4.4. Молочна промисловість

Розвиток молочної та маслосироробної промисловості Украї­ни суттєво загальмувався після 1990 р. Причиною є не лише загальне зниження купівельної спроможності населення, а й припинення впливу цінових диспропорцій, штучно створених у радянській економіці.

З часів М.С. Хрущова в країні підтримувалися занижені ціни на зерно, що, з одного боку, спричинювало постійний хлібний дефіцит аж до необхідності закупівель зерна на світо­вих ринках, а з іншого — екстенсивний розвиток малопродук­тивного тваринництва. З переходом до вільних ринкових цін вартість зерна зросла набагато більше, ніж ціни тваринниць­кої продукції, і виробництво молока та м'яса стало повністю збитковим. Держава в деяких обсягах підтримує тваринниц­тво, але обмеженість бюджетних ресурсів не дозволяє надати фінансову допомогу в належних обсягах.

Тому спад у виробництві молока був тривалішим і глиб­шим, а економічне відродження почалось пізніше, ніж у біль­шості інших підгалузей харчової промисловості. За даними Державного комітету статистики, 1997 р. виявився роком най­більшого спаду обсягів виробництва продукції з незбираного молока (у перерахунку на молоко) та жирних сирів, а 1999 р. — роком найменшого обсягу виробництва тваринного масла¹.

Статистичний щорічник України за 2000 рік. — К.: Техніка, 2001. — С 127.

Виробничі капіталовкладення в окремі галузі

169

Загальний індекс виробництва у маслосироробній та молочній промисловості України знижувався до 1998 p., коли він досяг найнижчої позначки — лише 20 % рівня 1990 р. Наступного року цей індекс зріс до 21 % (рівня 1990 р.), а у 2000 р. досяг 27 %¹. У 2001 р. зростання в галузі продовжилось: за рік приріст продукції з незбираного молока становив 14,6 %, жирних сирів — 72,3, сухого молока — 38,8, молочних кон­сервів — 28,8 %².

І зараз споживання молока в Україні за кількісними та якіс­ними параметрами (особливо вмісту білка) поступається євро­пейським стандартам, але останніми роками спостерігається тенденція зростання обсягів, розширення асортименту та під­вищення якості молочної та кисломолочної продукції.

Слід мати на увазі, що офіційна статистична інформація про молочну промисловість охоплює не більше ніж третину за­гального обсягу молока, що надоюється в Україні. Так, 2000 р. всього в Україні було вироблено загалом близько 12,7 млн т молока (з них 9 млн т у приватних господарствах), але лише від 3,5 до 4 млн т надійшло на промислові молокозаводи. Реш­ту молока було спожито, перероблено або продано на ринках у непереробленому вигляді, використано на корм сільськогоспо­дарським тваринам, використано сільськогосподарськими під­приємствами для оплати праці та здійснення бартерних опе­рацій³.

В Україні до 1991 р. діяло близько 530 молокопереробних заводів. У 2001 р., за оцінками операторів ринку, з них працю­вали приблизно 350. Теоретично сумарна річна потужність всіх діючих підприємств галузі — близько 20 млн т. Заванта­жено ці потужності приблизно на чверть.

Місткість українського ринку молочних продуктів у пере­рахунку на молоко оцінюється величиною 12 млн т у рік⁴.

Перша десятка найбільших виробників контролює полови­ну споживчого ринку.

¹ Статистичний щорічник України за 2000 рік. — К.: Техніка, 2001. — С 126.

² За даними Державного департаменту продовольства України.

³ Бизнес. — 2001. — № 35(450). — 27 августа.

⁴ Там само. — № 39(454). — 24 сентября.

170

Розділ 4

курувати з великими виробниками щодо якості та упаковки продукції, а також щодо умов, що пропонуються постачальни­кам сировини. Іноді великі виробники не витісняють з ринку дрібних, а купують їх, щоб перетворити на додаткові цехи для виробництва певних видів продукції або на пункти прийому, збору й охолодження молока для подальшого його транспор­тування на головне підприємство.

За деякими прогнозами, через п'ять — сім років в Україні практично всі потужності з переробки молока будуть поділені між 20 великими компаніями.

Зараз до числа лідерів молочної галузі належать такі під­приємства (дані щодо обсягів переробки було надано самими підприємствами в середині 2001 р.) (у середньому за добу):

— ВАТ "Галактон", м. Київ ("Баланс"), 300 т;

— ВАТ "Ковель-молоко", Волинська обл. ("КОМО"), до 400 т;

— ЗАТ "Білосвіт-Умань", Черкаська обл. (торгова марка "Білосвіт"), переробляє 100 т;

— ВАТ "Кременчуцький міськмолокозавод", Полтавська обл. ("Кремез"), 150 т;

— ЗАТ "Лакталіс-Україна", м. Миколаїв ("Президент"), 250 т;

— ВАТ "Павлоградський молочний комбінат", Дніпропет­ровська обл. ("Фанні"), близько 200 т;

— ТОВ "Молочна фабрика "Рейнфорд", м. Дніпропетровськ ("Рейнфорд"), майже 90 т;

— ВАТ "Харківський молочний комбінат" ("Ромол"), 150— 170 т¹.

Стимулом до позитивних змін у галузі стало те, що після приватизації на багатьох підприємствах нарешті стали з'яв­лятись реальні власники, зацікавлені в ефективній роботі під­приємств.

Протягом 2001 р. багато молокопереробних великих заводів значно збільшили обсяги виробництва і продажу продукції. На деяких підприємствах мало місце зростання виробництва на ЗО % за місяць, не було навіть характерного для літніх місяців спаду реалізації, наявні потужності іноді виявлялись недостатніми для задоволення зрослого попиту. А зростання попиту, як зазначали оператори ринку молокопродуктів, спри­чинене перш за все зростанням купівельної спроможності на-

¹ Бизнес. — 2001. — № 39(454). — 24 сентября.

Виробничі капіталовкладення в окремі галузі

171

селения з невисокими доходами — пенсіонерів та працівників бюджетної сфери.

Середня рентабельність виробництва галузі становить 8— 10 %, але щодо різних видів вона суттєво відрізняється: рен­табельність виробництва традиційної продукції з незбирано­го молока (ряжанка, за винятком біопродукції, пастеризоване молоко, кефір) — 3—5 %, продуктів десертної групи (йогурти, сиркові маси) — 8—15, твердих сирів — 25—ЗО %.

Останнім часом механізми функціонування ринку молоч­ної сировини поступово набувають цивілізованого характеру. Відходять у минуле адміністративні обмеження та тиск на сільгоспвиробників місцевих органів влади.

Як переробники, так і постачальники молока прагнуть до встановлення тривалих стосунків, дійшовши висновку, що ста­більність краща за пошуки того партнера, який сьогодні про­понує найвигіднішу ціну, але нічого не гарантує завтра.

Останніми роками помітно змінилася структура закупівель молочної сировини. Якщо раніше більшість молокозаводів отримували 70—80 % молока від КСП, то на кінець 2001 р. молочні потоки від колишніх колективних та від підсобних господарств сільських жителів приблизно зрівнялись. А в за­хідних областях до 70 % молочної сировини надходить від на­селення.

Але така тенденція загострює питання якості прийнятого молока. Тому деякі виробники, прагнучи забезпечити стабіль­ну якість продукції, віддають перевагу закупівлям у великих господарств. ВАТ "Галактон", наприклад, до 80 % молока за­куповує саме в агрофірмах, ТОВ та інших підприємствах, ство­рених на базі колгоспів.

Про досягнення ринком молочної сировини певної зрілості свідчить і відносна стабільність закупівельних цін, що спосте­рігалась протягом 2000—2001 pp. Влітку ціна 1 л сировини коливалася від 45 до 60 коп., а в період з жовтня по лютий — від 80 коп. до 1,2 грн. Щоправда, у 2002 р. виявилися ознаки перевиробництва, приватні переробні підприємства, користую­чись фактично монопольним становищем кожного у своєму регіоні, почали занижувати закупівельні ціни, які в деяких випадках знизилися до 35 коп. за літр молока.

За оцінками деяких виробників, на третині торговельних точок не дотримуються умови зберігання молочних продуктів,

172

Розділ 4

перш за все внаслідок відсутності спеціального устаткування, що забезпечує необхідну температуру (не вище 5 °С). Деякі молочники намагаються контролювати торговців, наполяга­ють на додержанні правил збереження продуктів, що швидко псуються.

Теоретично торгівля теж повинна бути зацікавлена в цьому. Але в умовах посилення конкуренції між виробниками торгівці мають можливість обирати менш прискіпливих постачальників і вимагати від виробників такої продукції, яка могла б зберіга­тись досить довго практично у будь-яких умовах.

ВАТ "Галактон", здається, першим із великих виробників ще з 2000 р. почав серйозно займатися цієї проблемою. Під­приємство пішло шляхом, який раніше проторували виробни­ки морозива. З метою забезпечення належної якості молоч­них продуктів, що реалізуються, торговельним підприємствам пропонується взяти у молокозаводу в тривалу оренду холо­дильне устаткування і прилавки з постійним режимом тем­ператури. Станом на жовтень 2001 р. "Галактон" надав таке обладнання приблизно 100 торговельним точкам. А поста­чальникам молокопродуктів, які не можуть собі дозволити до­даткові витрати на забезпечення реалізаторів холодильним устаткуванням, залишається сподіватись на краще у більш чи менш віддаленому майбутьому, коли у великих містах суттєво зросте частка цивілізованої торгівлі через мережу супермар­кетів.

Імпортні вироби зараз посідають помітне місце лише у двох секторах ринку молокопродуктів — йогуртів і твердих сирів. Причому, за деякими оцінками, до 70 % йогуртів завозиться в Україну контрабандою. Але в найближчому майбутньому ви­глядає цілком ймовірним підвищення конкурентоспроможності йогуртів та сирів, вироблених вітчизняними підприємствами, на багатьох з яких зараз нарощуються обсяги виробництва високоякісної продукції або іде реконструкція.

Ще зовсім недавно важко було уявити, що стан молочної галузі України може суттєво залежати від кон'юнктури світо­вого ринку молокопродуктів. Але це було виразно продемон­стровано у другій половині 2001 р.

У вересні 2001 р. ціни на молоко на світових ринках по­мітно знизились через його перевиробництво у багатьох краї­нах. Якщо в Західній Європі, СІЛА та Канаді спрацювали дер-

Виробничі капіталовкладення в окремі галузі

173

жавні програми підтримки виробництва та експорту сільсько­господарської продукції, в Україні зі зрозумілих причин цього не сталось. Молокозаводам стало набагато важче навіть за зниженими цінами збувати сухе молоко та казеїн, тому вони скоротили закупівлі молока.

Приблизно в цей же період відміна звільнення українських товарів, що експортуються в Росію, від оподаткування податком на додану вартість суттєво знизила конкурентоспроможність української молочної продукції на головному зовнішньому ринку збуту продукції — російському.

Однак, за деякими прогнозами, у середині 2002 р. ситуація на світовому ринку молочної продукції могла стати сприятли­вішою для виробників через очікуване скорочення виробниц­тва молока в Австралії, Новій Зеландії та Океанії¹.

Безпосередньо від кон'юнктури світового ринку залежить не такий вже значний сегмент українського ринку, представ­лений експортоорієнтованими молокопродуктами — сухими молокопродуктами (сухе знежирене молоко, сухе незбиране мо­локо, казеїн), вершковим масло, згущеним молоком. Проте ос­танніми роками виробництво та експорт цих продуктів швидко зростають. Основними імпортерами сухого знежиреного моло­ка та казеїну є країни Західної Європи, сухого незбираного мо­лока, вершкового масла та згущеного молока — Росія.

Структура виробництва цих продуктів молокопереробки в Україні суттєво відрізняється від структури їх експорту. На вершкове масло припадає 48 % у виробництві продуктів мо­локопереробки і лише 28 % у їх експорті. Сухе знежирене мо­локо займає 22 % у виробництві продуктів молокопереробки і 43 % у їх експорті. Частка казеїну в експорті становить 24 % при частці всього 10 % у виробництві, а згущене молоко, на­впаки, більше споживається всередині країни (частка в екс­порті — 2 % при частці у виробництві 17 %). Лише сухе не­збиране молоко має однакові частки у структурі експорту та виробництва (3 %)².

Розвиток українського ринку йогуртів в останні роки був особливо динамічним за кількісними та якісними пара­метрами.

'Деловая столица. — 2002. — № 6. — 11 февраля. — С. 7. ² Бизнес. — 2001. — № 35(450). — 27 августа.

174

Розділ 4

Починаючи з 1997 р. обсяг продажу йогуртів на україн­ському ринку щороку зростав не менше ніж на 40 % , а обсяг їх виробництва в Україні — не менш ніж на 60 %¹.

Якщо у 1997 р. на вітчизняних виробників припадало мен­ше 10 % продажу йогуртів на українському ринку (у фізично­му вимірі), то у 2000 р. їх частка досягла 70 % і продовжувала зростати.

На початок 2001 р. налічувалось уже близько 50 вітчизня­них виробників йогуртів, у тому числі 20 великих та середніх. Приблизно до 1999 р. переважна частина йогурту ввозилася з Німеччини, а надалі провідні позиції в структурі імпорту по­сіла продукція російського та польського походження.

Помітно змінилась товарна структура ринку. Раніше про­понувались майже виключно густі йогурти у полістирольних стаканчиках (імпортні). З 2000 р. почалося стрімке зростання частки вітчизняних питних йогуртів, значна частина яких про­дається у паперовій, а деякі навіть у поліетиленовій тарі. При­ваблюючи покупців помітно нижчою ціною, вони зайняли близько половини ринку (у фізичному вимірі) і мають шанси збільшити свою частку².

Діяльність основних учасників українського ринку молоч­ної продукції можна коротко охарактеризувати так.

ВАТ "Галактон", створене 1995 р. у результаті приватизації Київського молокозаводу № 2, є однією з найбільших компаній молочної галузі України. Частка компанії в загальному об­сязі національного виробництва молочної продукції досягає 7,5 %, кисломолочної — 12, йогуртів — 35 %. "Галактон" ви­робляє більш як 40 найменувань продукції, яка продається прак­тично у всіх областях України.

"Галактон" активно використовує найефективніші форми залучення інвестиційних ресурсів. З 1999 р. акціонерне това­риство неодноразово здійснювало додаткові випуски акцій, що дало змогу збільшити статутний фонд майже у 2 рази — з 6,76 млн до 13,175 млн грн. При цьому суттєво змінився склад акціонерів. Якщо раніше контрольний пакет акцій належав концерну "Меркс", то після емісій збільшились частки таких акціонерів, як "Компрімекс Ентерпрайзес Лімітед" (з 19 до 24 %)

¹ За даними Держкомстату.

² Бизнес. — 2001. — № 18(433). — ЗО апреля.

Виробничі капіталовкладення в окремі галузі

175

та "Гелаксі Лімітед" (с 9,9 до 23,5 %). До числа акціонерів увійшли ДАСК "Укрінмедстрах" (5,1 %) та "Лінзако Лімітед" (5,4 %).

Залучені кошти підприємство використало для технологіч­ного переоснащення виробництва, стимулювання сільськогос­подарських товаровиробників, впровадження нових технологій та на рекламну кампанію.

У серпні 2001 р. ВАТ "Галактон" презентувало перші ре­зультати дворічної роботи із впровадження Системи аналізу ризиків і контролю критичних точок (АРККТ), яка здійсню­валася за сприяння програми ТАСІС. Головна особливість системи контролю якості АРККТ полягає в тому, що контро­люється не просто якість готового продукту, коли вже випра­вити становище неможливо, а визначаються декілька критич­них точок у технологічному процесі, на яких "можливі ризи­ки якості". Впровадження АРККТ веде до узгодження з євро­пейськими стандартами якості, що забезпечують українським підприємствам ширший доступ до іноземних ринків. Таким чином, впровадження системи АРККТ є важливим чинником не тільки для поліпшення якості продукції, а й іміджу під­приємства¹.

Куп'янський молочноконсервний завод було побудовано в 1957 р. та перетворено з орендного підприємства у закрите акціонерне товариство у 1994 р. Проектна потужність підпри­ємства становить 20 млн банок згущеного молока на рік. Чи­сельність працюючих — трохи менше 600 осіб.

У 1997 р. було освоєно виробництво сирного крему з фрукто­вими наповнювачами, маси сиркової з ізюмом, випущено перші фруктові соки. Проте основною продукцією підприємства за­лишається згущене молоко на будь-який смак. Останнім ча­сом асортимент збагатився за рахунок застосування нетради­ційної сировини — соєвого замінника молока.

Марка "Куп'янський молочноконсервний комбінат" здобу­ла широке визнання. У 1995 р. молочні консерви комбінату було визнано кращими серед країн СНД².

Розвиток ВАТ "Павлоградський молочний комбінат" мож­на вважати одним із найуспішніших та найдинамічніших біз-

¹ За інформацією УНІАН від 13 серпня 2001 р.

² За інформацією підприємства (http://www.kmk.kharkov.ua).

176

Розділ 4

нес-проектів у молочній галузі України. У 1998 р. було завер­шено реконструкцію і переоснащення комбінату.

Вся продукція комбінату із зареєстрованою торговою мар­кою "Фанні" (крім традиційних молокопродуктів, це йогурти, десерти та пасти сирні, пасти закусочні, сирки глазуровані, торт сирний "Ніжність") відзначається високою якістю та трива­лими термінами придатності, що є дуже важливим при сучас­ному стані роздрібної торгівлі.

Тривалих термінів придатності продукції досягнуто без за­стосування консервантів за рахунок надгігієнічного миття устат­кування, застосування безшовних трубопроводів, використан­ня сировини з найкращими мікробіологічними показниками та високотехнологічного устаткування провідних європейських розробників технологій, виробників упаковування, заквасок і харчових добавок "Tetra-Pak", "Stefan", "Greiner", "G.C. Hahn", "Wiesby", "Rhodia Texel", "Hansen".

Керівництво підприємства доклало великих зусиль також для формування системи, що забезпечує дотримання високих стандартів якості на всіх стадіях виробництва. Так, для забез­печення стабільної якості сирого молока здійснюються кон­сультаційне забезпечення господарств-партнерів, допомога в забезпеченні устаткуванням і кормами, встановлення у госпо­дарствах пунктів збору та охолодження молока.

Павлоградський молочний комбінат сформував розгалужену дилерську мережу в регіонах України, включаючи столицю. Основними напрямками ринкової стратегії підприємства є такі:

а) розширення сировинної бази;

б) розвиток мережі регіональних представників;

в) збільшення унікальних позицій в асортименті молочної продукції.

Балтський молочноконсервний комбінат дитячих продуктів було побудовано за участю американської компанії "Еббот Лебо-раторіз" і введено в експлуатацію в 1980 р.

Потужності комбінату призначені для щодобової перероб­ки 500 т молока і випуску сухих адаптованих молочних сумі­шей для дитячого харчування, спеціального харчування для спортсменів і вагітних жінок, сухого знежиреного і сухого не­збираного молока, вершків, лактози і масла.

Слід зазначити, що рішення про будівництво підприємства саме в цьому регіоні ґрунтувалось на результатах ретельних

Виробничі капіталовкладення в окремі галузі

177

досліджень кліматичних умов та сировинної бази для розвит­ку молочного тваринництва.

У зоні розміщення сировинної бази комбінату діє державна програма захисту природних багатств, яка забороняє хімізацію землі (внесення хімічних добрив, застосування засобів захисту рослин) і будівництво промислових підприємств, що позитив­но впливає на якість кормів і молока. За рахунок упровадже­ного комплексу природоохоронних заходів і використання ви-сокотехнологічного устаткування забезпечується випуск еко­логічно чистої продукції, що відповідає сучасним вітчизня­ним і закордонним вимогам якості. Вже у 80-х роках мину­лого століття комбінат випускав значну частку всіх вітчизня­них замінників грудного молока, його продукція успішно кон­курувала з дорогими імпортними аналогами завдяки екологіч­ній чистоті молока.

У 1997 p., після тривалого періоду стагнації, підприємство було повністю приватизовано. Хоч основні фонди й устатку­вання перебували в задовільному технічному стані, комбінат потребував інвестицій для кардинальної модернізації вироб­ництва і випуску нової продукції з використанням сучасних технологій і пакувальних матеріалів, яка була б конкуренто­спроможною не тільки на вітчизняному, а й на зовнішніх ринках продуктів дитячого харчування, що характеризуються знач­ною мінливістю.

Завдяки залученню коштів інвестора, що набув досвіду про­сування продуктів харчування на ринках країн СНД, вже в 1998 р. продукція підприємства з торговою маркою "Ласуня" серйозно заявила про себе. Яскравою ознакою визнання цієї торгової марки стало те, що всесвітньо відома швейцарська компанія "Нестле" розмістила на упаковці молока "Ласуня" рекламу розчинного шоколадного напою "Несквік".

Підприємство досягло великих успіхів у розробці нових високоякісних екологічно чистих продуктів дитячого харчу­вання, яким віддають перевагу як батьки, так і самі діти, а та­кож у створенні сучасного автоматизованого багатогалузевого підприємства, що включає всі стадії виробництва — від заготівлі молочної сировини до випуску готової продукції. Створено мережу дистриб'юторських фірм і торгових представництв комбінату в Україні.

12 — 2-3143

178

Розділ 4

Проте обмеженість доходів основної частини населення не забезпечує можливості реалізації продукції комбінату на вну­трішньому ринку. Споживання молочних продуктів в Україні, особливо дітьми з малозабезпечених сімей, не досягає навіть мінімально необхідних для здоров'я обсягів, і в той же час по­над 80 % виробленого комбінатом сухого знежиреного молока та вершкового масла експортується до країн близького і дале­кого зарубіжжя (Росія, Латвія, Болгарія, Нідерланди, Франція, Японія, Китай, Мексика і країни Африки).

Основний ринок збуту спеціалізованих продуктів дитячого харчування — країни СНД (Росія, Білорусь, Молдова). Саме в цих країнах відчувається дефіцит продуктів дитячого харчу­вання з перших днів життя дитини, спроможних конкурувати з дорогим дитячим харчуванням із країн Західної Європи.

Комбінат одним із перших у СНД почав успішно реалізо­вувати проекти розвитку сировинної зони. Ці проекти перед­бачають технічну та інформаційно-консалтингову підтримку фермерів і невеликих агрофірм. Близько 1,5 млн дол. США було інвестовано у виготовлення і монтаж у навколишніх на­селених пунктах 20 нових станцій збору молока, із танками-охолоджувачами ємністю від 1,8 до 3,6 т. Це дало змогу ком­бінату збільшити надходження молока від приватних госпо­дарств Одеської області. Кожна станція збору молока стано­вить собою автономний модуль з незалежним електро- та во­допостачанням, оснащений установкою для безрозбірного миття устаткування, миття і сушіння фляг, у яких доставляється мо­локо, мобільним телефонним зв'язком, комп'ютером для бух­галтерського обліку й оформлення звітної документації, лабо­раторією для експрес-аналізу якості молока. Цей проект було реалізовано у 1999—2000 pp. разом із американською органі­зацією "Citizens Network for Foreign Affairs" за підтримки Агент­ства США з міжнародного розвитку і визнано найуспішним із реалізованих в Україні проектів у галузі агропромислового бізнесу. Загалом станом на кінець 2001 р. було введено в екс­плуатацію 38 пунктів збору молока.

Схема прямих взаємовідносин комбінату і виробників мо­лока передбачає справедливий розрахунок із селянами, коли враховуються кількість і сортність молока.

Постанова Кабінету Міністрів України № 1389 від 6 верес­ня 2000 р. "Про заходи для забезпечення дітей повноцінними

Виробничі капіталовкладення в окремі галузі

179

продуктами харчування і товарами дитячого асортименту, сти­мулювання вітчизняного виробництва і реалізації зазначених товарів" передбачала виплату протягом 2001 р. бюджетних коштів у сумі 2,03 млн грн державних дотацій сільськогоспо­дарським виробникам за продане ними екологічно чисте моло­ко для виготовлення продуктів дитячого харчування на Балт-ському молочноконсервному комбінаті дитячих продуктів.

Стимулювання здавачів молока з боку Балтського молочно­консервного комбінату та держави привело до справжнього відродження тваринництва і зростання поголів'я великої ро­гатої худоби в зоні збору молока комбінатом (Балтський ра­йон та прилеглі райони Одеської, Вінницької, Миколаївської областей), що сприятливо вплинуло на соціально-економічний клімат у регіоні¹.

Як і в інших сферах харчової промисловості, значний інте­рес до молочної виявляє російський капітал. У середині 2000 р. Київський міськмолокозавод № 3 перейшов під контроль ро­сійської компанії "Вімм-Білль-Данн", що контролює близь­ко 7 % ринку молокопродуктів Росії (зокрема 40 % ринку Москви). З того часу підприємству вдалось досягти збільшен­ня продажу молока, кефіру, йогурту та сиркових виробів під торговою маркою "Слов'яночка", хоча це ще не становить без­посередньої загрози для лідируючих позицій торгових марок "Баланс" (ВАТ "Галактон") та "Білосвіт" (ЗАТ "Білосвіт-Умань") на київському ринку.

Це цілком природно з огляду на обмеженість виробничих потужностей міськмолокозаводу № 3. "Вімм-Білль-Данн" поки що не заявляв про намір розширити потужності підприємства або будувати нові об'єкти. Але деякі аналітики вважають, що, враховуючи набутий компанією досвід швидкого захоплення масштабних ринків, слід очікувати більш агресивної політики "Вімм-Білль-Данна" в майбутньому.

"Вімм-Білль-Данн" прийшов в Україну вже як транснаціо­нальна компанія. Одинадцять заводів компанії розташовані у трьох країнах — Росії, Україні та Киргизії. А філії із закупі­вель та продажу працюють практично в усіх країнах СНД, Ізраїлі та Нідерландах.

¹3а інформацією підприємства (http://www.lasunya.com.ua).

12*

180

Розділ 4

Аналітики пояснюють прихід "Вімм-Білль-Данна" в Украї­ну двома причинами: а) на російському ринку соків частка компанії досягла майже 35 %, виникла загроза застосування проти компанії антимонопольних заходів. Як показує світо­вий досвід роботи ТНК, у такому випадку найдоцільніше пере­носити діяльність в інші країни або в іншу галузь; б) у Росії "Вімм-Білль-Данну" доводиться витримувати гостру конку­ренцію з виробниками молока із потужних транснаціональ­них компаній "Данон", "Ерман", "Кампані", "Пармалат"¹.

Очевидно, для "Вімм-Білль-Данна", як і для іноземних акціо­нерів "Галактону", найважливішим фактором вибору об'єкта інвестицій було його розташування у столиці України. Компа­нія має досвід збуту саме в густонаселених регіонах, де наявна певна маса заможних покупців, котра не так цікавиться ціною, як звертає увагу на бренд і оригінальний асортимент. Власне, в молочній галузі всі великі виробники мають орієнтуватися на масові ринки, тому в невеликих населених пунктах менше під­став надіятися на приплив значних інвестицій у молочну галузь.

Головним чинником зростання інвестицій у молочну про­мисловість має бути підвищення доходів населення. На від­міну від інших харчових підгалузей, свіжа молочна продукція не може розраховувати на зовнішні ринки, навіть за сприят­ливої курсової політики гривні — найближчі сусіди здатні самі забезпечити попит власного населення, а транспортувати продукцію з невеликими термінами зберігання в далеке зару­біжжя малорентабельно.

Щоправда, це стосується лише безпосередньо молочної про­дукції, зате сухе та згущене молоко, тверді сири та тваринне масло цілком придатні для експорту на віддалені перспек­тивні ринки. І сьогодні значна частина цієї продукції виво­зиться за кордон, однак надлишкова твердість гривні не сприяє ціновій конкурентоспроможності на зовнішніх ринках, перш за все — російському. Отже, за умови встановлення стійкої тенденції до здешевлення гривні щодо світових валют можна очікувати припливу інвестицій у молокопереробну галузь, а в разі довгострокового закріплення цієї тенденції — і у тварин­ництво.

'Галицькі контракти. — 2001. — № 12. — Березень. — С 10.

Виробничі капіталовкладення в окремі галузі

181