Тема 10. Прикладна ноосферологія

Ноосфера й перспективи стійкого розвитку

Ноосферологічні дослідження становлять собою складну багатогранну наукову діяльність. Однією з цілей ноосферології є зняття теоретичних суперечностей між поступальним процесом цивілізаційного розвитку та принципом постійності (переважно статичним аспектом усякої системи) високотехнологічної цивілізації.

Таким об'єднуючим чинником може бути ноосферна складова цивілізаційного розвитку. Так знімається конфлікт між прискоренням технологічного прогресу й стабільною системою традиційних цінностей. Ноосфера містить у собі як результати когнітивних і технологічних інновацій, так і спадкоємність цінностей. Уявлення про стійкий розвиток виникло в результаті спроб подолання суперечностей між ресурсами нашої планети, що убувають і постійно зростаючими темпами їхнього споживання. Сучасне покоління – останнє, яке не обмежує себе заради добробуту майбутніх поколінь. «Пік усього», межа можливостей природи задовольнити зростаюче гіперспоживання ресурсів, що закінчуються, очевидна та близька.

Оптимізація стійкості виробництва та споживання в суспільствах, що динамічно розвиваються, можлива лише за рахунок упровадження оригінальних технологічних ідей, реалізації інноваційних стратегій розгортання ноосфери. Це неодмінна умова організаційної та практичної діяльності, направленої на досягнення стійкості в глобальному масштабі.

Еволюція біосфери, яка зумовила виникнення та випереджаючий розвиток ноосфери і, у найближчому майбутньому, із застосуванням новітніх технологій може регулюватися й керуватися людиною. Значення ноосфери незмінно зростає і, фактично саме вона стає головним механізмом упорядковування, стабілізації соціальних, енергетичних, екологічних подій. Результативна діяльність з мінімізації споживання ресурсів, що зменшуються, залежить від радикального переформатування існуючої парадигми споживання. Для досягнення цих цілей в умовах скорочення життєвого простору, необхідно розвивати ноосферний світогляд, проективне мислення й наукове прогнозування.

Щоб реалізувати стратегію стійкого розвитку необхідно вдатися до технологічних, економічних, правових, екологічних і політичних реформ у планетарному масштабі. Головним ресурсом повинно стати глобальне моделювання демографічних, енергетичних, кліматичних і біосферних процесів. Також необхідно враховувати зростання питомої ваги ноосферної діяльності відносно до біосферної реальності.