3. Основні показники систем національних рахунків

Національні рахунки є балансовими побудовами чи системою взаємозалежних показників, що характеризують виробництво, розподіл, перерозподіл і використання кінцевого продукту і національного доходу.

Найважливіші показники СНР: валовий внутрішній продукт, валовий національний продукт, чистий національний продукт, національний дохід, особисті доходи громадян і доходи, якими розпоряджаються.

Статистична служба ООН рекомендує використовувати валовий внутрішній продукт (ВВП) як основний показник для складання системи національних рахунків. ВВП являє собою сукупну вартість кінцевої продукції і послуг, зроблених протягом року підприємствами, розташованими на території даної країни, незалежно від їхньої національної приналежності. Таким чином, це продукт, створений у межах географічних границь даної держави певного періоду. Приміром, ВВП, створений в Україні в 2005 році дорівнює 424,74 млрд. гривень. [6].

Важливе місце займає також показник валового національного продукту (ВНП). ВНП являє собою сукупну вартість кінцевих (готових) товарів і послуг, зроблених за рік національними підприємствами як у країні, так і за її межами (незалежно від їхнього місцезнаходження).

Взаємозв'язок між ВВП і ВНП можна представити так:

ВВП = ВНП – сальдо розрахунків із закордонними країнами. Різниця між ВВП і ВНП для розвинутих країн складає в основному ±1% від ВВП. Багато країн як основний показник використовують ВНП, вважаючи його найбільш точним сумарним вимірником товарів і послуг, зроблених країною.

Для виключення подвійного рахунку при кількісному обчисленні ВВП необхідно враховувати тільки кінцеву продукцію, для чого треба виключити вартість проміжного споживання. Кінцева продукція – це товари та послуги, які купують споживачі для кінцевого використання. Проміжна продукція – товари та послуги, що придбані виробниками і проходять подальшу переробку, або перепродаються кілька разів, перш ніж попасти кінцевому споживачеві.

Якщо враховувати проміжну продукцію на кожній стадії виробництва, то це приведе до багаторазового подвійного рахунку і спотворення реальної величини ВВП. Реальна ж вартість, що створена на кожній стадії виробництва, є доданою вартістю до тої, що була створена на попередній стадії. Тому ВВП ще визначають як суму доданої вартості, створену всіма виробниками і резидентами за певний період часу. Додана вартість розкладається на: вартість спожитого основного капіталу (амортизацію); заробітну плату до сплати податків з нарахуваннями на соціальне страхування; прибутки підприємств; відсоток на позичковий капітал; ренту; непрямі податки на бізнес.

Створеній у виробничому секторі доданій вартості відповідає формування доходів. Важливо зрозуміти, що будь-яке виробництво має «дві сторони»: заново створені продукти, тобто продукти, вироблені вперше, та створені одночасово з ними у процесі виробництва доходи. Якщо не враховувати непрямі податки та дотації, вартість заново створених продуктів (тобто частина випуску зверх проміжного споживання та амортизації) точно відповідає створеному у ході виробництва доходу. В цьому полягає фундаментальна симетрія між величиною доходів та чистою продукцією в СНР. Непрямі податки та дотації ускладнюють сприйняття цієї симетрії лише тому, що в СНР вони виглядають як чисті трансферти держави.

ВВП може обчислюватися в поточних ринкових цінах, що представляє його номінальне значення. Для одержання дійсної величини цього показника потрібно очистити ціни від впливу інфляції, тобто застосувати індекс цін, що дає реальне значення ВВП. Такий розрахунок називається дефліювання. Відношення номінального ВВП до реального ВВП показує збільшення ВВП за рахунок росту цін і називається ВВП-дефлятором.

У світовій практиці використовуються два методи виміру ВНП та ВВП.

Метод розрахунку за витратами. Величина ВНП або ВВП представляється як грошова оцінка кінцевих продуктів і послуг, зроблених за рік. Це значить, що потрібно підсумовувати усі витрати на придбання (споживання) кінцевого продукту. У показник ВНП (ВВП) входять:

1. Споживчі витрати населення (С).

2. Валові приватні внутрішні інвестиції (I).

3. Державні закупки товарів і послуг (G).

4. Чистий експорт (Е_n), що представляє різницю між експортом і імпортом країни.

Усі ці витрати показують ринкову вартість річного виробництва:

GNP (GDP) = C + I + G + Е_n.

Метод розрахунку за доходами. ВНП або ВВП, з іншого боку, складає суму доходів окремих осіб і підприємств (зарплата, відсоток, доходи від власності, прибуток корпорацій і рента) і визначається як сума винагород власників факторів виробництва. У цей показник також включені непрямі податки на підприємства і амортизація.

Обидва методи вважаються рівноцінними і дають однакову величину ВНП (ВВП).

Чистий внутрішній продукт. У ньому не враховуються амортизаційні відрахування (вартість засобів виробництва, зношених у процесі випуску продукції). ЧВП – це ринкова вартість річного обсягу виробництва за винятком спожитого капіталу.

ЧВП = ВВП – Амортизація

Національний дохід. Це зароблений дохід суспільства, дохід власників економічних ресурсів.

НД = ЧВП – непрямі податки на підприємців

Зміст відрахування непрямих податків у тому, що держава, стягуючи непрямі податки, нічого не вкладає у виробництво і тому її не можна розглядати як постачальника економічних ресурсів.

Особистий дохід являє собою отриманий дохід на відміну від НД, що є заробленим доходом. Особисті доходи обчислюються шляхом вирахування з НД сум, що не надходять у розпорядження населення і додавання трансфертних платежів, не зв'язаних з виконанням робіт, але поповнюючих доходи громадян. Тому з НД віднімають внески на соціальне страхування, податки з прибутку корпорацій, нерозподілені прибутки корпорацій і додають суми всіх трансфертних платежів.

Дохід, яким розпоряджуються, знаходиться в особистому розпорядженні членів суспільства. Його величина може бути отримана шляхом відрахування індивідуальних податків (прибуткового, на особисте майно, на спадщину) з особистого доходу.

Взаємозв'язок розглянутих вище макроекономічних показників можна представити в такий спосіб:

Валовий внутрішній продукт – амортизація =

Чистий внутрішній продукт

– непрямі податки на підприємців =

Національний дохід

– внески на соціальне страхування

– податки з прибутку корпорацій

– нерозподілені прибутки корпорацій

+ трансфертні платежі =

Особистий дохід

– податки на особистий дохід =

Дохід, яким розпоряджуються

Знання цих взаємозв'язків допоможе краще зрозуміти фінансову систему і соціальну політику держави в «змішаній економіці», де через податки перерозподіляється значна частина національного доходу.

Але слід відзначити, що вагомий вплив на підрахунки макроекономічних показників здійснює наявність в країні тіньової економіки. З точки зору обчислення тіньового сектору під ним розуміють створення офіційно незареєстрованої вартості товарів і послуг та відсутність її відображення в системі національних рахунків. До складових тіньової економіки входять: кримінальна економіка, нерозривно пов’язана з неконтрольованим грошовим обігом (незаконні валютні операції, наркобізнес, розкрадання, шахрайство, рекет, проституція, та ін.); ухилення від сплати податків; «паралельна економіка», тобто діяльність у домашніх господарствах та у сфері послуг; прихований сектор – діяльність підприємств, у т. ч. банків, у офшорних зонах, приписки, також зловживання службовим становищем посадових осіб, хабарництво, вимагання, корумпованість тощо.

Наявність тіньової економіки суттєво впливає на розширене відтворення: зменшує фінансові можливості суспільства щодо стимулювання сукупного попиту та пропозиції за рахунок зниження податкових надходжень до державного бюджету, зменшення грошових надходжень на банківські депозити (що веде до зменшення інвестицій) та приводить до відтоку капіталів за рубіж. Вплив на ринок найманої робочої сили є двояким: хоча незареєстрована діяльність зменшує фактичний рівень безробіття, але одночасно погіршує технологічні та соціально-економічні умови праці робітників, тому що не забезпечує їх належного соціального захисту – умов безпеки праці, тривалості робочого часу, гарантій оплати праці, виплат у зв’язку з непрацездатністю та ін.

Обсяги тіньової економіки в середині 90-х років були найнижчі в Японії (3%), Норвегії (5%), США (11%), Греції (20%), у країнах Східної Європи вище – в Угорщині та Польщі – 31%, Чехословаччині – 34%. В економіці України частка тіньового сектору у кінці 90-х рр. становила більш 40% ВВП (у 1990р. – 14%). До зростання тіньового сектору в цей період призвели такі незаконні види діяльності, як незаконні валютні операції, масове розкрадання державного майна в процесі приватизації, шахрайська діяльність багатьох інвестиційних компаній, корупція [4, с.492-493].

Але створення основ ринкової економіки в Україні та послідовне проведення економіко-правових перетворень (реформування податкової системи, усунення суперечностей законодавства), подальше адміністративне реформування дозволять суттєво знизити рівень тінізації української економіки і розширити фінансові можливості подальшого розвитку економіки нашої країни.

Основні поняття

Економічні суб’єкти economic subjects

Економічні операції economic operations

Валовий внутрішній продукт gross domestic product (GDP)

Валовий національний продукт gross national product (GNP)

Національний дохід national income

Xbcnbq dyenhіiyіq ghjlern net domestic product

Особистий дохід personal income

Дохід, яким розпоряджуються disposable income

Номінальний ВВП nominal gross domestic product

Реальний ВВП real gross domestic product

Дефлятор ВВП GDP deflator

Тіньова економіка hidden economy

Практикум

Вправа 1. Знайдіть правильні відповіді

1. Найважливішими факторами, що впливають на кругообіг продуктів та доходів, є:

а) споживання; в) дії держави та закордонних суб’єктів;

б) інвестиції (капіталовкладення); г) дії закордонних суб’єктів.

2. Додана вартість охоплює:

а) вартість спожитого основного капіталу;

б) заробітну плату та прибуток підприємств;

в) відсоток на позиковий капітал та ренту;

г) непрямі податки на бізнес.

Вправа 2. Знайдить правильну відповідь

1. Під поняттям «інституціональна одиниця» розуміється:

а) юридична особа;

б) економічна одиниця, що веде бухгалтерську звітність;

в) економічна одиниця, що самостійно приймає рішення;

г) економічна одиниця, який притаманні усі вищеназвані риси.

2. В системі національних рахунків поняття «кінцева продукція» означає:

а) вартість виготовленої продукції;

б) вартість виготовленої продукції мінус вартість проміжної продукції;

в) вартість товарів та послуг, які купують споживачі для кінцевого використання;

г) усі попередні відповіді вірні.

3. Трансфертні платежі – це:

а) виплати домашнім господарствам, не обумовлені додаванням з їх боку товарів та послуг;

б) виплати окремим громадянам;

в) виплати підприємцям;

г) всі відповіді невірні.

4. Якщо обсяг реального ВВП знизився на 6%, а чисельність населення зменшилась на 3 %, то:

а) реальний ВВП на душу населення знизився;

б) реальний ВВП на душу населення збільшився;

в) номінальний ВВП не змінився;

г) ціни знизились на 3%.

5. До ВВП, розрахованого як сума витрат, не входить:

а) валові інвестиції; в) державні витрати;

б) чистий експорт; г) заробітна плата.

6. Якщо обсяг номінального ВВП та рівень цін підвищились, то:

а) реальний ВВП не змінився;

б) реальний ВВП збільшився;

в) реальний ВВП зменшився;

г) ця інформація не дозволяє визначити динаміку реального ВВП.

7. Якщо з національного доходу відняти внески на соціальне страхування, податки з прибутку корпорацій, нерозподілені прибутки корпорацій і додати суми всіх трансфертних платежів, то отримана сума – це:

а) особистий дохід; в) чистий внутрішній продукт;

б) амортизація; г) дохід, яким розпоряджуються.

8. Дохід, яким розпоряджуються, – це

а) зарплатня, рента і дохід у формі відсотка на капітал;

б) зарплатня, рента і дохід у формі відсотка на капітал мінус податок на особистий дохід;

в) особистий дохід мінус індивідуальні податки;

г) всі відповіді невірні.

Вправа 3. Виконайте завдання

1. Охарактеризуйте проблеми обліку створеної в народному господарстві вартості в зв'язку зі зміною рівня цін і функціонуванням тіньової економіки.

2. Поясніть поняття валового внутрішнього продукту (ВВП). Які існують методи його виміру? Чому при розрахунку сукупного випуску продукції беруть до уваги тільки вартість кінцевих продуктів?

3. ВВП дорівнює 300 млрд. гривень. Споживчі витрати дорівнюють 210 млрд. гривень. Державні витрати 30 млрд. грн., а чистий експорт 6 млрд. грн. Розрахуйте:

а) величину інвестицій;

б) обсяг імпорту за умови, що експорт дорівнює 110 млрд. грн.;

в) ЧВП за умови, що сума амортизації дорівнює 25 млрд. грн.;

4. У цьому прикладі чистий експорт виражається додатною величиною. Чи може вона бути від’ємною? У якому випадку?

5. ВВП = 5000 млрд. дол., ЧВП = 4527 млрд. дол., непрямі податки = 366 млрд. дол. Визначте амортизацію і національний дохід.

Література

1. Базелер У., Сабов З., Хайнрих Й., Кох В. Основы экономической теории: принципы, проблемы, политика. Германский опыт и российский путь.- СПб, 2000. – Гл.9.

2. Курс экономической теории: Учебник / Под ред. Чепурина М.Н., Киселевой Е.А. – Киров, 1998. Гл. 11.

3. Макконнелл К., Брю С. Экономикс: Принципі, проблемі и политика. – М., 1992. Т 1. – Гл. 9.

4. Мочерний С. Політична економія: Навч. посіб. – К. 2002. – 687с.

5. Экономическая теория (политэкономия). Учебник / Под ред. В.И. Видяпина, Г.П. Журавлевой. – М., 1999, Гл. 22, 23, 24.

6. http: / www.ukrstat.gov.ua