Розділ 20. ПРАВОВА СВІДОМІСТЬ І ПРАВОВА КУЛЬТУРА
Правова свідомість — це специфічна форма суспільної свідомості, система відображення правової дійсності у формі юридичних знань, оцінок, правових установок, ціннісних орієнтувань, які визначають поведінку людей в юридично значущих ситуаціях.
Призначення правосвідомості виражається на всіх стадіях правового регулювання — правотворчості й реалізації права. Тією або іншою мірою правосвідомість присутня в усіх елементах механізму правового регулювання — нормах права, правовідносинах, актах реалізації права тощо. Найвагоміше значення правосвідомість має на стадії реалізації права, у процесі реалізації юридичних прав і обов'язків. Від рівня правосвідомості залежить, якою буде поведінка людини в суспільстві — правомірною або неправомірною.Структура правосвідомості — це її внутрішня будова, що характеризується взаємозв'язками її елементів. Правосвідомість складається з трьох елементів.
• Раціональний (світоглядний) компонент правосвідомо сті — це знання і уявлення про право та правові явища в суспільстві. Рівень і якість таких уявлень можуть бути різними — від примітивних, поверхових до науково-тео ретичних, що утворюють правову ідеологію. Велике зна чення у правовій ідеології має юридична наука.
• На відміну від раціонального компонента правосвідомос ті правова психологія — емоційний (психологічний) ком понент правосвідомості — утворюється стихійно на основі емоційного ставлення до правових явищ у суспіль стві, яке може бути як позитивним, так і негативним. Правова психологія передбачає "переживання" правових явищ у свідомості на емоційному рівні.
• Поведінковий (вольовий) компонент правосвідомості — це мотиви правової поведінки, правові установки, які зу мовлюють та визначають поведінку особи у правовому середовищі.
119
Пізнавальна функція правової свідомості полягає в тому, що правосвідомість спрямована на пізнання правової дійсності і як наслідок — формування правових знань.
Оціночна функція правосвідомості полягає в тому, що за допомогою правосвідомості оцінюються конкретні життєві обставини як юридично значущі.
Регулятивна функція правосвідомості безпосередньо впливає на поведінку людини; реалізується через систему мотивів, ціннісних орієнтацій, правових установок, що є специфічними регуляторами поведінки і мають особливі механізми формування.
Повсякденна правосвідомість — це правосвідомість, що притаманна більшості членів суспільства, формується в повсякденному житті у сфері правового регулювання і складається стихійно під впливом особистого досвіду.
Професійна правосвідомість — це правосвідомість, що складається у процесі спеціальної освітньої підготовки та здійснення практичної юридичної діяльності. Це правосвідомість юрис-тів-практиків.
Науково-теоретична правосвідомість — це правосвідомість, що притаманна дослідникам, ученим-юристам, які вирішують теоретичні питання у правовій сфері; формується на основі глибоких правових узагальнень, виявленні закономірностей держави і права тощо.
Індивідуальна правосвідомість — це правосвідомість, що притаманна окремим індивідам.
Колективна (групова) правосвідомість — це правосвідомість, що притаманна стабільним соціальним групам, класам, верствам суспільства.
Масова правосвідомість — це правосвідомість, характерна для нестабільних, тимчасових об'єднань людей.
Суспільна правосвідомість — це правосвідомість, характерна для макроколективів (населення країни, нації, народності).
Правова культура — це система правових цінностей, що відповідають рівню досягнутого суспільством становища у правовій сфері; це зумовлене соціальним, духовним, політичним та економічним устроєм якісне становище правового життя
120
суспільства, що виражається в рівні розвитку правової діяльності, якості законодавства, рівні правосвідомості громадян, гарантованості та захищеності їх прав і свобод. Правова культура відображає правову дійсність у тому або іншому суспільстві щодо ефективності її функціонування.
Правова культура суспільства загалом — це різновид суспільної культури, що відбиває високий рівень правосвідомості й законності, досконалості законодавства і юридичної практики, охоплює всі цінності, створені людьми в галузі права. Власне кажучи, це сукупність позитивних компонентів правової діяльності в її реальному функціонуванні, втілення досягнень правової думки, юридичної техніки і практики.
Правова культура окремої особистості — це позитивна правосвідомість, розуміння принципів права, повага до права, впевненість у соціальній цінності права та правового регулювання, знання власних прав і обов'язків та їх виконання. Це позитивна правосвідомість у її виявленні у правомірній поведінці.
Правовий нігілізм — це заперечення, ігнорування й негативне ставлення до права, закону та правових форм організації суспільних відносин, прав і свобод інших осіб.
Правовий ідеалізм — це перевищення ролі права у вирішенні різних суспільних проблем; виражається в надмірних сподіваннях, що лише прийняттям певного закону можна вирішити всі економічні, політичні, соціальні та інші проблеми, не враховуючи реальних передумов реалізації цих законів.
Правове виховання — це цілеспрямована, послідовна і систематична діяльність держави, громадських об'єднань і організацій з формування системи правових знань, вмінь і навичок у правовій сфері, правового мислення, правових почуттів — поваги до права, законності, соціальних цінностей, що охороняються правом і законом, з підвищення правосвідомості та правової культури загалом, що забезпечує дотримання, виконання і використання юридичних норм.
Еще по теме Розділ 20. ПРАВОВА СВІДОМІСТЬ І ПРАВОВА КУЛЬТУРА:
- Розділ 20. ПРАВОВА СВІДОМІСТЬ І ПРАВОВА КУЛЬТУРА
- 4.3. Правова свідомість неповнолітнього правопорушника
- Тема 20. Правосознание и правовая культура. Правовой нигилизм. ПРАВОВОЕ ВОСПИТАНИЕ.
- 12.4. Правовое воспитание как средство формирования правовой культуры. Формы правового воспитания
- Тема 20. Правовое сознание и правовая культура
- Глава 20. ПРАВОВАЯ КУЛЬТУРА И ПРАВОВОЕ ВОСПИТАНИЕ
- Правовая культура и правовое воспитание граждан.
- Правовая культура и правовое воспитание
- Тема 39 ВЗАИМООТНОШЕНИЕ ПОНЯТИЙ «ПРАВОСОЗНАНИЕ», «ПРАВОВОЙ МЕНТАЛИТЕТ» И «ПРАВОВАЯ КУЛЬТУРА»
- § 4. Правовая культура и правовое воспитание
- Раздел 7. ПРАВОСОЗНАНИЕ И ПРАВОВАЯ КУЛЬТУРА В ПРАВОВОЙ СИСТЕМЕ ОБЩЕСТВА
- Договоры Киевской развития Руси правовых с Византией развития 911 и правовых 944 годов считаются истории самыми правовых ранними правовых письменными правовых документами.
- ТЕМА № 20: ПРАВОВОЕ СОЗНАНИЕ И ПРАВОВАЯ КУЛЬТУРА
- Лекция 20. Правовое сознание и правовая культура
- 61. Правосознание, правовое воспитание, правовая культура.