Право як складова моралі
Якщо право і мораль трактувати як різновиди нормативних систем, тоді постає питання про зв’язок між правом та мораллю. Це питання має подвійне значення. Ставлячи його, ми можемо мати на увазі те, яким є фактичний зв’язок між правом і мораллю, але можна запитати, і яким повинен бути такий зв’язок.
Обидва питання чітко не розрізняються, і це призводить до непорозумінь. Ha перше запитання інколи відповідають, що право за своєю суттю моральне, себто що поведінка, якої вимагають чи яку забороняють правові норми, також вимагається чи забороняється й нормами моралі. I якщо соціальний порядок вимагає поведінки, яку забороняє мораль, чи забороняє поведінку, якої мораль вимагає, то такий порядок не є правом, бо він не є справедливим. Ha це запитання відповідають також у тому сенсі, що право може бути моральне (у зазначеному допіру аспекті), себто може бути справедливим, але такий статус для нього не обов’язковий. Мається на увазі, що соціальний порядок може й не бути моральним, себто справедливим, але він може бути правом, якщо згодитися з вимогою, що право мусить бути моральним, себто справедливим.Якщо питання про зв’язок між правом та мораллю розуміти як питання про зміст права, а не як питання про його форму, якщо стверджувати, що цраво за своєю суттю має моральний зміст чи створює моральну цінність, то цим самим потверджується, що право входить до сфери моралі, що правовий порядок — це складова частина морального порядку, що право моральне, а отже — за своєю суттю — справедливе. Оскільки таке твердження має на меті виправдати право (а саме в цьому й полягає сенс твердження), то слід припустити, що є лиш одна дійсна, себто абсолютна мораль і одна абсолютна моральна цінність, і що лише норми, які відповідають цій абсолютній моралі, а тому й утворюють абсолютну моральну цінність, можуть розглядатись як «право». Себто ми відштовхуємося від того визначення права, котре характеризує його як частину моралі, що ототожнює право та справедливість.
12.
Еще по теме Право як складова моралі:
- Розмежування права та моралі
- Характеристика основних складових верховенства права
- 13. Публичное и частное право. Материальное и процессуальное право. Национальное и международное право.
- Частное право (гражданское право, коммерческое право).
- 1. Термином "римское право" обозначается право античного Рима, право Римского государства рабовладельческой формации.
- Суб’єктивне право: наділення правом та уповноваження а) Право та обов ’язок
- КОНСТИТУЦИОННОЕ ПРАВО НАРОДОВ НА САМООПРЕДЕЛЕНИЕ - ПРАВО ИНДИВИДУАЛЬНОЕ ИЛИ КОЛЛЕКТИВНОЕ?
- В Великобритании административное право долгое время не признавалось в качестве самостоятельной отрасли право
- § 11. Содержание права. Объективное право и субъективное право
- РИМСКОЕ ПРАВО КЛАССИЧЕСКОГО ПЕРИОДА. КОДЕКС ЮСТИНИАНА ПРАВО СОБСТВЕННОСТИ: ВИДЫ, СПОСОБЫ ПРАВОВОЙ ЗАЩИТЫ, ОГРАничЕния
- ГЛАВА 3 Римское право и вещное право России: генетическая преемственность
- IV. Новое право и хозяйство 1. Право координации
- Лекция 9. Право в системе социальных норм. Право и личность
- Принцип всеобщего избирательного права предполагает, что каждый имеет право голосовать и право быть избранным
- § 1. Публичное право и административное право
- Корпоративне право як право немайнове.
- § 2. Административное право и частное право
- 2. Право публичное и право частное