§ 4. Управління повним товариством

Досить часто помилково ототожнюють поняття «управління повним товариством» та «ведення справ повного товариства».

Управління повним товариством слід розглядати як цілеспрямований вплив на товариство для впорядкування та розвитку його діяльності.

Управління діяльністю повного товариства відповідно до закону здійснюється за спільною згодою всіх учасників. Водночас учасники у засновницькому договорі можуть передбачити випадки прийняття рішення більшістю голосів учасників. Кожний учасник повного товариства має один голос, якщо засновницьким договором не передбачений інший порядок визначення кількості голосів.

Діяти від імені повного товариства має право кожний учасник повного товариства, якщо засновницьким договором не визначено, що всі учасники ведуть справи спільно або що ведення справ доручено окремим учасникам.

У разі спільного ведення учасниками справ товариства для вчинення кожного правочину є необхідною згода всіх учасників товариства.

Ведення справ повного товариства може бути доручено окремим учасникам. Якщо в засновницькому договорі визначаються декілька учасників, які наділяються повноваженнями на ведення справ товариства, то передбачається, що кожен із них може діяти від імені товариства самостійно. Проте в засновницькому договорі може бути зазначено, що такі учасники мають право вчиняти відповідні дії лише спільно.

Якщо ведення справ доручено окремим учасникам повного товариства, інші учасники можуть вчиняти правочини від імені товариства за наявності у них довіреності, виданої учасниками, яким доручено ведення справ товариства.

Закон покладає на учасників, яким було доручено ведення справ повного товариства, обов’язок надавати решті учасників на їхню вимогу повну інформацію про дії, що виконуються від імені та в інтересах товариства.

Слід зазначити, що у відносинах із третіми особами повне товариство не може посилатися на положення засновницького договору, які обмежують повноваження учасників повного товариства щодо права діяти від імені товариства, крім випадків, коли буде доведено, що третя особа у момент вчинення правочину знала чи могла знати про відсутність в учасника товариства права діяти від імені товариства.

На практиці трапляються випадки, коли правочин від імені повного товариства вчинив учасник, який не мав на це повноважень. Учасник повного товариства, що діяв у спільних інтересах, але не мав на це повноважень, має право у разі, якщо його дії не були схвалені іншими учасниками, вимагати від товариства відшкодування здійснених ним витрат, якщо він доведе, що у зв’язку з його діями товариство зберегло чи набуло майно, яке за вартістю перевищує ці витрати.

Трапляються випадки, коли між учасниками повного товариства виникає спір із приводу ведення справ товариства. У такому випадку на вимогу одного чи кількох учасників товариства суд може припинити повноваження на ведення справ товариства, надані одному чи кільком учасникам. Припинення повноважень відбувається лише за наявності для цього достатніх підстав, наприклад грубого порушення учасником, уповноваженим на ведення справ товариства, своїх обов’язків чи виявлення його нездатності до розумного ведення справ.

Зазначимо, що кожен учасник повного товариства, незалежно від того, чи уповноважений він вести справи товариства, має право ознайомлюватися з усією документацією щодо ведення справ товариства. Згідно з вимогами закону, відмова від цього права чи його обмеження, зокрема за домовленістю учасників товариства, є нікчемною.

Навчальні завдання

1. Дослідити наукову і навчальну літературу, нормативно-правові акти (як чинні, так і ті, що втратили чинність) та навести визначення поняття «повне товариство».

2. Дати коротку характеристику ознак повного товариства.

3. Назвати вимоги, яким має відповідати найменування повного товариства та надати п’ять прикладів найменувань повних товариств.

4. Скласти перелік нормативно-правових актів, які регламентують порядок заснування повного товариства.

5. Ознайомитися з положеннями Цивільного кодексу України, спеціальних законів і скласти перелік вимог, що висуваються до учасників повного товариства.

6. Охарактеризувати засновницький договір повного товариства.

7. Скласти перелік істотних умов засновницького договору повного товариства.

8. Розробити проект засновницького договору повного товариства.

9. Охарактеризувати складений капітал повного товариства.

10. Скласти перелік об’єктів, які не можуть виступати вкладом до складеного капіталу повного товариства.

11. Охарактеризувати порядок зменшення складеного капіталу повного товариства.

12. Дослідити порядок збільшення складеного капіталу повного товариства.

13. Охарактеризувати підготовчий етап створення повного товариства.

14. Охарактеризувати етап державної реєстрації повного товариства.

15. З’ ясувати, які документи опосередковують процедуру заснування повного товариства, та охарактеризувати їх.

16. З’ясувати, у якому порядку та на підставі яких документів здійснюється передання учасником повного товариства своєї частки у складеному капіталі повного товариства.

17. Скласти перелік дій, пов’язаних із прийняттям повним товариством рішення про визнання учасника повного товариства таким, що вибув з його складу.

18. Дослідити положення Закону України «Про господарські товариства», інших нормативно-правових актів та охарактеризувати порядок виключення учасника з повного товариства.

19. Охарактеризувати порядок управління повним товариством.

20. Висвітлити порядок ведення справ повного товариства.

Практичні завдання

Ситуація 1. Для здійснення ломбардної діяльності 17 травня 2007 р. трьома учасниками Комар С. Д., Партко П. Д. та Сміла А. М. було створено Повне товариство «Комар і партнери». У повному товаристві було сформовано складений капітал у розмірі 200 000 грн. 1 квітня 2008 р. за здійснення аналогічної з товариством діяльності зі складу повного товариства було виключено Комара С. Д.

17 вересня 2008 року учасниками повного товариства було прийнято рішення про ліквідацію повного товариства. На момент ліквідації активи повного товариства становили 70 000 гривень.

Кредитори звернулися зі своїми вимогами (розмір вимог — 500 000 грн) до повного товариства, а також до Комара С. Д.

Громадянин Комар С. Д. звернувся за консультацією до юриста.

Завдання

Дайте правову оцінку ситуації.

Складіть проект проміжного ліквідаційного балансу.

Складіть проект ліквідаційного балансу.

Запитання

Чи правомірним було виключення учасника Комара С. Д. зі складу товариства?

Які майнові права має учасник, якого виключено зі складу повного товариства?

Яку відповідальність несуть учасники, яких виключено з повного товариства?

Чи правомірною є вимога кредиторів до Комара С. Д.?

У якому розмірі нестимуть відповідальність учасники повного товариства перед кредиторами?

Ситуація 2. Повне товариство «Костюченко і компанія» створено двома повними учасниками. Управління повним товариством, відповідно до засновницького договору, здійснює повний учасник Костюченко О. П. 18 січня 2009 р. учасником повного товариства Федь- ків С. М. від імені повного товариства було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки. На виконання умов даного договору повним товариством «Костюченко і компанія» було передано земельну ділянку покупцеві.

25 травня 2009 р. повний учасник Костюченко О. П. звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, оскільки він був укладений особою, яка не мала на це достатніх повноважень.

Завдання

Дайте правову оцінку зазначеній ситуації.

Розробіть проект положення засновницького договору повного товариства про управління повним товариством.

Запитання

Як здійснюється управління повним товариством?

Чи мав Костюченко О. П. достатні підстави для подання позовної заяви про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним?

Яке рішення має прийняти суд?

Завдання для перевірки знань

— Розкрити зміст поняття «повне товариство».

— Перелічити ознаки повного товариства.

— Навести вимоги, яким має відповідати найменування повного товариства.

— Назвати нормативно-правові акти, які регламентують порядок заснування повного товариства.

— Які особи можуть бути учасниками повного товариства?

— У якій формі укладається засновницький договір повного товариства?

— Назвати істотні умови засновницького договору повного товариства.

— Розкрити зміст поняття «складений капітал».

— Дати визначення поняття «вклад до складеного капіталу повного товариства».

— Які об’єкти не можуть виступати вкладом до складеного капіталу повного товариства?

— Охарактеризувати порядок зменшення складеного капіталу повного товариства.

— Охарактеризувати порядок збільшення складеного капіталу повного товариства.

— Які дії слід вчинити на підготовчому етапі створення повного товариства?

— Які документи необхідно подати для державної реєстрації повного товариства?

— Назвати випадки зміни складу учасників повного товариства.

— У яких випадках учасник може достроково вийти з повного товариства, створеного на певний строк?

— До яких наслідків призводить вихід учасника з повного товариства?

— Назвати причини вибуття особи зі складу учасників повного товариства, що не залежать від учасника.

— У яких випадках учасника повного товариства може бути виключеного з його складу?

— Які майнові права має учасник повного товариства в разі виходу, виключення чи вибуття з товариства?

— Назвати підстави для ліквідації повного товариства.

— Хто діє від імені повного товариства?