 2012.

² Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (МПЕСКП). Резолюція 2200А [XXI] Генеральної Асамблеї ООН, 16 грудня 1966 р. — http:// www2.ohchr.org/english/law/cescr.htm.

ний рівень здоров'я» у статті 12.1 ураховує як біологічні та соціально-економічні передумови розвитку індивіда, так і наявні ресурси держави. Проте є ряд аспектів, які не можуть бути врегульовані виключно у відносинах між державами та фізичними особами: наприклад, гарне здоров'я або захист від усіх можливих причин погіршення здоров'я людини не можуть бути забезпечені державою. Отже, право на здоров'я має розумітися як право на використання цілої низки заходів, послуг та умов, необхідних для реалізації права на найвищий досяжний рівень здоров'я³.

Системи охорони здоров'я зобов'язуються забезпечувати^[1] [2]

1. Наявність медичних послуг у кількості, що задовольняє попит (з огляду на економічний розвиток країни).

2. Доступність медичних послуг, з урахуванням недопущення дискримінації, можливості фізичного та географічного доступу, потреб особливих груп (діти, літні люди), мож-

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА ливостєй доступу до інформації щодо існуючих методів лікування.

3. Прийнятність медичних послуг з погляду етики (згода, конфіденційність), зважаючи на потреби окремих осіб, меншин і спільнот, уразливих верств населення.

4. Якість медичних послуг, які обґрунтовані з наукової медичної точки зору.

Принципи дотримання зобов'язань державами на виконання п. 12 Міжнародного пакту про економічні, соціальні й культурні права⁵

1. Поступове здійснення. Визнаються труднощі економічного характеру внаслідок обмеженості наявних ресурсів. Цей принцип не слід тлумачити як привід до позбавлення зобов'язань; він означає, що держави-учасни- ці мають конкретне і постійне зобов'язання рухатися якнайшвидше та якнайефективніше з метою повної реалізації статті 12. Держави зобов'язані вживати заходів, які є усвідомленими, конкретними та націленими на повне здійснення права на здоров'я.

2. Заборона регресу, тобто недопущення погіршення стану національної системи охорони здоров'я.

Основні обов'язки Держав: Зауваження загального порядку 14⁶ (витяг)

(а) забезпечувати доступ до лікувальних установ, медичних товарів і послуг на недискримінаційній основі, особливо для вразливих або соціально відчужених груп;

(d) забезпечувати основними медикаментами, які час від часу визначаються в Про- ^{[3] [4]}

грамі дій ВООЗ щодо основних лікарських засобів;

(e) забезпечувати справедливий розподіл усіх медичних товарів і послуг;

(f) прийняти та здійснювати національну стратегію в галузі охорони здоров'я, створену на основі епідеміологічних даних та з приділенням особливої уваги вразливим / маргінальним групам населення.

Конвенція про захист прав людини й основоположних свобод

Стаття 2. Право на життя

1. Право кожного на життя охороняється законом. Нікого не може бути умисно позбавлено життя інакше, ніж на виконання смертного вироку суду, винесеного після визнання його винним у вчиненні злочину, за який закон передбачає таке покарання.

Стаття 3. Заборона катування

Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

Стаття 5. Право на свободу та особисту недоторканність

1. Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом:

е) законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг.

Стаття 6. Право на справедливий суд

1. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного ха А

ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА ЗДОРОВ'Я В УКРАЇНІ: ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД

рактеру або встановить обґрунтованість будь- якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейська соціальна хартія (переглянута)

Визначає, що країни, які ратифікують цей документ, з метою забезпечення ефективного здійснення права на охорону здоров'я зобов'язуються самостійно або у співробітництві з громадськими чи приватними організаціями вживати відповідних заходів для того, щоб:

• по можливості усунути причини слабкого здоров'я;

• забезпечити діяльність консультативно- просвітницьких служб, які сприятимуть поліпшенню здоров'я й підвищенню особистої відповідальності за стан здоров'я;

• запобігати, по можливості, епідемічним, ендемічним, іншим захворюванням, а також нещасним випадкам.

Конституція України

Стаття 27. Кожна людина має невід'ємне право на життя.

Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави — захищати життя людини.

Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.

Стаття 33. Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Стаття 43. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Стаття 49. Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.

Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально- економічних, медико-санітарних і оздоровчо- профілактичних програм.

Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.

^ Чи дотримується держава Україна міжнародних зобов'язань та забезпечує конституційні права у сфері громадського здоров'я?^[5]

Стаття 53. Кожен має право на освіту.

Порушення права на здоров'я у ході медичної реформи

Медична реформа, яка впроваджувалась на виконання Програми економічних реформ «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» в чотирьох регіонах України як пілотний проект, охопила більшість областей.

А) Порушення положень Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права

По-перше, не дотримувався принцип «поступового здійснення»:

• Не було вивчено попит населення на медичні послуги, які мають надавати центри первинної медико-санітарної допомоги,

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

та не досліджєно, якою повинна бути ливих груп та жителів сільської місцевості, ва- оптимальна мережа цих центрів. гітних жінок, матерів із малими дітьми.

• Поліклініки в стислі терміни були перетворені на центри первинної медико-санітар- ної допомоги.

• Виник дистанційний розрив між структурними підрозділами центрів первинної медико-санітарної допомоги, що призвело до ускладнення отримання адміністративних послуг (довідки, лікарняні, рецепти).

• Медичні фахівці за невеликий проміжок часу стали лікарями загальної практики — сімейної медицини, для чого їх було направлено на курси первинної спеціалізації, де у б-місячний термін вони набули відповідної спеціалізації. На думку багатьох експертів, цей термін недостатній для отримання навичок сімейного лікаря, особливо з урахуванням того факту, що Більшість фахівців, які працювали у практичній медицині, не мали досвіду в педіатрії.

• «Національний план дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», який передбачав просування другого етапу медичної реформи в 2013 році, у ключових принципових пунктах не виконаний.

По-друге, було порушено принцип заборони регресу: погіршення стану національної системи охорони здоров'я відбувалося протягом усього часу впровадження медичної реформи.

Незважаючи на зобов'язання мати у наявності медичні послуги в обсязі, що задовольняє попит (з урахуванням економічного розвитку країни), руйнувалась система педіатричної служби, попит на послуги якої завжди був високим.

Унаслідок проведення медичної реформи доступність медичних послуг погіршувалась, особливо для літніх людей, представників ураз-

Крім того, незалежні експерти звертали увагу на недостатню інформаційну підтримку медичної реформи, що здійснювалась Урядом України.

Б) Порушення Конституції України

• Існують звернення до правозахисників від жителів різних регіонів України про неконституційне скорочення існуючої мережі лікувальних закладів.

• Де-факто отримати безоплатно медичну допомогу, особливо спеціалізовану та ви- сокоспеціалізовану, для Більшості населення неможливо.

Порушення права на судовий захист

Конвенція про захист прав людини й основоположних свобод

Стаття б Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод наголошує на праві кожної людини на справедливий суд.

Аналіз судових справ довів (глава «Судовий захист права на здоров'я»), що загалом пацієнти мають такі шанси захистити свої права: «цивільні» суди брали сторону потерпілих у 33% випадків, у випадках кримінального судочинства — у 94%. Звернімо увагу на диспропорцію в рішеннях національних судів за різними категоріями справ. Імовірно, за індивідуальним обвинуваченням у кримінальному процесі, у якому задіяні агенти держави (прокуратура), суди схильні виносити обвинувачу- вальні вироки. У цивільному процесі, де тягар доказування несе позивач, національні суди менш рішуче визнають порушення прав пацієнтів — у цьому провідну роль відіграє відсутність сталої практики у медичних справах, у тому числі й практики визначення розміру компенсації моральної шкоди.

ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА ЗДОРОВ'Я В УКРАЇНІ: ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД

Порушення прав пацієнтів програми замісної підтримувальної терапії

А) Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права

1. Порушення ст. 12 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права: право кожної людини на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я.

Відомо, що в деяких випадках наркозалеж- ності лише програма замісної підтримувальної терапії (далі — ЗПТ) дозволяє припинити вживати вуличні наркотики, пройти ресоці- алізацію, зменшити шкоду від зловживання наркотичними засобами; і це є для пацієнтів найвищий, який вони можуть досягти, рівень Фізичного і психічного здоров'я.

2. Недотримання основних обов'язків Держави. Зауваження загального порядку 14^[6]:

(а)забезпечувати доступ до лікувальних установ, медичних товарів і послуг на не- дискримінаційній основі, особливо для вразливих або соціально відчужених груп;

(d) забезпечувати основними медикаментами, які час від часу визначаються в Програмі дій ВООЗ щодо основних лікарських засобів.

Б) Конвенція про захист прав людини й основоположних свобод

1. Порушення ст. 2 Конвенції — право на життя.

Наркозалежні, які бажають, але не мають можливості з причин бюрократичних бар'єрів стати пацієнтами програми замісної підтримувальної терапії, втрачають право на життя,

вмирають від передозування та через соматичні хвороби, які пов'язані з наркозалежністю.

Причини:

• Невідповідність кількості передбачених квот пацієнтів ЗПТ рекомендаціям B003 /

юнейдс.

• Непоширеність мережі сайтів ЗПТ, особливо за межами обласних центрів. Відсутність сайтів ЗПТ у багатьох районних центрах України.

• Важкий «соматичний стан» багатьох споживачів ін'єкційних наркотиків, що не дозволяє їм кожного дня відвідувати сайт ЗПТ.

• Відмова клієнтам ЗПТ у більшості регіонів України призначати за рецептами препарати ЗПТ.

• Тиск з боку правоохоронних органів — запити на сайти ЗПТ про клієнтську базу, затримання клієнтів ЗПТ безпосередньо на сайтах ЗПТ.

2. Порушення ст. З Конвенції «Заборона катування»:

Майже повна відсутність гарантії продовження отримання препаратів ЗПТ клієнтами програми ЗПТ в ізоляторах тимчасового тримання (ІТТ) у відділеннях міліції та слідчих ізоляторах пенітенціарної системи (СІЗО) і як наслідок — важкий абстинентний синдром без будь-якої адекватної медичної допомоги (катування або нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження).

В) Конституція України

1. Порушення ст. 27: Кожна людина має невід'ємне право на життя — ті ж самі підстави, що і ст. 2 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод.

2. Бюрократичні бар'єри для пацієнтів програми замісної підтримувальної терапії, зокрема обов'язковість щодня відвідувати сайт ЗПТ, відсутність практики видачі препаратів для самостійного вживання, обмеженість за-

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

стосування виписки препаратів ЗПТ за рецептами, викликають додаткове порушення трьох статей Конституції:

• Статті 33, яка гарантує свободу пересування, вільний вибір місця проживання;

• Статті 43, яка гарантує право на працю;

• Статті 53, яка гарантує право на освіту.

паліативних хворих

А) Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права

1. Порушення ст. 12 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права: право кожної людини на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я.

Причини:

• Відмова у наданні знеболюючих лікарських засобах.

• Непоширеність патронажних сервісів.

2. Недотримання основних обов'язків Держави. Зауваження загального порядку 14^[7]:

(а) забезпечувати доступ до лікувальних установ, медичних товарів і послуг на недис- кримінаційній основі, особливо для вразливих або соціально відчужених груп;

(d) забезпечувати основними медикаментами, які час від часу визначаються в Програмі дій ВООЗ щодо основних лікарських засобів.

Б) Конвенція про захист прав людини й основоположних свобод

Порушення ст. З Конвенції «Заборона катування»: відмову в наданні адекватних знеболюючих засобів можна розглядати як катування або нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження з хворою особою (паліативні хворі).

В) Конвенція про права дитини

Порушення ст. 9: 1. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню. Проте невиліковно хворі діти перебувають у реанімаційному відділенні, куди доступ батьків заборонений.

Порушення ст. 24: 1. Держави-учасниці визнають право дитини на користування найбільш досконалими послугами системи охорони здоров'я та засобами лікування хвороб і відновлення здоров'я. Держави-учасниці намагаються забезпечити, щоб жодна дитина не була позбавлена свого права на доступ до подібних послуг системи охорони здоров'я. Паліативна допомога — одна з цих послуг.

Порушення ст. 23: 1. Держави-учасниці визнають, що неповноцінна в розумовому або фізичному відношенні дитина має вести повноцінне і достойне життя в умовах, які забезпечують її гідність, сприяють почуттю впевненості в собі й полегшують її активну участь у житті суспільства.

Останні години, дні, тижні, місяці невиліковно хвора дитина має право прожити повноцінне і достойне життя в умовах, які забезпечують її гідність, — необхідно створити систему паліативної допомоги дітям в Україні.

і » » ««•

у сфері психіатрії

Конвенція про захист прав людини й основоположних свобод

Порушення ст. 5: Право на свободу та особисту недоторканність: Безпідставне поміщення у психіатричну лікарню.

Суд (ЄСПЧ) нагадує, що відповідно до його прецедентного права людина не може вважатись «душевнохворою» і бути позбавлена волі, якщо не виконано такі три мінімальні умови:

ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА ЗДОРОВ'Я В УКРАЇНІ: ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД

• по-перше, вона надійно має бути визнана за об'єктивною медичною експертизою такою, що є душевнохворою;

• по-друге, психічний розлад повинен бути такого характеру або ступеня, які б виправдовували обов'язкове позбавлення волі;

• по-третє, обґрунтованість тривалого позбавлення волі залежить від стійкості такого розладу™.

Порушення прав представників ЛГБТ-спільноти на доступ до мєдичної допомоги

Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права

і.Порушення ст. 12: Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права: право кожної людини на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я, а саме, обтяжлива й така, що не відповідає світовим стандартам, процедура зміни статевої належності для трансгендерів.

2. Порушення основних обов'язків Держави. Зауваження загального порядку 14^і1:

• забезпечувати доступ до лікувальних установ, медичнихтоварів і послуг на недискри- мінаційній основі, особливо для вразливих або соціально відчужених груп — стигматизація представників ЛГБТ-спільноти, яка не дозволяє зростати охопленню ЧСЧ послугами ВІЛ-сервісу.

¹⁰ Case of Anatoliy Rudenko. http://hudoc.echr.coe.int/ sites/eng/pages/search.aspx?i=001-142421

¹¹ Committee on Economic, Social and Cultural Rights, General Comment 14, The right to the highest attainable standard of health (Twenty-second session, 2000), U.N. Doc. E/C.12/2000/4 (2000), reprinted in Compilation of General Comments and General Recommendations Adopted by Human Rights Treaty Bodies, U.N. Doc. HRI/GEN/1/Rev.6 at 85 (2003).

Порушення прав ромів на доступ до мєдичних послуг

Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права

Порушення основних обов'язків Держави.

Зауваження загального порядку 14^[8]:

(а)забезпечувати доступ до лікувальних установ, медичних товарів і послуг на не- дискримінаційній основі, особливо для вразливих або соціально відчужених груп.

Порушення права на здоров'я в пенітенціарній системі

А) Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права

1. Порушення ст. 12: Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права: право кожної людини на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я.

2. Порушення основних обов'язків Держави. Зауваження загального порядку 14^[9]:

(а) забезпечувати доступ до лікувальних установ, медичних товарів і послуг на недис- кримінаційній основі, особливо для вразливих або соціально відчужених груп.

Б) Порушення прав

затриманих/заарештованих

Права затриманих / заарештованих як пацієнтів гарантовані Законом України «Основи

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

законодавства України про охорону здоров'я», Цивільним Кодексом України:

• право на усвідомлену згоду лікування,

• право на зберігання конфіденційності щодо хвороби,

• право на вільний вибір лікаря,

• право на доступ до медичної інформації.

В) Конституція України

Порушення ст. 27: Кожна людина має невід'ємне право на життя. Пацієнти вимагають від держави фінансування лікування гепатиту С, збільшення фінансування лікування туберкульозу, особливо мультирезистентних форм.

Порушення прав хворих на туберкульоз та гепатит C

А) Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права

1. Порушення ст. 12: Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права: право кожної людини на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров'я.

За оцінками експертів, близько 1,2 мільйона українців інфіковані вірусним гепатитом С.

Українці не мають доступу до діагностики та лікування ВГС, оскільки вони не можуть собі цього дозволити через надзвичайно високу вартість курсу лікування. Основна проблема полягає в тому, що держава не визнає епідемії гепатиту C в Україні.

2. Недотримання основних обов'язків Держави. Зауваження загального порядку 14^і4:

(а) забезпечувати доступ до лікувальних установ, медичних товарів і послуг на недис- кримінаційній основі, особливо для вразливих або соціально відчужених груп;

(d) забезпечувати основними медикаментами, які час від часу визначаються в Програмі дій ВООЗ щодо основних лікарських засобів.

Б) Конвенція про захист прав людини й основоположних свобод

Порушення ст. 2: Конвенції: право на життя. За перше півріччя 2013 року в Україні від туберкульозу померло 3479 людей.

Рекомендації

1. Уряду України необхідно привести у відповідність до міжнародних зобов'язань нормативно-правову базу, яка б забезпечувала дотримання прав людини у сфері громадського здоров'я.

2. При розробці нових програм щодо реформування галузі охорони здоров'я Уряду України потрібно враховувати принципи, яких національні системи охорони здоров'я повинні дотримуватись відповідно до ратифікованих міжнародних пактів та конвенцій.

3. Уряду України слід дотримуватись основних обов'язків Держави на виконання Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права:

(а) забезпечувати доступ до лікувальних установ, медичних товарів і послуг на не- дискримінаційній основі, особливо для вразливих або соціально відчужених груп;

(d) забезпечувати основними медикаментами, які визначаються в Програмі дій ВООЗ щодо основних лікарських засобів;

(e) забезпечувати справедливий розподіл усіх медичних товарів і послуг;

(f) прийняти та здійснювати національну стратегію в галузі охорони здоров'я, створену на основі епідеміологічних даних та з приділенням особливої уваги вразливим / маргінальним групам населення.

4. Громадським організаціям подовжувати моніторинг стану дотримання прав людини в галузі охорони здоров'я.