<<
>>

Розділ 4. Компетенція органів

Стаття 19. Органи публічної адміністрації дотримуються своєї предметної і територіальної компетенції.

Стаття 20. Предметна компетенція органу публічної адміністрації вста­новлюється згідно з приписами про сферу його діяльності.

Стаття 21. § 1. Територіальна компетенція органу публічної адміністрації встановлюється:

2) у справах, що стосуються нерухомості, — згідно з місцем її знаходжен­ня; якщо нерухомість розташована на території компетенції двох або більше органів, компетентним визнається орган, на території якого знаходиться біль­ша частина нерухомості;

2) у справах, що стосуються діяльності підприємства, — за місцем, у яко­му діє, діяло або буде діяти підприємство;

2) в інших справах — за місцем проживання (місцезнаходженням) у країні, а в разі відсутності проживання в країні — за місцем перебування сторони або однієї зі сторін, якщо жодна зі сторін не має в країні місця проживання (міс­цезнаходження) або перебування — за місцем останнього місця їх проживання (місцезнаходження) або перебування в країні.

§2. У разі неможливості визначення територіальної компетенції в зазначе­ний у §1 спосіб, справа належить до органу, компетентного для місця, в якому відбулася подія, що спричинила початок провадження, або за відсутності вста­новлення такого місця — до органу, компетентного для території Централь­ної дільниці в місті столиці Варшаві.

Стаття 22. § 1. Спори щодо компетенції вирішуються:

між органами територіального самоврядування, за винятком зазначе­них в пунктах 2-4 — в спільному для них органі вищого рівня, а в разі відсут­ності такого органу — адміністративний суд,

між керівниками служб, інспекцій і контролю спільної адміністрації, які належать до одного повіту, що діють від власного імені або від імені старо­сти — староста;

між органами спільної адміністрації в одному воєводстві без винятку пункту 2 — воєвода;

між органами територіального самоврядування в різних воєводствах у справах, що належать до сфери відання урядової адміністрації — міністр компетентний у справах публічної адміністрації;

(виключений);

між воєводами або органами спільної адміністрації в різних воєводствах — міністр компетентний у справах публічної адміністрації;

між воєводами і органами неспільної адміністрації — міністр, компетен­тний у справах публічної адміністрації за погодженням з органом, що здійснює нагляд над органом, що спорить з воєводою,

між органами публічної адміністрації, іншими ніж зазначені в пунктах 1-4, 6 і 7 — спільний для них орган вищого рівня, а в разі відсутності такого органу — міністр, компетентний у справах публічної адміністрації,

між органами публічної адміністрації, якщо одним з них є міністр — Го­лова Ради Міністрів.

§2. Спори про компетенцію між органами територіального самоврядуван­ня і органами урядової адміністрації розглядає адміністративний суд.

§3. З пропозицією про розгляд спору перед адміністративним судом може звертатися:

— сторона,

—орган територіального самоврядування або інший орган публічної ад­міністрації, що залишився в спорі,

— міністр компетентний у справах публічної адміністрації,

—міністр компетентний у справах юстиції, Генеральний Прокурор,

— Уповноважений з прав людини.

Стаття 23. До часу вирішення спору про компетенцію, орган публічної ад­міністрації, на території якого виникла справа, вживає лише дій, які не терп­лять зволікання з огляду на суспільний інтерес або слушний інтерес громадян, і повідомляє про це орган, відповідальний за вирішення спору.

<< | >>
Источник: Школик А.М.. Порівняльне адміністративне право. 0000

Еще по теме Розділ 4. Компетенція органів:

  1. § 3. Компетенція органів господарського товариства
  2. § 4. Функції і компетенція органів державної влади, місцевого самоврядування у питаннях діяльності кооперативів та їх об'єднань (спілок)
  3. § 3. Функції і компетенція державних органів у взаємовідносинах з кооперативами, їх об'єднаннями та створеними ними підприємствами і організаціями
  4. Розділ X. ПОСАДОВІ ОСОБИ ОРГАНІВ АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА
  5. РОЗДІЛ IV ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ Глава 1. Формування та визначення компетенції органів корпорації: загальні проблеми
  6. Стаття 4. Компетенція міністерств
  7. Стаття 52. Компетенція наглядової ради
  8. § 36. Компетенція Прем'єр-міністра
  9. Стаття 33. Компетенція загальних зборів
  10. § 8. Порядок формування та компетенція виконавчого органу
  11. § 7. Порядок скликання та компетенція загальних зборів акціонерів