<<
>>

§2. Криміналістичні та експертні установи в Україні

З метою провадження різних науково-технічних досліджень за судовими справами в 1923 р. Раднарком УРСР прийняв постанову про заснування в Києві, Харкові та Одесі обласних кабінетів науково-судової експертизи.

Київський кабінет очолював С.М. Потапов, а потім В.І. Фаворський. Директором обласного кабінету в Харкові був судовий медик і криміналіст М.С. Бокаріус, а після смерті даний заклад очолив його син М.М. Бокаріус. Першим завідувачем Одеського кабінету науково-судової експертизи був Н.П. Макаренко, який займався методикою розслідування злочинів. Його монографія «Техніка розслідування злочинів» була і залишається однією з перших праць, присв’ячених цій проблемі в Україні і криміналістиці взагалі.

Для виконання поставлених завдань у складі кабінетів було передбачено створення чотирьох секцій:

1) хімічних і фізико-хімічних досліджень;

2) судово-фотографічних досліджень;

3) судово-медичних, макро- і мікроскопічних досліджень;

4) ідентифікації особи.

У 1925 р. згадані кабінети були перейменовані в інститути науково-судової експертизи. На той час в інститутах діяли шість секцій:

1) хімічних і фізико-хімічних досліджень;

2) біологічних досліджень;

3) фотографічних досліджень;

4) ідентифікації особи;

5) судово-медичних досліджень;

6) кримінально-психологічних досліджень та психопатологічних досліджень.

Перші директори Київського інституту науково-судової експертизи - В.І. Фаворський, Н.А. Петров, Ю.С. Сапожников, Б.О. Вахліс були не лише організаторами науки, а й зробили вагомий внесок у практику судової експертизи, впровадили гістологічні, фізико-хімічні методи дослідження речових доказів.

Харківський інститут науково-судової експертизи очолив М.С. Бокаріус, який був піонером-криміналістом у судовій медицині. За його безпосередньою участю на юридичному факультеті Харківського університету почали викладати курс криміналістики.

Одеський інститут науково-судової експертизи очолював С.М. Матвєєв, фахівець в галузі дослідження вогнепальної зброї.

Під час Великої Вітчизняної війни більшість учених з інститутів були евакуйовані, деякі пішли на фронт. Окремі ж співробітники перебували в окупації і навіть намагалися налагодити проведення судових експертиз. Київській, Харківський та Одеський науково-дослідні інститути судових експертиз відновили свою роботу, експертну і наукову діяльність у 1944-1945 р..

В сучасних умовах в Україні функціонують науково- дослідні інститути судових експертиз, які входять у структуру Міністерства юстиції України. Такі інститути створені в Києві, Харкові, Одесі, Донецьку, Львові, а також філії в Сімферополі, Севастополі, Дніпропетровську, Полтаві, Черкасах, Тернополі, Луганську, Миколаєві, Вінниці, Чернігові. Інститути здійснюють науково-дослідницьку та науково-методичну роботу.

Сучасні науково-дослідні інститути судових експертиз (НДІСЕ) Міністерства юстиції України мають такі власні лабораторії: судово-трасологічних досліджень, судово-балістичних, вибу- хо-технічних, судово-почеркознавчих і комп’ютерних, судово-біологічних, судово-автотехнічних, судово-будівельних та пожежних, судово-товарознавчих, судово-фізичних і хімічних досліджень.

В Україні в теперішній час діє система криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ. Судово-експертні та криміналістичні дослідження здійснюють також експертно-криміналістична служба МВС України - Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України (ДНДЕКЦ) та науково-дослідні експертно-криміналістичні центри (НДЕКЦ) при ГУМВС, УМВС, УМВСТ (Схема 4). Експерти центрів проводять різні види експертиз і досліджень, беруть участь у проведенні слідчих дій як спеціалісти. В експертно-криміналістичних підрозділах проводяться:

♦ криміналістичні експертизи (дактилоскопічні, трасо- логічні, холодної зброї, почеркознавчі тощо);

♦ спеціальні експертизи (наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, харчових продуктів, волокон та волокнистих матеріалів, нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів, скла і кераміки, вибухових речовин, обставин і механізму пожеж тощо).

А.П. Шеремет

<< | >>
Источник: Шеремет А.П.. Криміналістика. 2009

Еще по теме §2. Криміналістичні та експертні установи в Україні:

  1. Тема 8. Техніко-криміналістичні засоби пошуку і встановлення особи за певними її ознаками
  2. Тема 2. Теорії криміналістичної ідентифікації та криміналістичної діагностики. Криміналістичні версії. Криміналістичне моделювання
  3. § 2. Виникнення корпорацій в Україні
  4. Дополнительные основания для отвода ГПК РФ установил:
  5. § 2. Сучасний стан криміналістики в Україні
  6. Борщ Л.М.. Інвестиції в Україні: стан, проблеми і перспективи. 2002, 2002
  7. Утвердившись в Океании, французские колонизаторы установили на островах колониальный режим управления,
  8. § 2. Становлення корпоративного права в Україні
  9. 4. Реформування відносин власності в Україні
  10. После разгрома Ассирийской державы на Ближнем Востоке на некоторое время установилось известное равновесие сил
  11. Історія криміналістики в Україні
  12. § 3. Становлення експертних та криміналістичних установ в Україні
  13. §5. Про рецепцію римського приватного права в Україні
  14. § 3. Кооперативний рух в Україні в 40-х—80-х роках
  15. Розділ 1 ДОТРИМАННЯ ПРАВА НА ЗДОРОВ'Я В УКРАЇНІ ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД
  16. РОЗДІЛ 1 Регламентування підприємницької діяльності в Україні
  17. Поэтому на законодательном уровне целесообразно установить обязанность суда второй инстанции направить дело на новое разбирательство при следующих фундаментальных нарушениях:
  18. Розділ З РЕАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЦЕСУ В УКРАЇНІ