Розділ 22. ПРАВОВИЙ СТАТУС ОСОБИ
Правовий статус особи — це система взаємопов'язаних прав, свобод і обов'язків, що закріплені в законодавстві й визначають правове становище особи в суспільстві.
Принципи правового статусу особи — це закріплені Конституцією основні засади, які визначають сутність цього статусу і його найважливіші властивості.
Зокрема, принципами правового статусу особи є такі:• рівності прав і свобод, забезпечений визнанням недопус тимості привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольо ру шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовними або іншими;
• невідчужуваності й непорушності прав і свобод особи;
• невичерпності прав і свобод особи;
• гарантованості прав і свобод особи;
• неможливості довільного скасування прав і свобод особи;
• недопустимості звуження змісту й обсягу існуючих прав і свобод особи;
• взаємозумовленості прав, свобод і обов'язків особи;
• визнання міжнародних стандартів у галузі прав і свобод особи.
Міжнародно-правовий статус особи — це правовий статус, який містить права, свободи і обов'язки, закріплені в міжнародно-правових документах: Міжнародному Біллі про права людини, Європейській конвенції із захисту прав людини і основних свобод, Європейській соціальній Хартії. Всі ці права і свободи мають бути визнані кожною державою-учасницею і ефективно забезпечені.
Конституційний статус особи — це правовий статус, що об'єднує права, свободи і обов'язки, закріплені в Конституції — Основному Законі держави. Цей статус називають базовим. Конституційні права, свободи і обов'язки є основними правами, свободами і обов'язками, що становлять юридичну базу системи прав, свобод і обов'язків, закріплених кожною окремою га-
125
луззю права, мають найвищу юридичну силу і підлягають підвищеному захисту.
Громадянство — це невіддільний елемент конституційно-правового статусу особи, що розкриває зміст постійного правового зв'язку особи і держави, виявляється в наявності у них взаємопов'язаних і взаємозумовлених прав і обов'язків.
Галузевий статус особи — це правовий статус, що складається з певних повноважень, які забезпечують особі здійснення її можливостей у певній сфері суспільних відносин, що регулюється певною галуззю права.
Індивідуальний статус особи — це правовий статус, зумовлений специфікою вікових або інших індивідуальних особливостей (правовий статус неповнолітніх, інвалідів).
Спеціальний статус особи — це правовий статус, зумовлений специфікою роду занять або професійної діяльності (правовий статус суддів, народних депутатів, працівників правоохоронних органів).
Права і свободи особи — це закріплені в законодавстві й гарантовані державою юридичні можливості, що дають змогу кожному вільно і на власний розсуд вибирати вид і міру поведінки, а також створювати й користуватись наданими йому нормами права соціальними благами.
Права і свободи першого покоління — це традиційні ліберальні цінності, що полягають в обмеженні втручання держави у сферу особистої свободи і створенні умов для участі громадян у здійсненні державної влади. Правами першого покоління є громадянські й політичні права і свободи.
Права і свободи другого покоління — це соціально-економічні й культурні права, для забезпечення реалізації яких держава повинна створювати належні умови шляхом запровадження заходів, спрямованих на пом'якшення різких соціальних суперечностей, породжених ринковими відносинами.
Права і свободи третього покоління — це колективні права, які формуються в міру становлення інтересів тієї або іншої суспільної групи; характеризують не індивідуальний статус особи, а її належність до певної спільності (право нації на самовизначення, право на культурний розвиток та ін.).
126
Громадянські права і свободи — це можливості, необхідні для задоволення життєвих потреб особи, вияву і розвитку її індивідуальності. Ці права і свободи є природними, невідчужува-ними. До громадянських прав і свобод належать право на життя, повагу гідності, свободу й особисту недоторканність, недоторканність житла, таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, невтручання в особисте й сімейне життя.
Політичні права і свободи — це можливість брати участь у державному та громадському житті, впливати на діяльність державних органів, громадських об'єднань політичного спрямування. До політичних прав і свобод належать свобода пересування; вільний вибір місця проживання; право на вільний виїзд з території України (крім випадків, передбачених законодавством); право на участь в управлінні державними справами та в референдумах; право на вільні вибори до органів державної влади та місцевого самоврядування; право бути обраним до цих органів; право на звернення до органів державної влади і місцевого самоврядування; право на свободу об'єднання; право на мирні збори, мітинги і демонстрації; право направляти письмові звернення або особисто звертатись до органів державної влади та ін.
Соціально-економічні права і свободи — це можливість реалізувати свої здібності й здобувати засоби до існування, беручи участь у виробництві матеріальних та інших благ, а також отримувати в разі потреби соціальну допомогу від держави. До економічних належать такі права: на приватну власність; на володіння, користування і розпорядження майном як одноосібно, так і спільно з іншими особами; на підприємницьку діяльність; обирати вид діяльності або професію та ін. Соціальні права забезпечують людині гідний рівень життя і соціальну захищеність. До них належать право на соціальне забезпечення, достатній рівень життя, охорону здоров'я та ін.
Культурні й духовні права і свободи — це можливості доступу до духовних здобутків людства, їх засвоєння, використання й участь у їх розвитку. До цих прав належать такі: на освіту, що охоплює практично всі основні її форми; на свободу творчої та інтелектуальної діяльності та її результати; на свободу думки і слова; на інформацію; на свободу світогляду і віросповідання.
127
Юридичні обов'язки — це закріплені в законі вимоги держави і суспільства до поведінки особи, які передбачають виконання окреслених у нормах права активних дій або утримання від дій, що заборонені. Обов'язки необхідно виконувати належним чином виходячи із сукупності вимог, що висуваються до поведінки суб'єктів і стосуються часу, місця, кількості, якості й повноти виконання обов'язків.
• Першочерговим обов'язком громадян України є захист Вітчизни, її незалежності та територіальної цілісності, шанування державних символів, відбуття військової служ би. Здійснення цих обов'язків має на меті утвердження реального суверенітету Української держави.
• Наступним конституційним обов'язком громадян є неза- подіяння шкоди природі, культурній спадщині й відшко дування збитків у разі порушення цього обов'язку. Кон ституційне закріплення цього обов'язку засвідчує важливість захисту природних і культурних цінностей України.
• У зв'язку зі змінами економічного та суспільного ладу, які відбувались протягом останнього десятиріччя, стало необхідним законодавчо закріпити такий обов'язок, як сплата податків і зборів у порядку та розмірах, встанов лених законом, а також обов'язок щороку подавати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про стан і доходи за минулий рік.
• Конституція України покладає на кожного обов'язок не ухильно дотримуватись Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших лю дей. Цей обов'язок має загальне значення. Він поширю ється на всі положення Конституції, законів і підзакон- них нормативно-правових актів України.
Забезпечення прав і свобод особи — це специфічна діяльність з надання їм реального, невіддільного і непорушного характеру, що передбачає створення певних умов, за яких реалізація прав і свобод особи є безперешкодною й максимально ефективною, охорона запобігає найменшій можливості їх порушення, а захист від скоєного правопорушення сприяє відновленню порушених прав і притягненню винної особи до відпо-
128
відальності. Забезпечення прав і свобод особи здійснюється за допомогою гарантій прав і свобод на основі загальносоціальних передумов — економічних, політичних, культурно-духовних та соціальних.
Гарантії прав і свобод особи — це сукупність конкретних засобів, що мають юридичний загальнообов'язковий характер, завдяки яким можливе якнайповніше і всебічне забезпечення ефективного здійснення, охорони й захисту прав і свобод особи. Основне призначення гарантій прав і свобод особи полягає в забезпеченні всім і кожному рівних правових можливостей для набуття, реалізації, охорони й захисту прав і свобод.
• Нормативно-правові: матеріальні та процесуальні гаран тії, які в сукупності становлять вихідні нормативні поло ження, закріплюють основні правові засади забезпечення реалізації, охорони й захисту прав і свобод особи.
• Конституційні та галузеві гарантії — це юридичні засоби забезпечення реалізації, охорони й захисту прав і свобод особи, які містяться у правових нормах Конституції та похідних від неї нормах відповідних галузей права.
• Інституційно-організаційні гарантії прав і свобод осо би — це передбачені в законі державні та суспільні інсти туції, на які покладаються відповідні функції і повнова ження з організації забезпечення реалізації, охорони й захисту прав і свобод людини та громадянина. Основни ми інституційно-організаційними гарантами прав і сво бод людини за Конституцією України є Верховна Рада, Президент України, Кабінет Міністрів, міністерства та ін ші центральні органи виконавчої влади, місцеві держав ні адміністрації, суди, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокуратура, адвокатура, Кон ституційний Суд, політичні партії і громадські органі зації, органи місцевого самоврядування, міжнародні судові установи та відповідні органи міжнародних орга нізацій.
• Міжнародно-правові гарантії прав і свобод особи — мате ріальні, процесуальні та інституційно-організаційні — це важливий засіб забезпечення їх реалізації, охорони і за хисту на міжнародному, наддержавному рівні.
129
Еще по теме Розділ 22. ПРАВОВИЙ СТАТУС ОСОБИ:
- Розділ 22. ПРАВОВИЙ СТАТУС ОСОБИ
- ВИДЫ ПРАВОВОГО СТАТУСА. СООТНОШЕНИЕ ПОНЯТИЙ «ПРАВОВОЙ СТАТУС», «КОНСТИТУЦИОННЫЙ СТАТУС», «ПРАВОВОЕ ПОЛОЖЕНИЕ»
- Розділ III. ОСОБИ
- Розділ 18.ПОВЕДІНКА ОСОБИ У ПРАВОВІЙ СФЕРІ
- Розділ 18. ПОВЕДІНКА ОСОБИ У ПРАВОВІЙ СФЕРІ
- Розділ X. ПОСАДОВІ ОСОБИ ОРГАНІВ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
- Розділ ІІ ОСОБЛИВА ЧАСТИНА (ПРАВОВИЙ СТАТУС ОКРЕМИХ ВИДІВ ГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ) Глава 9. АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО: ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ
- Особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористич- ній операції, забезпеченні її проведення набули статусу учасника бойових дій.
- Понятие конституционно-правового статуса как юридической категории сопряжено также с понятием конституционного и правового статуса.
- § 2. гражданСко-Правовой СтатуС объединений гоСударСтвенных юридичеСких лиц в роССийСком Праве 1. Особенности гражданско-правового статуса государства и его юридических лиц
- 14.2 Правовой статус и правовая роль личности
- § 2. Историко-правовые аспекты формирования правового статуса иностранного военнопленного, находящегося на территории России, в исследованиях отечественных юристов в довоенный период
- Розділ 20. ПРАВОВА СВІДОМІСТЬ І ПРАВОВА КУЛЬТУРА