4.6. Пивоварна та промисловість безалкогольних напоїв
Броварство України представлене 85 підприємствами, з яких реально працюють близько ЗО. Виробнича потужність підприємств суттєво відрізняється одне від одного — від 0,2 до 10 млн декалітрів пива на рік.
Практично всі підприємства галузі приватизовані.За роки ринкового будівництва українське пивоваріння практично зрівнялося з європейськими за параметрами щодо якості продукту та різноманіття асортименту. Вітчизняні пивзаводи випускають понад 180 сортів пива у скляних і пластикових пляшках та металічних банках (кегах). Виробничі потужності галузі дають можливість випускати понад 170 млн дкл пива щорічно.
Спочатку галузь не оминуло кризове падіння. За період з 1990 по 1996 р. виробництво пива в Україні скоротилось більш ніж удвічі — зі 138 млн до 60 млн дкл. Починаючи з 1997 р. галузь почала відновлювати втрачені позиції, прискорюючи зростання обсягів виробництва: у 1997 р. річний приріст становив 1,6 %, 1998 р. — 11, 1999 — 23, 2000 р. — 28 %К У 2001 р. в Україні було вироблено 127 млн дкл пива (на 22 % більше, ніж попереднього року). Враховуючи те, що за перший квартал 2002 р. українські пивоварні підприємства збільшили виробництво пива на 15,6 % порівняно із січнем — березнем минулого року2, легко передбачити, що у 2002 р. рівень виробництва 1990 р. буде перекрито.
Провідними українськими пивзаводами є ЗАТ "Оболонь" (Київ), ВАТ "Пивзавод "Рогань" (Харків) , ВАТ "Пивобезалко-гольний комбінат "Славутич" (Запоріжжя), ЗАТ "Сармат" (попередня назва — Донецький пивоварний завод), ЗАТ "Чернігівський пивкомбінат "Десна", ВАТ "Миколаївський пивзавод "Янтар", ВАТ "Львівська броварня", ВАТ "Пивобезалкоголь-ний комбінат "Крим" (Сімферополь).
До числа стабільно працюючих, хоч і невеликих за потужно-
1 Статистичний щорічник України за 2000 рік. — К.: Техніка, 2001. — С 130.
2 За інформацією агентства Інтерфакс-Україна від 17 квітня 2002 р.
Виробничі капіталовкладення в окремі галузі
201
стями, належать Луганський, Ніжинський, Хмельницький, Полтавський, Фастівський пивзаводи, Тернопільський завод "Опілля".
35 підприємств пивобезалкогольної галузі є засновниками асоціації "Укрпиво", створеної для проведення узгодженої технічної політики, рекламної діяльності та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Всього до асоціації входять 65 підприємств, що виробляють близько 70 % пива в Україні.
На провідних підприємствах галузі рентабельність виробництва, за оцінками фахівців, може досягати 20 % .
Основні тенденції розвитку ринку пива в Україні — експансія лідерів вітчизняного виробництва і зменшення частки імпортованої (як легальним, так і контрабандним шляхом) продукції.
Зростання виробництва у галузі наприкінці 90-х років могло б бути ще швидшим, якби не надмірний державний контроль і регулювання пивоварної галузі. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів № 1200 від 6 серпня 1998 р. акциз на пиво зріс з 0,04 до 0,11 ЕКЮ. Наслідки фінансової кризи серпня 1998 р. не могли не відбитися на пивоварній промисловості — зростання курсу ЕКЮ призвело до фактичного підвищення акцизу в гривневому еквіваленті у 5 разів.
Внаслідок цього багато підприємств наприкінці 1998 р. — на початку 1999 р. знизили обсяги або зовсім припинили виробництво. У 1999 і 2000 pp. Міністерство фінансів вносило законопроекти, що передбачали ще більше підвищення акцизів, однак Верховна Рада відхилила ці ініціативи і зафіксувала акциз на пиво в розмірі 0,14 грн, що сприяло закріпленню позитивних тенденцій у галузі та на пивному ринку.Потенційну місткість українського ринку пива фахівці оцінюють у 250 млн дкл. Обсяги фактичного виробництва не досягають цього показника, але причиною є не нездатність підприємств, а обмеженість купівельної спроможності населення. Найбільш активними споживачами пива якраз є не такі вже заможні верстви громадян, тому можна очікувати суттєвого зростання попиту в разі збільшення доходів пенсіонерів і низь-кооплачуваних працівників, а це і передбачено соціальними програмами уряду.
Споживання та реалізація пива характеризуються сезонністю — до 70 % продажу пива припадає на період з другої половини квітня по кінець вересня.
202
Розділ 4
У структурі продажу пива на світле пиво припадає 80 %, на темне — 10, на міцне (з підвищеним вмістом алкоголю) — 10 %.
Пивний ринок України є майже унікальним зі споживчих товарів за наповненням вітчизняними продуктом. У 2001 p., за офіційними даними Держкомстату, в Україну було ввезено 1,03 млн дкл пива, переважно з Росії, а також з Угорщини, Німеччини, Нідерландів та Ірландії. Незважаючи на те, що у 2001 р. імпорт пива зріс на 82 %, його обсяг становить лише 0,8 % від обсягу внутрішнього виробництва в Україні1.
Український ринок пива є перенасиченим щодо пропозиції, і тому висококонкурентним. Щоб зробити такий висновок, достатньо бути телеглядачем. Успіх у боротьбі за споживача завойовується в основному випробуваним методом тимчасового (на період звикання) зниження цін і агресивною дистриб'ю-торською політикою, удосконаленням технології, розробкою нової рецептури, відтворенням стародавніх, давно забутих сортів, поліпшенням тари й упакування.
В Україні налічується близько 100 великих оптових продавців пива (по 3—4 компанії в регіоні), тільки в Києві таких торговців близько 15. Кількість роздрібних реалізаторов не піддається навіть приблизному обліку — пивом в Україні торгують практично всі комерційні ларки, магазини, приватні торгівці.
Останнім часом провідні пивзаводи прагнуть збільшувати частку продукції (іноді вона сягає 70 %), що поставляється безпосередньо в роздрібні мережі, скорочуючи частку збуту через оптовиків і оптово-роздрібні ринки.
Умовно методи просування продукції можна розділити на екстенсивні й інтенсивні.
Екстенсивний шлях — стимулювання самої збутової мережі. Наприклад, безкоштовна установка фірмових холодильників у торговельних точках і проведення заохочувальних лотерей між постійними продавцями продукції. Продаж у цьому випадку збільшується за рахунок залучення в збутову мережу нових реалізаторів і часткового витіснення з ринку продукції конкурентів (насамперед невеликих пивзаводів).
До інтенсивних методів належить реклама, спрямована на кінцевого споживача (радіо, телебачення, преса, зовнішня реклама та ін.).
1 За інформацією сайта AT "Укрпиво" (http://www.ukrpyvo.kiev.ua).
Виробничі капіталовкладення в окремі галузі
203
Може рекламуватися в цілому торговельна марка (наприклад, пиво, слабо- і безалкогольні напої "Оболонь", "Рогань", "Славутич", "Янтар"). Точно встановити ступінь залежності між вкладенням коштів у таку рекламу і реальним зростанням збуту важко, але виробники продовжують вважати ці видатки виправданими, розпочинаючи все нові та нові рекламні кампанії. Фахівці рекламного бізнесу зазначають, що якщо російські виробники пива рекламують свій товар виключно в межах усієї торгової марки, то в Україні рекламуються й окремі сорти пива (наприклад, "Оболонь-2000" або "Taller"). Часто така реклама здійснюється через спонсорування спортивних змагань і масових молодіжних заходів (наприклад рок-фести-валів), хоча, за твердженнями самих виробників, вона стимулює споживання конкретного сорту пива, а не всієї продукції в цілому. Зростання продажу одного сорту іноді супроводжується падінням продажу інших сортів цієї ж торгової марки. Але такий метод незамінний на початку сезону та при просуванні на ринок нового сорту пива.
24—25 квітня 2002 р. інтернет-видання "Uatoday.net" провело в Інтернеті опитування: відвідувачам сайту пропонувалось назвати найпривабливішу для них марку пива. Результати опитування: з 327 осіб, що відповіли на запитання, віддають перевагу "Оболоні" 34,3 %, "Славутичу" — 20,5, "Сармату" — 11,6, "Чернігівському" — 8,0, іншим маркам — 16,2, п'ють пиво різних марок — 9,5 %. Звичайно, спосіб проведення цього опитування не дає підстав говорити про його репрезентативність, але складається враження, що наведені результати загалом відображають смаки українських споживачів пива.
Успіхи галузі пояснюються тим, що внаслідок проведення приватизації в галузі у першій половині 90-х років на підприємства поступово почали приходити ефективні власники, якими виявились майже виключно іноземні та міжнародні виробники пива та безалкогольних напоїв. Здійснені ними інвестиції дали змогу розв'язати головну проблему вітчизняного пивоваріння радянського періоду — фізичний і моральний знос основних фондів.
Як зазначають аналітики, експансія європейських виробників зумовлена не стільки їх агресивністю, скільки прагненням зберегти свої прибутки. Як прогнозують експерти, споживання пива в таких споконвіку "пивних" країнах, як Вели-
204
Розділ 4
ка Британія та Німеччина, протягом 10 років скоротиться відповідно на 16 і 17 %. Потяг європейців до здорового способу життя, вдаривши по прибутках тютюнових компаній, вже почав позначатись і на пивній галузі. Прогнозується, що, зокрема, у Німеччині, де ринок роздрібної торгівлі найбільший, буде закрито сотні пивзаводів. Європейські виробники звертають погляди до регіонів, де цей напій сьогодні особливо популярний, а саме — Латинської Америки, Китаю та Південно-Східної Азії, а також у країни Східної Європи та СНД, де останніми роками спостерігається стрімке зростання споживання пива на душу населення.
На думку деяких фахівців, в Україні споживання пива зростатиме, поки воно не досягне 30 літрів на рік у розрахунку на середньостатистичного українця. Нині цей показник уже недалеко від вказаної межі — з 1997 до 2001 р. він зріс з 12 до 26 літрів. Але зауважимо, що, на думку інших аналітиків, за умови стабільної економічної ситуації Росія до 2005 р. збільшить споживання пива до рівня 100 літрів на людину, зокрема за рахунок переорієнтації споживачів з горілчаних виробів на пиво1. З урахуванням цього перспективи пивної галузі в Україні здаються досить сприятливими.
Перспективи подальшого зростання споживання пива в Україні можуть бути пов'язані й з появою на ринку нових, нетрадиційних для наших споживачів напоїв — пивних коктейлів (бірміксів). Вони утворюються шляхом додаванням до світлого або темного пива натуральних сиропів.
За міцністю мікси дещо поступаються натуральному пиву, їх смак більш м'який, без характерної для класичного пива гіркоти. Бірмікси стали особливо популярними в таких європейських країнах, як Австрія, Бельгія, Німеччина, Данія, Іспанія, Франція. Частка пивних коктейлів у загальному обсязі споживання пива в Європі досягла майже 10 %.
Провідний російський виробник пива — "Балтика" — розпочав випуск міксів з осені 2001 р. Зараз на російському ринку присутні чотири види пивних коктейлів (лимонний, вишневий, апельсиновий та кавовий), що здобувають прихильників перш за все серед жінок та молоді2.
1 Галицькі контракти. — 2001. — № 25.
2 За інформацією сайту AT "Укрпиво" (http://www.ukrpyvo.kiev.ua).
Виробничі капіталовкладення в окремі галузі
205
Поступово український ринок пива поділили такі виробники (групи):
— ЗАТ "Оболонь";
— "Sun Interbrew Ukraine" (володіє заводами "Рогань", "Десна", "Янтар");
— "Baltic Beverages Holding" ("Славутич" і "Львівська броварня");
— Донецька пивна група (ЗАТ "Сармат", AT "Пивобезалко-гольний комбінат "Дніпро" (Дніпропетровськ), ЗАТ "Луганський пивзавод", ЗАТ "Фірма "Полтавпиво", AT "Київський пивзавод № 1" і AT "Пивобезалкогольний комбінат "Крим").
Про деяких найбільших вітчизняних виробників пива можна навести такі дані.
Пивзавод "Оболонь" став до ладу 1980 р. З 1990 р. підприємство перейшло на оренду з викупом, а у 1992 р. було приватизоване і перетворене в ЗАТ. Станом на початок 2002 р. працівникам заводу належало 99,65 % акцій (акціонери становили близько 1200 осіб із загального числа працюючих 2200 осіб), і такий склад власників дуже суттєво відрізняв ЗАТ "Оболонь" від усіх інших найбільших українських виробників пивобез-алкогольної продукції.
За твердженнями керівників підприємства, у післяпривати-заційний період воно жодного разу не зазнало падіння виробництва, незважаючи на глибоку економічну кризу в Україні та галузі. ЗАТ "Оболонь" входить до числа ста найбільших товаровиробників в Україні. У 1997 р. підприємство посіло 25-те місце серед промислових виробників.
У 1998 р. ЗАТ "Оболонь" першим у галузі отримало міжнародний сертифікат якості ISO-9001.
У 1997 р. підприємство було визнано кращим вітчизняним товаровиробником у загальнонаціональній програмі "Людина року", а наступного року в конкурсі "За кращу якість" ЗАТ "Оболонь" одержало головйу нагороду серед великих підприємств України1.
Сьогодні ЗАТ "Оболонь" є лідером у виробництві пива та слабоалкогольних напоїв, одним із найбільших виробників безалкогольних напоїв та мінеральних вод. Станом на початок 2002 р. ЗАТ "Оболонь" випускало близько 25 % пива, 10,5 %
1 За інформацією офіційного сайту підприємства (http://www.obolon.kiev.ua).
206
Розділ 4
безалкогольних напоїв та 8,2 % мінеральних вод українського виробництва. За період з 1992 р. було створено близько 2000 нових робочих місць безпосередньо в акціонерному товаристві та близько 20 000 у суміжних підприємствах.
До складу акціонерного товариства "Оболонь" входить близько 25 різноманітних структур, які поєднують виробничу, науково-дослідницьку та торговельну діяльність. Створено мережу фірмових магазинів, барів, ресторанів, баз відпочинку.
У 2001 р. підприємство випустило 34,5 млн дкл пива (на 25 % більше, ніж торік).
"Оболонь" експортує близько 20 % продукції до 15 країн, переважно до Росії та інших країн СНД.
ЗАТ "Оболонь" володіє контрольними пакетами акцій невеликих Севастопольського пивобезалкогольного комбінату (75,25 %), Охтирського пивоварного заводу (75,5 %) і ЗАТ "Бершадский пивокомбінат" (63,7 %).
ВАТ "Пивобезалкогольний комбінат "Славутич" (Запоріжжя) було створено в 1993 р. на базі побудованого в 1974 р. Запорізького пивзаводу № 2, оснащеного чехословацьким обладнанням проектною потужністю 7,2 млн дкл пива на рік. У 1988 р. на пивзаводі було введено в експлуатацію цех з виробництва безалкогольних напоїв потужністю 1,3 млн дкл на рік.
Після завершення приватизації підприємства, яка проходила через стадію оренди, розпочалось ділове співробітництво із зарубіжними інвесторами. У 1996 р. контрольний пакет акцій "Славутича" придбала фірма "Baltic Beverages Holding" (BBH), створена у 1991 р. консорціумом скандинавських компаній з давніми традиціями пивоваріння (шведсько-норвезькою "Pripps Ringness AB" і фінською "Hartwall Group").
На розвиток "Славутича" було спрямовано інвестиції у розмірі понад 52 млн дол. США. На комбінаті встановлювалось найсучасніше обладнання. Близько 3 млн дол. США було інвестовано в розвиток персоналу.
Ці зусилля дали можливість вдвічі збільшити проектну потужність підприємства.
Мети, поставленої керівниками підприємства, — підняти якісні характеристики пива, що виробляється для українського ринку, до рівня найвищих світових стандартів — було досягнуто у травні 1998 р.
Виробничі капіталовкладення в окремі галузі
207
У квітні 2000 р. сталася ще одна знаменна подія в житті підприємства — підписано угоду з компанією "Pepsico Inc", яка надала "Славутичу" ексклюзивне право на виробництво та реалізацію в Україні безалкогольних напоїв "Пепсі", "Мірінда" та "7 Up".
Красномовним свідченням правильності стратегії підприємства стало визнання споживачів. Якщо в 1999 р. було продано 10,4 млн дкл пива (на 39 % більше, ніж попереднього року), то у 2000 р. "Славутич" реалізував 14,8 млн дкл (на 42 % більше, ніж попереднього року, і на 18 % більше, ніж планувало саме підприємство). Цей приріст забезпечив і помітне збільшення частки продукції комбінату на ринку України. Так, якщо в 1996 р. вона становила 7 %, то у 2001 р. — 14 %. Для такого висококонкурентного ринку це досить помітний приріст1.
За 2001 р. "Славутич" збільшив випуск пива до 16,8 млн дкл, або на 14 %. Чистий прибуток підприємства склав 21,9 млн грн, що майже у півтора раза перевищило показник 2000 р.
У 2001 р. Донецька пивна група контролювала близько 14 % українського ринку пива, випустивши близько 15,5 млн дкл цього напою. Майже три чверті з цієї кількості припадало на провідне підприємство групи — ЗАТ "Сармат" (Донецький пивоварний завод)2.
За перше півріччя 2002 р. "Сармат" випустив 6,3 млн дкл пива — на 29 % більше, ніж торік3.
"Сармат" відомий як єдиний в Україні великий виробник непастеризованого пива.
У січні 2002 р. "Сармат" вперше в Україні розпочав випуск пшеничного пива. Смак пшеничного пива значно відрізняється від звичного для споживача смаку ячмінного напою. Характерною рисою пшеничного пива "Сармат" є підвищене ціноутворення і досить високий для світлого пива вміст алкоголю — 5 %. За твердженнями представників підприємства, започаткувавши випуск нового продукту, "Сармат" не відійшов від свого принципу виробництва "живого" пива без консервантів і пастеризації.
'За інформацією офіційного сайта підприємства (http://www. slavutich.ua).
2 За інформацією інтернет-видання "Uatoday.net" від 22 квітня 2002 р.
3 За інформацією сайта AT "Укрпиво" (http://www.ukrpyvo.kiev.ua).
208
Розділ 4
Менеджери "Сармату" відмовились назвати суму інвестицій, необхідних для запуску нового сорту пива. Було повідомлено лише, що інвестиції окупляться за півроку після того, як частка пшеничного пива в загальному продажу "Сармату" досягне 5 %.
Відомо, що в деяких країнах Європи частка пшеничного пива в загальному обсязі продажу пива перевищує ЗО "/о1.
"Сармат" відомий також агресивністю своєї конкурентної політики. Навесні 2002 р. великий резонанс викликав конфлікт між "Сарматом" і керівництвом ЗАТ "Оболонь", що виник внаслідок прагнення "Сармату" здобути контроль над "Оболонню", скуповуючи акції у працівників підприємства за ціною значно вищою за номінал.
У червні 2002 р. угоди з придбання зазначених акцій на користь "Сармату" рішенням суду було визнано недійсними як такі, що порушують вимоги антимонопольного законодавства та статуту ЗАТ "Оболонь".
У той же час керівництво ЗАТ "Оболонь" повідомило про здобуття повного контролю над підприємством внаслідок зосередження у розпорядженні ради акціонерів понад 75 % акцій.
У 2002 р. компанія "SUN Interbrew Ukraine" зміцнила лідируючі позиції на українському ринку пива, збільшивши за січень — червень обсяг виробництва порівняно з першим півріччям 2001 р. на 22 % та довівши свою частку ринку до 32 %. Протягом 2002 р. компанія збирається інвестувати у пивзаводи "Рогань", "Десна" і "Янтар" близько 21 млн евро. Перш за все ці кошти спрямовуються на розширення виробництва пива у ПЕТ-пляшках. Аналітики компанії, виходячи із загальних тенденцій, притаманних ринкам пива багатьох країн, зокрема Росії, де "SUN Interbrew" володіє 8 пивзаводами, очікують подальшого зростання інтересу споживача в Україні до пива у пластиковій тарі. Прогнозується зростання частки продажу пива у ПЕТ-пляшках до 35 %.
Найпопулярнішою з марок пива, що випускаються на заводах групи, стало "Чернігівське". Його реалізація за перше півріччя 2002 р. зросла на 82 % порівняно з першим півріччям 2001 р. і досягла 7,7 млн дкл, трохи випередивши за обсягом продажу "Рогань" (7,6 млн дкл)2.
1 За інформацією агентства "Інтерфакс-Україна" від 14 січня 2002 р.
2 За інформацією агентства "Інтерфакс-Україна" від 10 липня 2002 р.
Виробничі капіталовкладення в окремі галузі
209
Пиво українських виробників давно здобуло великий авторитет на міжнародній арені, особливо у країнах СНД. Так, на 10-й міжнародній виставці "Пиво-2001", що проходила в Сочі у травні 2001 р. (брали участь 167 сортів пива від 50 виробників із 7 країн), 21 сорт пива від 8 українських виробників отримав 21 медаль, що становило 60 % усіх нагород виставки. Гран-прі виставки було присуджено пиву "Монастирське", що випускається пивзаводом "Рогань"1.
Однією з проблем галузі є забезпечення сировиною. Українські виробники використовують хміль і пивоварний ячмінь переважно імпортного походження. Україна, що свого часу забезпечувала хмелем весь Радянський Союз за рахунок хмелю, що вирощувався у Житомирській, Хмельницькій та Рівненській областях, зараз виробляє не більше ЗО % від потреби пивоварної галузі. До того ж броварників часто не задовольняє якість ячменю.
На розвиток хмільництва в Україні з виробників пива стягується цільовий акцизний збір у розмірі 1 % при реалізації продукції. Причому фактично одна пляшка пива оподатковується цим податком кілька разів: при продажу товару на оптові склади, далі — на дрібнооптові, і ще далі — у роздрібній торгівлі.
Одержані кошти використовуються для збільшення площ під хміль та роботи над новими високоврожайними сортами. Але, на думку деяких виробників пива, механізм надходження цих грошей до сільськогосподарських підприємств і контролю їх використання недостатньо ефективний. Найбільш доцільно було б розвивати вертикальну інтеграцію, в якій найбільші виробники виявляють турботу про розвиток сировинної бази. Власне, прояви цього вже намічаються — так, "Сармат" домагався дозволу безпосередньо сплачувати кошти цільового акцизного збору постачальникам хмелю і контролювати їх роботу, проте дістав відмову. Все ж підприємство почало фінансування роботи з виведення високоякісних сортів хмелю, співпрацюючи з виробниками в Житомирській області, хоча одержання значної кількість високоякісної сировини буде одержано лише через кілька років.
1 Галицькі контракти. — 2001. — № 25.
14 — 2-3143
210
Розділ 4
У фахівців не викликає сумніву, що розвивати вітчизняне виробництво хмелю вигідніше, ніж закуповувати його за кордоном, при цьому з урахуванням ввізного мита та транспортних затрат хміль для українських виробників пива виявляється майже вдвічі дорожчим, ніж на світовому ринку1.
Зараз українські пивоварні заводи використовують переважно імпортний солод. Компанія "Malteurop Ukraine" планує в період із серпня 2002 р. до початку 2004 р. збудувати солодовий завод потужністю 46 тис. т на харківському пивзаводі "Рогань". Вартість проекту становить близько 14 млн евро.
Будівництво цього солодового заводу буде лише частиною масштабної співпраці між компаніями "Sun Interbrew" та "Malteurop Ukraine", що є дочірнім підприємством французької компанії "Malteurop" — найбільшого виробника солоду в Європейському Союзі. Загальною метою такої співпраці буде забезпечення постачання українських заводів "Sun Interbrew" солодом і ячменем протягом 10 років. Серед інших майбутніх результатів такої співпраці буде, зокрема, розширення потужностей солодового заводу "Десна" в Чернігові. Кредити для здійснення цих проектів надає "Європейський банк реконструкції та розвитку" спільно з банками Нідерландів та Франції2.
Взагалі, пивне виробництво не відчуває браку інвестиційних коштів. Як і тютюнова чи олійножирова галузі, ця сфера насичена фінансовими ресурсами і при потребі негайно здатна отримати будь-які обсяги додаткових вкладень. На перенасичення інвестиційними ресурсами вказує боротьба, що точилася у 2002 р. між "Сарматом" і "Оболонню" за акції останньої. Донецька фірма згодна була витратити величезні кошти на купівлю пакета акцій київської. Якби ринок виробництва не був перенасичений, набагато доцільніше було б просто розпочати будівництво нового підприємства для київського ринку, але розрахунки аналітиків "Сармату", мабуть, показали безперспективність такого кроку. Надлишкові інвестиції завдають збитку не лише самому інвестору, а й галузі в цілому. Цей приклад має навести на серйозні роздуми при висуванні гасла "Інвестиції за будь-якою ціною".
1 АГРО перспектива. — 2001. — № 9.
2 За інформацією агентства "Українські новини" від 16 липня 2002 р.
Виробничі капіталовкладення в окремі галузі
211
До виробництва пива за технологією та умовами реалізації тісно прилягає виробництво безалкогольних напоїв та мінеральних вод. У багатьох випадках вони і здійснюються на одних і тих же підприємствах — так, "Оболонь" однаково успішно виробляє весь асортимент напоїв. Відповідно, і динаміка виробництва безалкогольних напоїв та мінеральних вод подібна до ситуації на ринку пива.
За період з 1990 по 1996 р. виробництво безалкогольних напоїв та мінеральних вод в Україні скоротилось у 4 рази (відповідно зі 151 до 35,6 млн дкл та з 54,5 до 14,9 млн дкл). З 1997 р. почалося зростання обсягів. У підгалузі мінеральних вод воно проходило набагато швидше, ніж в усіх інших: у 2000 р. рівень виробництва 1990 р. було майже досягнуто (вироблено 49,0 млн дкл1), а у 2001 р. — перекрито (55,2 млн дкл).
Відновлення ринку безалкогольних напоїв проходило повільніше. У 2001 р. обсяг виробництва становив 77,3 млн дкл2 (лише 51 % від рівня виробництва 1990 p.).
Україна має найбільші у світі запаси мінеральних вод, на її території налічується понад 1000 джерел таких вод3. Мінеральну воду 300 найменувань розливають близько 300 підприємств. Найбільшими виробниками є Миргородський завод мінеральних вод (Полтавська обл.), "Оболонь" (Київ), "Ізумруд" (Полтавська обл.) і "Росинка" (Київ).
До найбільших вітчизняних виробників безалкогольних та слабкоалкогольних напоїв належать завод компанії "Coca Cola", розташований недалеко від Києва, "Оболонь" (Київ), "Росинка" (Київ), "Орлан" (Київ), "Славутич" (Запоріжжя), на якому "Baltic Beverages Holding" розливає напої "Pepsico". Проте вплив іноземного капіталу в цій сфері не є вирішальним. Більше того, саме у виробництві прохолодних напоїв має місце унікальний для України приклад, коли вітчизняний капітал у чесній конкурентній боротьбі переміг світових гігантів "Coca Cola" та "Pepsico". Був час, коли провідні фахівці пивобез-алкогольної галузі вважали, що через декілька років у нашій державі не буде нічого, крім асортименту "Кока-Коли". Завод
1 Статистичний щорічник України за 2000 рік. — К.: Техніка, 2001. — С 127.
За даними Держкомстату.
3 За інформацією сайта AT "Укрпиво" (http://www.ukrpyvo.kiev.ua).
н*
212
під Києвом мав стати плацдармом, з якого буде окуповано всю Україну. Проте він так і залишився звичайним українським підприємством, з великими труднощами досягає рентабельності, виробничі потужності завантажені чи не на менший відсоток, ніж на "Росинці" та "Оболоні".
Одночасно зі зростанням обсягів споживання відбуваються серйозні зміни у смаках покупців і, відповідно, в асортименті безалкогольних напоїв. Стають менш популярними традиційні лимонади та крем-сода, багатьом споживачам припали до смаку напої із вмістом соку, а також вітамінізовані напої, що почали з'являтись на вітчизняному ринку з 1999 р. Найвідо-міпіий з них — оболонський "Живчик" на основі яблучного соку і настойки ехінацеї. Слід зазначити, що в радянські часи такі напої були відомі вітчизняним споживачам ("Байкал", "Тархун"), але були досить малопоширеними.
Підгалузь має перспективи у зв'язку зі збільшенням доходів малозабезпечених верств населення, але не матиме проблем із залученням інвестиційних ресурсів — швидкий обіг капіталу та негайне повернення готівкової виручки роблять її однією з найбільш привабливих сфер вкладення коштів. Виходячи із закономірностей зміни попиту європейських споживачів, при зростанні доходів більш заможних прошарків слід очікувати не так збільшення обсягів реалізації у їх середовищі, як зростання популярності газованих напоїв на натуральних настоях і екстрактах. Це потребуватиме не значних капітальних інвестицій, а лише додаткових оборотних коштів для забезпечення натуральною сировиною, які галузь здатна легко нагромадити без звертання до сторонніх інвесторів.
213
Еще по теме 4.6. Пивоварна та промисловість безалкогольних напоїв:
- 4.3. Тютюнова промисловість
- 4.5. Цукрова промисловість
- 4.1. Кондитерська промисловість
- 4.2. Олійножирова промисловість
- 4.4. Молочна промисловість
- ЗМІСТ
- Статья 6.9.1. Уклонение от прохождения диагностики, профилактических мероприятий, лечения от наркомании и (или) медицинской и (или) социальной реабилитации в связи с потреблением наркотических средств или психотропных веществ без назначения врача Статья 6.10. Вовлечение несовершеннолетнего в употребление алкогольной и спиртосодержащей продукции или одурманивающих веществ Комментарий к статье 6.10
- ПИТАННЯ ДО МОДУЛЯ 2
- Причины введения единой валюты Евро.
- § 4. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні зґвалтувань
- ♥ Могу ли я по суду вернуть свои деньги? Как это можно сделать? (Валентина Павловна)
- Міжнародний поділ праці і спеціалізація. Міжнародні економічні відносини
- Перша індустріальна революція
- § 4. Договори у сфері заготівель сільськогосподарської продукції
- д) Суб ’єктивне право як позитивний (адміністративний) дозвіл