Іпотечні сертифікати участі

Іпотечні сертифікати участі ‑ це іпотечні сертифікати, які відповідно до законодавства забезпечені іпотеками та посвідчують частку його власника у платежах за іпотечними активами. Іпотечний сертифікат участі є іменним цінним папером.

Власник іпотечних сертифікатів участі має такі права:

ü право на отримання частки у платежах за іпотечними активами відповідно до договору про придбання сертифікатів;

ü право на задоволення вимог ‑ у разі невиконання емітентом взятих на себе зобов’язань ‑ з вартості іпотечних активів, які знаходяться у довірчій власності управителя.

Виконання зобов’язань за одним випуском іпотечних сертифікатів участі можуть забезпечувати один або декілька консолідованих іпотечних боргів. Виплати за іпотечними сертифікатами участі здійснюються відповідно до інформації про випуск таких сертифікатів.

Власник іпотечних сертифікатів участі приймає на себе ризик дострокового виконання зобов’язань боржниками за договорами про іпотечний кредит, реформованими в іпотечний актив, про що обов’язково зазначається в інформації про випуск сертифікатів.

Строк обігу іпотечних сертифікатів участі має відповідати строку виконання зобов’язань за договорами про іпотечний кредит, що реформовані в іпотечні активи, та строку відчуження іпотечних активів.

Строк розміщення іпотечних сертифікатів участі або передбаченого умовами інформації про випуск іпотечних сертифікатів траншу випуску має бути не більшим ніж 30 (тридцять) днів. Періодичність виплат за іпотечними сертифікатами участі встановлюється умовами їх випуску.

Будь-який власник сертифікатів, за умови отримання ним письмової згоди не менш як двох третин інших власників сертифікатів, має право запропонувати спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг свою кандидатуру для виконання функцій розпорядника платежів. Якщо протягом 10 (десяти) днів з моменту отримання такого звернення спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг не надав відповіді, вважається, що він погодився з передачею цьому власнику сертифікатів функцій розпорядника платежів у порядку, передбаченому ст. 35 Закону України «Про іпотечне кредитування».

Якщо пропозицій щодо виконання функцій управителя від власників сертифікатів не надійде або запропонована кандидатура не буде відповідати вимогам законодавства, спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у строк не пізніше 40 (сорока) днів з дня оприлюднення інформації про рішення суду має призначити прилюдні торги з продажу іпотечних активів. Строк проведення торгів ‑ не раніше 50 (п’ятдесяти) днів і не пізніше 60 (шістдесяти) днів з дня опублікування у друкованих засобах масової інформації рішення суду про заміну управителя і відповідних пропозицій спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Порядок проведення прилюдних торгів з продажу іпотечних активів встановлює спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Управителем може бути:

ü банк, який має дозвіл НБУ на виконання операцій з довірчого управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

ü інша фінансова установа, якщо вона відповідає вимогам, встановленим спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Управитель несе відповідальність за:

ü дотримання визначених установником процедур управління іпотечними активами;

ü дотримання комерційної таємниці щодо власників іпотечних сертифікатів.

Керуючим іпотекою може бути банк, який задовольняє такій вимозі: загальний обсяг заборгованості за договорами про іпотечний кредит, наданими цим банком у національній валюті, які можуть бути реформованими у консолідований іпотечний борг, становить суму, еквівалентну не менше ніж 5 (п’яти) мільйонам євро за курсом НБУ.

Керуючий іпотекою відкриває рахунок для здійснення операцій з обслуговування іпотечних активів у своєму балансі.

Якщо управитель є небанківською фінансовою установою, він відкриває рахунок для здійснення операцій з управління іпотечними активами в обслуговуючих банках.

Якщо управитель є банком, він відкриває такий рахунок у своєму балансі.

Реєстр забезпечення іпотечних сертифікатів ‑ систематизований перелік зобов’язань, реформованих у консолідований іпотечний борг, та перелік іпотек, що становлять іпотечний пул. Реєстр має вестися на паперовому та електронному носіях.

Ведення реєстру забезпечення іпотечних сертифікатів за кожним консолідованим іпотечним боргом може здійснювати емітент чи за його дорученням управитель або за дорученням останнього ‑ керуючий іпотекою.

Якщо кількість власників іпотечних сертифікатів перевищує 500 (п’ятсот) осіб або обсяг іпотечних сертифікатів, які перебувають в обігу, перевищує 50 (п’ятдесят) мільйонів гривень, ведення реєстру забезпечення сертифікатів має бути доручено керуючому іпотекою, з яким емітент укладає договір у письмовій формі на ведення такого реєстру.

Емітентом іпотечних сертифікатів може бути фінансова установа, яка від свого імені випускає такі сертифікати відповідно до вимог законодавства та зобов’язується виконувати обов’язки, що випливають з інформації про їх випуск.

Емітент не пізніше 30 (тридцяти) днів після завершення розміщення іпотечних сертифікатів окремого випуску або окремого траншу випуску, якщо це передбачено інформацією про випуск сертифікатів, зобов’язаний з урахуванням проведеної трансформації надати в реєструючий орган звіт про підсумки даного випуску сертифікатів.

Реєструючий орган зобов’язаний розглянути звіт про підсумки випуску іпотечних сертифікатів і у 10-денний строк зареєструвати цей звіт або відмовити в його реєстрації.