3.5. Особливості розвитку

Розвиток моторики. У період немовляти формуються всі основні структури дитячого організму. Загальний фізичний розвиток починається з внутрішніх, розміщених у центрі органів, потім розповсюджується на перфіричні частини тіла, кінцівки.

За перший рік життя дитина робить стрибок у розвитку рухів: поступово навчається тримати голівку, сідати, вставати й робити перші кроки. Уже на третьому – четвертому місяці вона демонструє хапальні рухи, прагне дотягнитися і взяти в руки яскраві предмети. Дії стають більш скоординовані, починають співвідноситися із розташуванням, розмірами та формами предметів. Водночас розвивається спроможність здійснювати і інші прості маніпуляції з предметами (кидати, трясти тощо), що послуговує основою для ознайомлення з різноманітними властивостями речей та розвитку процесів сприймання.

Показники нормального рухового розвитку дитини:

Вік	Рухи
Два-три місяці	Перекочується
Три-чотири місяці	Тягнеться за іграшкою
Шість місяців	Переносить частину власної маси на ноги
П’ять - шість місяців	Сидить без підтримки
З семи місяців	Повзає назад на животі
З восьми місяців	Повзає вперед на колінах
Сім-вісім місяців	Самостійно стоїть
Вісім місяців	Стоїть в ліжечку
Дев’ять - десять місяців	Починає ходити
Дванадцять-тринадцять місяців	Добре стоїть без підтримки та спокійно ходить

Сенсорно-перцептивний розвиток. У першій рік життя дуже важливою є роль відчуттів, завдяки яким діти сприймають зовнішній світ,. Завдяки взаємодії з оточуючими предметами та людьми, розвитку мозку та удосконаленню зорової системи збільшується обсяг сприйнятої інформації.

Динаміка розвитку сприймання у немовлят

Вік	Дія сприймання
0-1 місяця	Дитина знаходить звукові, зорові, рухові зв’язки (поворот голови та очей на звуки); стежить за рухами предметів та людей
Один місяць	Розпізнає багато звуків мови
Два місяці	Має двокольоровий зір. Починає реагувати не тільки на окремі фрагменти, але і на об`єкт в цілому
Три місяці	Має бінокулярний та периферійний зір; може відрізняти обличчя матері від фотографії. Чує та імітує високі та низькі звуки
Чотири місяці	Зв’язує голос матері з її обличчям та інші звуки з їх джерелом. Відрізняє обличчя батьків від обличчя чужих людей. Відрізняє вгнуті та об`ємні зображення
П`ять-шість місяців	Відрізняє вертикальні та інші положення предметів (предмети, які поставили догори ногами)
Шість місяців	Здатна сприймати постійність розміру об`єктів
Сім місяців	Активізується зорова та рухова системи, що полегшує дитині сприймання глибини під час повзання
Вісім місяців	Здатна сприймати постійність форми об`єктів
Дев`ять-дванадцять місяців	Упізнає предмети, доторкаючись до них, але не роздивляється. Здатна відрізнити на дотик знайомі та незнайомі предмети

Розвиток розумових здібностей та мовних навичок.

Розумові здібності та засвоєння мови взаємопов`язані, бо мова є засобом вираження думки. Немовля „мислять” примітивно, пов`язуючи відчуття з руховими актами, а спілкується звуками. З народження частина лівої півкулі настільки розвинута, що це дозволяє сприймати мову та реагувати на неї. До кінця першого року дитина мислить цілеспрямовано і використовує окремі слова.

Згідно з Ж.Піаже, здатність дітей специфічним чином організовувати інформацію є вродженою: діти народжуються з готовими схемами – упорядкованими зразками поведінки, завдяки яким вони ”керують” діями та „організовують” інформацію. Перші схеми включають у себе рефлекси – смоктання, крик, хватання, зорові та слухові здібності. При взаємодії з оточенням діти розширюють та змінюють схеми за допомогою механізмів асиміляції (пристосування інформації до відомих схем) та акомодації (пристосування старих схем до нової інформації). Сенсорно-моторний інтелект за Ж.Піаже має наступні стадії: вправи рефлексів (від 0 до 1 міс.) – навчання відбувається за рахунок рефлекторних дій роботи п’яти органів чуття; первісні кругові реакції (1-4 міс.) – поведінка керується більш розробленими та налагодженими схемами, ніж рефлекси. Дитини здатна концентрувати увагу на об’єктах); вторинні кругові реакції (4-8 міс.) – виконання цілеспрямованих дій під контролем. Поведінка стає більш усвідомленою; координація вторинних схем (8-12 міс.) – перші вміння передбачати події.

Як результат швидко розвиваються ті форми активності й функції, які покликані забезпечувати задоволення природних і соціальних (передусім у спілкуванні з дорослими, у нових враженнях) потреб дитини. Інтенсивно формується нервова система. Під час утворення тимчасових нервових зв`язків у корі великих півкуль головного мозку відбуваються процеси аналізу і синтезу зовнішніх сигналів.

Змінюється характер психічної активності, поступово виникає тенденція до довільності та наслідування дій дорослих, що свідчить про інтенсивний розвиток інтелекту. Постійно взаємодіючи з дорослими, дитина починає розуміти слова, агукає, а після дeв`ятого місяця починає відповідати звуками, почутими від дорослого. Вже наприкінці першого року життя слово дорослого починає виконувати функції регулювання поведінки дитини.

<< | >>

↑

Источник: Алпатова О.В.. Вікова психологія: Конспект лекцій. 2007

Еще по теме 3.5. Особливості розвитку: